Історичний календар села Лебедин створила і видала Лідія Осаула, директорка Лебединського НВК №2. У календарі викладено інформацію про відомих особистостей, легенди та цікаві факти з історії села, важливі ювілейні дати, історичні об’єкти, статистичні дані й фото з історії Лебедина та його краєвиди.
«Любов до рідного краю, до своєї малої батьківщини – це ті риси, які формують громадянина держави», – так починається передмова авторки до календаря. Неможливо з нею не погодитися, адже першим кроком до національної ідентичності всього народу є ідентичність індивідуальна, а усвідомлення своєї історії є невід’ємною її складовою.
Лідія Осаула, вчителька історії, це розуміє. «Тому важливо знати історію свого населеного пункту, видатних людей, які його прославили, цікаві та важливі події, що відбувалися на його теренах», – пише вона у передмові.
Для директорки Лебединського НВК №2 значення історії рідного села для жителів настільки очевидне, що про підготовку календаря вона говорить просто: «Немає чого розповідати, просто зібрала матеріал і видала». Допомогу у зборі матеріалів їй надали учениці 10 класу Дар’я Водянова і Валерія Грабовенко, староста Лебедина Надія Рудас, а також Валентин Литвин, Світлана Говор, Вікторія Сидоренко, Тетяна Лозова, Сергій Осаула, Людмила Литвин і Лариса Соломієнко.
Календар знайомить читачів із майже 100 особистостями. «Це і знані історичні постаті Україні, дотичні до історії села Лебедин, і науковці, діячі культури, орденоносці, люди, що мають звання, заслуги перед державою та внесли вагомий вклад у розвиток села і держави», – пише авторка у передмові.
Значну увагу Лідія Осаула приділяє постаті Івана Єлінецького, історика-краєзнавця, автора кількох історичних книг і численних статей в пресі про історію Лебедина. Для неї було важливо звернути увагу на історика як на особистість: «Історію Лебедина написав наш місцевий краєзнавець Єлінецький Іван Олексійович, його книгу мають всі в селі. Вона повна, цікава, досліджена, а от про самого краєзнавця чи ще про когось іншого часто відомості знайти важко».
Не оминають увагою у календарі й ветеранів Другої світової війни, учасників бойових дій в Афганістані, а також учасників АТО/ООС.
Читачі знайдуть у календарі перелік важливих Лебединських ювілеїв, пов’язаних із першою письмовою згадкою про Лебедин, початком діяльності Лебединської Спасо-Преображенської церкви, Георгіївського чоловічого монастиря, Миколаївського жіночого монастиря і заснуванням Лебединського насіннєвого заводу. До того ж авторка створила список із 14 історичних об’єктів Лебедина, які варто відвідати: Спасо-Преображенська церква, Каплиця Георгіївської церкви і пам’ятний хрест на місці Покровської церкви колишнього Лебединського Георгіївського чоловічого монастиря, Свято-Миколаївський жіночий монастир, давні приміщення насіннєвого заводу, лебединська лікарня, криниця пані Роговської, урочище «Пасіки», млин-вітряк, 300-літня липа біля урочища Чичкове, обеліск Слави, братська могила в центрі села, братська могила в районі заводу, братська могила поховання підпільників і пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років.
Календар містить розділ з легендами та цікавими фактами про Лебедин: про походження назви села, освячення гайдамацьких ножів у Лебедині, про заснування жіночого монастиря і про чоловічий монастир, про родовід власників Лебедина князів Глинських і Роговських, про заснування цукроварні і славетне підприємство Лебедина.
У додатках автора зібрала понад 75 фотографій, серед яких історичні зображення з початку минулого століття, знімки з радянського періоду, сучасні краєвиди села і згадки про події останніх років.
Як зазначає Лідія Осаула, календар можна використовувати для вивчення історії рідного краю, а також він буде цікавим для любителів краєзнавства і туризму.
Свою роботу над календарем авторка проводила з такою думкою: «Історія Лебедина розкішна, люди тут цікаві та достойні, щоб про них знали». На цьому історія села не зупиняється, і Лідія Осаула говорить: «Безумовно, «Історичний календар» має поповнюватися новини іменами, фактами та подіями».
Олександра Лісогор