У п’ятницю 20 березня у фоє ККЗ «Космос» у Шполі відбулася виставка ляльок, приурочена до Міжнародного дня лялькаря. Захід об’єднав майстрів із різних громад України та навіть з-за кордону, а також став нагодою не лише помилуватися творчістю, а й підтримати українських військових.
Організаторкою виставки «Лялькові історії» стала Інна Вовк - керівниця студії декоративно-ужиткового мистецтва «Світ майстрів» КЗ «Центр культури та дозвілля».
«Хочеться трохи позитиву, бо негативу в наш час дуже багато. Хочеться поринути в дитинство, обмінятися творчими планами. Велика подяка нашим захисникам за те, що маємо змогу проводити такі заходи. Також хотілося розширити виставку, щоб майстри були не лише з нашої громади, а й з інших куточків України», - зазначила вона.
Відзначати Міжнародний день лялькаря у Шполянській громаді почали у 2024 році з невеликої виставки. Відтоді подія відбувається вже втретє, а у 2026 році набула значно ширшого масштабу - до неї долучилися майстри не лише зі Шполянщини, а й із різних куточків України та з-за кордону.
Захід мав благодійну мету - зібрані кошти передадуть Лебединській кузні, яка допомагає українським захисникам.
Серед учасників - майстрині-лялькарки Євгенія Орлова та її донька Альона. Родом вони із села Чорнобаївка Херсонської області, а нині проживають у селі Мошурів Тальнівської громади.
Жінки створюють амігурумі (в’язані іграшки), мотанки, інтер’єрні ляльки, а також займаються реставрацією.
«Робимо амігурумі - в’язані ляльки, мотанки, інтер’єрні ляльки. Займаємося і реставрацією. Це, наприклад, діснеївська лялька Аліса. Я пошила їй сукню, зробила зачіску, бо вона була заплутана, брудна. Її просто забули - діти виросли, нікому не потрібна. Я її взяла, відреставрувала. Вона мені так сподобалася, що вирішила створити для неї образ - зробила крісло і уявила її чарівницею», - розповіла Євгенія Орлова.
Майстриня додає, що створення однієї ляльки мотанки потребує часу та терпіння:
«Якщо зранку до вечора не відволікатися, то, мабуть, за 3-5 днів можна зробити. Але жінка - вона і приготує, і все інше, тому так і працюю. Більше люблю створювати жіночі образи - над ними потрібно більше попрацювати. І взуття їм також роблю сама», - каже вона.
Її донька Альона зізнається, що захоплення перейняла від мами:
«Взяла приклад із мами - і пішла фантазія. Береш майстер-клас - і починаєш творити», - говорить дівчина.
Займається лялькарством Альона близько року, однак уже значно вдосконалила свої навички:
«Спочатку береш найпростіше - набиваєш руку. Потім - складніше, і з кожним разом виходить краще та швидше», - розповідає вона.
За словами майстрині, з часом процес створення ляльок набуває особливого сенсу:
«Буває, починаєш ляльку - ніби вже є образ. А потім робиш і відчуваєш, що вона ніби диктує: не хоче такі очі чи іншу деталь. Починаєш переробляти. Найцікавіше, що ляльки стають живими - і ніби самі підказують, якими мають бути», - ділиться Альона.
На виставці також були представлені роботи учасників студії «Світ майстрів», а також майстрів із різних регіонів України та з-за кордону.
Відвідувачі могли побачити унікальні авторські ляльки, створені вручну без використання заготовок - кожна з них має власний характер, емоцію та історію.
Окрім ляльок, представили й вироби з лози - давнього виду рукоділля, який внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Свої роботи презентувала майстриня Лідія Вовк.
Виставка стала не лише мистецькою подією, а й щирим благодійним заходом, який об’єднав людей навколо творчості, традицій та підтримки українських захисників.