Майбутнє України за сортуванням сміття

Напевне, кожного українця, котрий хоч трохи любить країну, в якій живе, хвилює проблема, про яку йтиметься далі.

От і мені спало на думку: чи не варто було розпочати так званий «похід» України в Європу з «великого прибирання». Адже перш ніж щось будувати, а кращу державу й поготів, треба розчистити місце, прибрати сміття, як це заведено в українців. І можливо, переймати європейський досвід треба було починати з видалення непотребу, який забруднює наші повноводні річки й голубі озера, зелені гаї і квітучі балки, красені ліси та багатокілометрові узбіччя доріг. Безперечно, усі реформи важливі, та чи не найважливішою є саме екологічна.

Україна не може дати ради мільярдам тонн сміття. А Європа, на яку ми тримаємо курс, використовує відходи в найрізноманітніших сферах виробництва. Одним із лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99 % усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У цих країнах полігони зі сміттям взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляють. До слова, вся цементна промисловість у цих державах працює на спалюванні непотребу й автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана «сміттєва» поліція, яка штрафує порушників. У Фінляндії зручні точки збору відходів мають як житлові будинки, так і магазини та підприємства.

Величезним попитом користується вторинна сировина з пластику. З пляшок, які переробляють спочатку на гранули, виготовляють предмети домашнього побуту, корпуси побутової техніки, труби, іграшки та багато іншого. Особливо популярна сировина серед власників 3D-принтерів. Макулатуру переробляють на газетний і туалетний папір, тканину, руберойд, картон тощо. Завдяки спеціальній обробці відпрацьованих шин сировину потім використовують для виготовлення килимків, підлоги, підошов до взуття, покриття тенісних кортів та для будівництві доріг. Он скільки досвіду в сусідів – тільки переймай.

Та нам до такого далеко. Та й проблеми в нас інші. Як свідчать відкриті інтернет-джерела, в Україні є десятки тисяч законних і незаконних сміттєзвалищ. Вони займають, за приблизними розрахунками, 7 % території. І ситуація щодалі погіршується. За підрахунками екологів, щороку сміттєві звалища поповнюються приблизно на 15-17 мільйонів тонн. В Україні немає жодного підприємства з переробки сміття! На владному олімпі переймаються проблемою, вносять зміни до законодавства. Але вони, на жаль, не працюють… Нині у Верховній Раді зареєстровано законопроекти, які пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів до 1 січня 2025 року.

Як відомо, з початку нинішнього року українці мали б сортувати сміття за видами матеріалів, за придатністю до повторного використання та захоронення. Про це йдеться у статті 32 закону України «Про відходи». Схвалена Кабміном Національна стратегія поводження з відходами до 2030 року передбачає скорочення обсягу захоронення відходів і збільшення рівня їхньої переробки, а також роздільний їх збір.

Згідно зі стратегією, планують запровадити роздільний збір сміття мінімум у п'яти тисячах населених пунктів та створити 250 центрів збирання відходів споживання. До слова, обласну стратегію ухвалили і черкаські депутати. Втім експерти кажуть, що чинний закон не створює системи поводження з відходами, яка вже давно є в ЄС. Тому «сортування», яке наробило багато галасу – це лише поодинокі спроби щось змінити на сміттєвому просторі. Бо ні в Україні, ні на Черкащині зокрема немає належної інфраструктури для роздільного збору, сортування та утилізації твердих побутових відходів, а для їх переробки й поготів. У нас все простіше і шкідливіше для людини і природи. Сьогодні в області налічують понад 400 сільських та селищних сміттєзвалищ. Жодне із них, як стверджує екологічна інспекція, не відповідає вимогам екологічної безпеки. Роздільне збирання твердих побутових відходів частково запроваджено лише в містах Черкаси, Золотоноша, Канів, Сміла, Ватутіне та Умань.

Пощастило і Катеринополю. Селищна рада виграла мікрогрант від «Урожаю». На ці кошти виготовили 20 контейнерів для скла і пластику. Однак, за словами директора Катеринопільського комунального підприємства Петра Підгірного, треба починати з інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення і створення відповідних передумов – виділення місця для збирання відсортованої сировини, придбання пресувального механізму тощо.

На думку керівника соціальних проектів МХП Ірини Ванникової, Україна в питанні вторинної переробки сміття має великі можливості, однак поки що ми рухаємось у цьому напрямку повільніше, аніж того б хотілось. Вона вважає, що разом із впровадженням системи сортування відходів влада повинна подбати про інформаційно-роз`яснювальну роботу із населенням, оскільки це половина успіху.

«Соціально відповідальний бізнес вже давно зрозумів, що сміття – це не лише відходи, а й заробіток, а його переробка – це можливість позитивно впливати на екологічну ситуацію в нашій державі. Якщо кожен українець зрозуміє важливість цих процесів, то ми не лише зможемо стати європейською країною, яка відповідально підходить до питань ТВП, а й зробимо Україну чистішою. Я вірю в те, що настане час, коли на нас орієнтуватимуться як на позитивний приклад відповідальної роботи з відходами, а звалища стануть історією, про яку наші діти дізнаватимуться лише з підручників», – написала на своїй сторінці у Facebook Ірина Ванникова.

Тамара КОМАР