ЗУСТРІЧ ІЗ ВИДАТНИМ ЗЕМЛЯКОМ
Читальний зал Шполянської центральної районної бібліотеки — це популярний майданчик для громадсь-кості, для якої творчі і енергійні працівники установи періодично організовують найрізноманітніші заходи. Тут шполяни збираються з нагоди державних і професійних свят, зустрічаються з видатними земляками, беруть участь у просвітницьких акціях. Невелике приміщення служить громаді як мистецька галерея чи літературна студія.
А нещодавно тут відбулася непересічна подія — зустріч із заслуженим артистом України, актором театру і кіно, уродженцем села Матусів Миколою Дмитровичем Олійником.
Під час спілкування з виданим земляком, шполяни багато дізналися про життя і творчу діяльність Миколи Олійника як театрального режисера, педагога з акторської майстерності, члена Спілки кінематографістів України, професора Київського міжнародного університету.
З дитинства майбутній артист грав у любительських виставах, виконував головні ролі у п’єсах Т.Г.Шевченка, О.Корнійчука та інших драматургів, а в 1965 році втупив до театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого.
Впізнаваний Микола Олійник за ролями у фільмах «На Київському напрямку», «Мотря», «Білі хмари». Знімався також у відомих кінострічках разом із Іваном Миколайчуком, Богданом Ступкою, Левом Дуровим та іншими відомими майстрами кінематографу («Білий птах з чорною ознакою», «Розколоте небо», «Великий перевал», «Два гусари», «Подарунок на іменини», «Тарас Шевченко», «Чорна рада», «Украдене щастя», «Тарас Бульба» та багато інших.
Роботу на кіностудії Микола Дмитрович успішно поєднував із акторською роботою в театрах «Золоті ворота» та «Браво». Брав участь у 2-х фестивалях театрального мистецтва в Шотландії. За п’єсу «Вбивця» по Достоєвському, яку грали на англійській мові, від прискіпливого журі дістали високу оцінку — п’ять зірок. Жоден із колективів українських театрів не мав такої високої нагороди.
Цікавими були виконання невеликих вистав-монологів Миколи Олійника, а особливо — його спомини про дитинство, юність і Шполу. З теплотою згадував, як з мамою їздили з Матусова до Шполи перед 1 вересня за новими черевиками.
Великим товаришем для Миколи Дмитровича є і ще один наш відомий земляк — мультиплікатор Давид Черкаський, який народився у Шполі. У розмовах двох земляків Давид Янович зізнався, що народився в цьому місті, але ніколи потім не був у ньому. Тому, можливо, якщо пощастить організувати зустріч у Шполі з ним, Микола Олійник цьому посприяє.
Говорили і про долю українського кінематографа, який переживає складні часи. Українці не мають змоги випускати якісні кінопродукти, оскільки державна підтримка поки що є мізерною. Але саме в Україні, як наголошує Микола Олійник, існує дуже багато високоякісних приватних кіностудій, де росіяни ще до війни 2014 року знімали свої серіали, це для них обходилося набагато дешевше. Їздять в Україну російські кінематографісти і сьогодні, але їх вже суттєво зменшилося.
Привітали шанованого гостя та вручили хліб-сіль перший заступник голови Шполянської райдержадміністрації Юрій Козоріз та голова районної ради Олександр Кузуб, який, до речі, народився з Миколою Олійником на одній вулиці в Матусові. А пісенні дарунки підготували артисти Матусівського сільського будинку культури. Всі учасники заходу мали змогу разом переглянути короткометражний фільм за участю Миколи Олійника та Ади Роговцевої під назвою «Собачий вальс».
Наталія ДАВИДЕНКО (фото автора).
Із висловлювань Миколи Олійника
• Павільйон кіностудії імені Олександра Довженка є найбільшим за масштабами в Європі.
• Не кожен актор театру може зіграти роль у кіно.
• Багато хто приймав Богдана Ступку і Миколу Олійника за рідних братів, а сам Богдан Сильвестрович часто це жартома підтверджував.
• У дитинстві дуже любив їздити до Шполи, де надзвичайно приваблював єврейський антураж.
• Ми, актори, — не маріонетки. Часто відстоюємо свою позицію і бачення під час зйомок.
• Раджу подивитися всім документальний фільм «Сталин с нами», який не був показаний у Росії.
• Найбільше розчарування в житті — обрання Віктора Януковича (з двома судимостями) Президентом України. Вважає це трагедією української держави.