Коли людська душа жадає сонця і тепла, краси і радості, вона тягнеться до прекрасного. Хтось виливає всі свої емоції та почуття в поезії, хтось у живописі, інші творять майстерні вироби.
Наталія Козленко із села Кримки має багато захоплень. Серед них — плетіння та вишивання картин бісером, виготовлення іграшок, виробів із пластикових пляшок. А ще — вирощування квітів. Словом, все те, що радує погляд, що надихає і дає можливість розкритися душі і фантазії творчої людини.
У селі творчій особистості роботу знайти нелегко. Та для Наталії Дмитрівни все склалося так, що зовсім недавно отримала вона місце соціального працівника. Нині під її опікою понад 60 стареньких. Навідуючись до літніх людей, вислуховує їхні проблеми, радіє їхнім успіхам.
— Соціальний працівник на селі — це психолог, який має вислухати кожного свого підопічного, дати йому пораду чи за можливості допомогти, — каже Наталія Козленко. — Мої підопічні — це люди, які потребують уваги, доброго слова і чекають, щоб із кимось поспілкуватися, розповісти «про своє».
Приємним подарунком для сільських людей став творчий гурток, організований для школярів села та людей поважного віку, який веде Наталія Козленко. Молодших Наталія Дмитрівна навчає бісероплетінню, а літніх, у яких зір, на жаль, уже підводить, виготовленню виробів і з пластикових пляшок. Ці зустрічі приносять односельцям приємні хвилини спілкування, проведення часу разом. У такі миті творчості завжди народжуються нові ідеї.
Наталія Козленко із захопленням розповідає про свою односельчанку — працівника культури, майстриню Галину Карпенко, яка для неї є взірцем у творчості. Тож, як і Галина Василівна, Наталія Дмитрівна прагне шукати для себе нові і нові напрямки щодо вияву фантазії у творчості.
У Наталії Козленко вдома велика колекція іграшок, казкових композицій, дерев та квітів, виготовлених із бісеру.
Створювати з маленьких витончених бісеринок справжні витвори мистецтва — захопливо і цікаво. Набравшись терпіння і освоївши ази найпростіших переплетень, можна своїми руками спробувати сплести, наприклад, дерево з бісеру. Як це правильно зробити, з читачами «Шполяночки+» люб’язно поділилась кримківська майстриня Наталія КОЗЛЕНКО:
* Для початку необхідно вибрати відповідний бісер, а також придбати гнучкий дріт для того, щоб сплести листочки дерева.
* Беремо тоненький дріт, відрізаємо від нього 50 см та нанизуємо 6 бісеринок. Ці бісеринки мають бути розміщені на самій середині дроту.
* Тепер згинаємо дріт навпіл, робимо з нього петельку так, щоб бісеринки виявилися вгорі і закручуємо кінці дроту 6 разів.
* Далі розводимо кінці дроту в різні боки і на правій стороні знову набираємо 6 штучок бісеру, відступаючи від місця скручування приблизно 1,5 см. Знову робимо листок, згинаючи дріт з 6 бісеринками і закручуючи його.
* Те ж саме повторюємо на іншому боці дроту. Після появи третього листочка потрібно знову скрутити кінці дроту разом на 6 обертів.
* Продовжуємо плести листочки по черзі, то з одного, то з іншого боку, не забуваючи скручувати в кінці на 6 обертів. На одній гілці повинно бути 15 листочків. Чим більше буде гілок, тим цікавіше виглядатиме дерево.
* Перш ніж розпочати складання дерева, спочатку треба скласти кожні 2 гілочки разом, скручуючи дріт біля основи гілок. Після цього беремо більш товстий дріт і прикручуємо до нього парні гілки, щоб вийшов стовбур.
* Готове дерево можна помістити у квітковий горщик, нижню частину дерева — проволоку стовбура — обмотати пластиром або тканиною, обмазавши його розчином, зробленим із гіпсу або сатенгіпсу, клею ПВА та води.
* Потім розфарбувати і покрити лаком.
Ось так, на перший погляд, легко і просто. Тож, пробуймо, фантазуймо. А створений власноруч виріб стане чудовим подарунком друзям чи рідним до будь-якого свята.
Лариса БАЧИНСЬКА (фото автора).