“Крадіжки – наш біль”: чому злочинцям стало важче та як на Шполянщині змінилася криміногенна ситуація

Хоча в країні війна, злочинці ніде не поділися. Були і будуть люди, які хочуть нажитися на інших, обкрадаючи та обдурюючи. Комусь не вистачає на пляшку горілки, комусь хочеться кращого життя, а до чесної праці душа не лежить. Ще хтось запримітив цікаву дрібничку в магазині і не горить бажанням витрачати на неї гроші, хоча вона й коштує дешево. Водночас зловмисники забувають, що нині часи трохи інші. Якщо раніше за дрібну крадіжку можна було заплатити штраф, то зараз легким переляком вже не відбудуться. Злочини, вчинені в умовах воєнного часу, караються значно жорсткіше.

«Шполяночка+» розбиралася, що змінилося за останній рік в плані криміногенної обстановки та які злочини найчастіше стаються в громаді.

Деякі види злочинів змінили кваліфікацію, а відтак серйозність покарання. Всі пам’ятають, як у перші місяці війни зловмисників часто прив’язували до стовпів, коли ті попадалися на крадіжках, а звинувачували їх у мародерстві. Навіть у судовому реєстрі є кілька справ з Черкащини, де заявники звинувачували осіб у цьому злочині. Проте в поліції пояснюють, що на нашій території мародерства не може бути як такого.

Та крадіїв все ж карають тепер серйозніше.

– Із початком війни введено воєнний стан. А згодом ухвалені закони, які змінили Кримінальний кодекс України, – розповідає речниця поліції Черкащини Зоя Вовк. – За низку злочинів відповідальність посилилася.

Із 7 березня відповідальність посилилася, зокрема, за крадіжку, грабіж, розбій, вимагання та привласнення або розтрату майна. Це основні майнові злочини, які завжди становили значну частину всієї кримінальної статистики. Крадіжка, наприклад, раніше вважалася не злочином, а кримінальним проступком. За це було передбачено штраф у 17 тисяч гривень або обмеження волі строком до 5 років. Лише в разі повторного вчинення крадіжки або за попередньою змовою групи осіб із проникненням в домоволодіння, або у особливо великому розмірі, передбачалося позбавлення волі. На сьогодні ж крадіжка є особливо кваліфікованим складом злочину. За це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.

Хоча крадіїв перспектива відсидіти у в’язниці, схоже, не дуже лякає. Або ж вони не надто обізнані у правових тонкощах сьогодення.

– Незважаючи на посилення відповідальності, продовжує мати місце тенденція до вчинення майнових злочинів, – розводить руками речниця.– Люди, які вчиняють крадіжки, наприклад, продуктів чи косметики, не розуміють, що можуть надовго сісти до в’язниці, а не просто заплатити штраф.

Яскравим прикладом є вироки у Єдиному реєстрі судових рішень. Досі там можна зустріти історії, прочитавши які, не розумієш, навіщо людина заради дрібниці зіпсувала собі життя. Наприклад, у серпні цього року місцева жителька поцупила барсетку, в якій знаходилися два далеко не найдорожчих телефони. Як з’ясувалося, вони належали двом підліткам, які відпочивали на березі Красного ставка. За тиждень крадійку розшукали правоохоронці. Суд дав їй 5 років позбавлення волі.

Інший шполянин пробрався до корівника і вкрав пшениці на 800 гривень. Він отримав аналогічний вирок. Єдине, вони до в’язниці поки не відправляться, бо основне покарання їм замінили на випробувальний термін. Але тавро крадіїв тепер буде в них на все життя.

І схожих справ у суді зараз безліч. Люди виносять з магазинів парфуми, алкоголь, дрібну побутову техніку та інше. У переважній частині випадків, всі відправляються до суду. Згадати хоча б нещодавній вирок, коли працівник шполянського медзакладу вкрав навушники, які коштували трохи більше трьохсот гривень. До рук поліції, а згодом і Феміди, людина потрапила після чергових відвідин того ж магазину. Крадія впізнала працівниця. Як результат – судимість.

Водночас, якщо порівнювати з минулими роками, злочинів майнового характеру на Шполянщині все ж поменшало.

– З початку повномасштабного вторгнення спостерігається зменшення кримінальних правопорушень, – розповідає начальник Звенигородського районного управління поліції Олег Міщенко. – Це стосується як Шполянщини, так і Звенигородського району в цілому. Особливе зниження кількості злочинів ми фіксували протягом лютого, березня, квітня й травня минулого року. Потім злочини почали повертатися, але їхню кількість все одно не можна порівнювати з довоєнним періодом. Все одно їх менше. Загальна кількість розкритих правопорушень по району – 65 відсотків. Вони розкриті та направлені до суду. І велика частина – це злочини саме майнової спрямованості. Крадіжки – наш біль.

Також, окрім крадіжок, дуже часто трапляються випадки шахрайства. Злочинці оперативно підлаштовуються під сьогодення. До людей телефонують «представники» банків, «правоохоронці», які повідомляють про родичів, які нібито потрапили в халепу. Нині додалися випадки, коли видурюють гроші із людей, які розшукують своїх рідних, що зникли безвісти на війні. Якщо раніше цих аферистів нечасто вдавалося розшукати, то нині посилена робота правоохоронців дає свої плоди.

– Також можна виділити шахрайства, вчинені за допомогою електронно- обчислювальних систем, мобільних телефонів або банківських карток, – продовжує Міщенко. – По цих злочинах також ведеться робота і є певні результати. Частіше почали розшукувати шахраїв, бо набагато активніше проводиться робота. Щодня на території району ми реєструємо випадки шахрайства.

Щодо останнього виду злочинів, поліція вкотре нагадує, аби шполяни були обачнішими, перш ніж віддавати свої персональні дані невідомим особам. Справжні представники банків ніколи не будуть просити надати таку інформацію. Також не варто одразу віддавати всі свої заощадження після повідомлення про родича в біді. Для початку треба зателефонувати до нього. У 99 відсотках випадків рідні навіть не підозрюють, що вони «потрапили до поліції» чи «лежать у лікарні».

А от потенційним крадіям правоохоронці радять не розслаблюватися. Якщо якимось чином зловмиснику вдалося затриматися на волі, це не означає, що щаститиме й надалі. Особливо це стосується тих, хто попався і зрадів, що йому дали лише умовне покарання. За наступний злочин доведеться вже відповідати в неволі.

Разом з тим, є напрочуд тонка межа, коли можуть відправити за грати, а коли все ж таки судді обмежаться штрафом. І ця межа – 1 копійка. У Придніпровському районному суді підрахували, на яку суму треба вкрасти, аби проступок вважався злочином. Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 268 гривень 40 копійок. Якщо вартість викраденого майна перевищує 268 гривень 40 копійок, за таке правопорушення настає кримінальна відповідальність.