Нещодавно вулицями міста Шполи на розкладках магазинів та у поштових скриньках шполяни отримали спеціальний випуск місцевої районної газети «Шполянські вісті». Утім, шпальти випуску містили не чергову критику діяльності голови РДА – Наталії Коваль. Спецвипуск районки був написаний черговою «громадською організацією», яких в Україні з’являється до виборів, як грибів після дощу – «Ошукані українці». На декількох сторінках рясним цвітом розляглась критика чинного президента Зеленського і керівників Шполянської ОТГ. Інтерес до всього нового не міг не зацікавити і наших журналістів.
«Шполяночка+» поцікавилась, хто ж такі – ці «ошукані українці», хто їх «ошукав» та чим саме їм цікава Шпола. Як з’ясувалося, окремі представники «ошуканих» мають безпосереднє відношення до Шполи.
Що це за «Громадська організація» та чому її активісти відчувають себе ошуканими?
Наприкінці січня 2020-го року черкаське видання «18000» опублікувало інформацію про те, що колишній прокурор Черкаської області Олександр Литвин і екскандидатка від «Слуги Народу» Наталія Дяченко відчули себе ошуканими президентом і зареєстрували громадську організацію «Ошукані українці», яка обіцяє домагатися заборони партії «Слуга народу». Незважаючи на такі критичні заяви «ошуканих» у бік влади, журналісти згаданого видання розповіли і про те, що син одного з засновників організації – Микола Литвин– досі є помічником народного депутата від «Слуги народу» Олега Арсенюка.
Сам же Олександр Литвин за неофіційною інформацією розраховував отримати посаду голови Черкаської ОДА після виборів президента. Однак, не склалося.
Інша засновниця організації – Наталія Д’яченко. У 2019 році вона балотувалася до Верховної Ради від партії «Слуга народу» по 198-му окрузі, але програла округ Сергію Рудику. Після того Д’яченко довгий час намагалася оскаржити результати в суді. Але зрештою у листопаді минулого року ЦВК таки зареєструвала Рудика нардепом.
Вже за два місяці у Черкасах утворили партію «Ошукані українці», яку очолив доволі відомий на Шполянщині Олександр Литвин. У єдиному реєстрі громадських формувань вказано, що, окрім Литвина, у керівництві партії також рахується Олег Рой, який свого часу працював у Черкаському окружному апеляційному суді. На сьогодні Рой є помічником сина Олександра Литвина – Миколи, а також разом з ним є помічниками на громадських засадах народного депутата від «Слуги народу» Олега Арсенюка.
Дивним чином, хоча ГО «Ошукані українці» і виступають із вимогами заборонити «партію Зеленського», а самого президента хочуть відправити у відставку, але зареєстровані за тією ж адресою, що і громадська приймальня нардепа від «СН» Арсенюка.
Повернення на місце «злочину», чи Чому Шполянщина зацікавила «Ошуканих українців»?
Олександр Литвин – людина, якій Шпола є другою домівкою. Тут живуть його родичі, а він сам, до того, як піти на підвищення у Прокуратурі Черкаської області, працював у нашому місті старшим юрисконсультом Шполянського райвиконкому (1988–1991 роки), а з 1991-го по 1998-й рік - слідчим з особливо важливих справ прокуратури Шполянського району.
Але найбільше пан Литвин запам’ятався шполянам (а особливо шполянським аграріям і підприємцям – ред.) саме на посаді прокурора області в часи кучмівської диктатури.
До редакції звернулись його колишні колеги, які розповіли про діяльність головного «ошуканого українця» на Шполянщині, коли той очолював «каральний апарат» області.
На умовах анонімності розповіли, що в той час органи прокуратури мали дуже важливий інструмент тиску у своїх руках – функцію загального нагляду. Завдяки чому прокурори могли вплинути на будь-яке рішення органу державної влади чи «правильно натиснути» на підприємця. Що й казати. Це був саме той час, коли люди з оточення тодішнього президента Кучми і Прем’єр-міністра Януковича почали свій шлях до влади і збагачення.
– Період роботи Литвина на посаді Прокурора області – це пік найвищої політизації правоохоронного органу. У партнерстві із тодішнім губернатором Льошенком вони «виганяли» працівників прокуратури на мітинги на підтримку тодішньої провладної партії СДПУ(о), яку очолював кум Путіна – Медведчук. Більше того, під час виборів працівники прокуратури повинні були агітувати за «потрібного кандидата», та всіма доступними засобами «кувати перемогу» провладному кандидату, – розповідає наш співрозмовник.
Поінформовані джерела розповідають, що за час свого прокурорства головному «ошуканому українцю» вдалось залишити по собі пам’ять, яку місцеві підприємці і аграрії не забудуть ніколи.
Керівник одного зі шполянських підприємств пам’ятає часи, коли прокурорські «штики» виконували вказівки з обласної прокуратури і безпосередньо «розкуркулювали» успішні та потужні підприємства Шполянщини.
– Наше підприємство було одним із багатьох, яке хотіли буквально розірвати на шматки. В період з 2002-го до 2008-го року на нас, як і на багатьох інших, тиснули тодішні податківці, прокурори та міліціонери з метою «віджати» землю, потужності і частку в бізнесі. Найбільшого розмаху цей процес набув саме за керівництва пана Литвина, коли той очолював прокуратуру області, – розповідає підприємець.
З його слів, податківці за безпосередньої участі працівників прокуратури робили все, щоб підприємства району переходили під контроль «обраних», спочатку довівши їх до банкрутства.
– Тільки у нашого господарства їм вдалось «віджати» близько 500 га землі на користь іншого місцевого підприємства. Мій ранок починався з обшуків і обшуками закінчувався. Техніка на виїзді з території зупинялася міліцією, на водіїв складали протоколи за надуманими підставами. А згодом вже прокуратура разом із податківцями вилучали техніку (комбайни, трактори, вантажівки) і за копійки продавали її все тому ж підконтрольному підприємству, назвемо його підприємстсво «В». А допомагали їм у цьому працівники місцевого МРЕО ДАІ, які нашвидкоруч переоформлювали транспорт, – каже підприємець. – Змінилося все лише тоді, коли Янукович програв вибори і керівників обласної прокуратури та податкової звільнили. Лише після того тиск на бізнес припинився.
Підприємець розповідає, що схеми, за якими тодішні керівники контролюючих і правоохоронних відомств присвоювали колгосп за колгоспом, дозволили їхнім учасникам дуже швидко «заробити» численні статки.
Поінформоване джерело розповідає, що у вказаний період у очільника обласної прокуратури Литвина з’явилися одразу кілька недешевих автомобілів та декілька земельних ділянок у Шполі, які були оформлені на родичів правоохоронця.
За його словами, трьома основними гравцями прибуткової схеми, були податкова, прокуратура і сільгоспвиробник. У такому тандемі, колгоспи «розкуркулювали» дуже просто: податкова свідомо заганяла колгоспи в борги, прокуратура накладала арешт, підприємство за борги виставляли на продаж, який у більшості випадків вигравало підконтрольне підприємство «В». Така доля спіткала багато колгоспів і підприємств Шполянщини. Колись потужний Павлівський племзавод був обанкручений і відданий в управління того ж підприємства «В». Господарства Коротиного, СТОВ «Нива» зі Скотаревого і, навіть, підприємства Катеринопільщини також повторили участь племзаводу.
– У той час згадана «трійця» втілила в життя ще одну цікаву схему. Шполянський насіннєвий завод схожим чином також опинився в приватних руках. Керівником заводу була призначена дружина тодішнього обласного прокурора Литвина. Всім же контролюючим органам області «було доведено» всіма доступними засобами «наполегливо рекомендувати» місцевим господарствам віддавати вирощену сировину на зберігання і переробку саме до «Шполянського насіннтраву», – розповідає наш підприємець.
За «сприяння» тих же чиновників шполянське комунальне підприємство «Благоустрій» (з усім майном та технікою, – ред.) теж було продано цим «ділкам» всього... за 1 тис доларів. Лише зовсім нещодавно Шполянській міській раді, вже за керівництва Сергія Кравченка та більшості депутатського корпусу від ВО «ЧЕРКАЩАНИ» вдалося відвоювати підприємство і повернути його у власність шполян.
«Ошуканий прокурор» чи борець за справедливість у Шполі
Історія бачила багато колишніх слуг (тільки не народу, а режиму – ред.), які після багатьох років забуття повертаються в активне публічне життя і знову намагаються отримати своє «місце під сонцем». Так сталося і з головним «ошуканим українцем» Литвином, який допоміг перемогти Зеленському і його вже народним депутатам на Черкащині. Однак його «чесні пориви» закінчились саме тоді, коли колишній прокурор не отримав бажаного – посади голови Черкаської ОДА. Про бажання зайняти цю посаду пан Литвин сам розповів черкаським журналістам у інтерв’ю.
Посада посадою. Але після декількох місяців мовчання команда Литвина взялася за старе. Нині «ошукані українці» активно з’являються в Шполі. Їх ГО вже навіть встигла подати декілька позовів з вимогою переглянути об’єднання в ОТГ декількох сіл колишнього Шполянського району. Для цього вони навіть опублікували в газеті розповідь колишнього голови Сигнаївки – Ошовського, який розповідав про нібито «незаконність приєднання». Однак, не згадали «ошукані», що пана колишнього голову буквально силою «винесли» з сільської ради самі сигнаївці, коли останній робив все, щоб не виконувати їхнього рішення про приєднання до Шполянської ОТГ.
Якщо «ошукані» добирають у свої лави саме таких «активістів», то стає напрочуд цікаво, кого ще вони «витягнуть» для «боротьби» зі Шполянською громадою? Хто стане наступним у лавах «ошуканих» – ймовірно, побачимо вже дуже скоро – принаймні Шполою вже ширяться чутки, що партія «підбирає» кандидатів на чергові вибори.
Варто зазначити, що окрім Шполи, активність «Ошуканих українців» практично не прослідковується в інших ОТГ. Тож, чи зникне з радарів формація, яка виникла перед виборами і що «нове» розповість на шпальтах «куплених» газет – вірогідно, лише справа часу.
Дуже влучно з цього приводу написали журналісти обласного видання «Провінція».
– Для кожної людини втрата високої посади – сильний стрес. Це стосується президентів, голів рад директорів, військових, ректорів вишів та директорів підприємств. Шукають своє місце під сонцем прокурори та мєнти, – пише Сергій Цюрупа.
Сергій Зубатов