У вересні минає 102 роки від дня народження Івана Демидовича Шабатина. Родина і всі односельчани Лозуватки пам’ятають людину із золотими руками, висококваліфікованого токаря і майстра-раціоналізатора. Народився Іван Демидович в Лозуватці 1913 року, закінчив 4 класи Лозуватської школи і в подальшому все його життя складали трудові будні. Декілька штрихів з життя вказують на талановитість і майстерність його діяльності.
В 40-х роках в колгоспах було тяжко з нестачею техніки, для полегшення людської праці необхідно було придумувати інвентар, от він і думав. Його розум і винахідливість, дані Богом, допомагали в розвитку колгоспу ім. Першого травня. У 1949 році Іван Демидович сконструював і виготовив двотактного одноциліндрового двигуна, який працював на дешевому паливі. Він тягнув токарний верстат, пилу і точильний прилад.
В 1960 році механізатори колгоспу разом з Іваном Демидовичем та механізаторами Шполянської РТС виготовили перший в районі гноєрозкидач, причіпний до трактора, — це було велике досягнення для Шполянщини.
Згодом разом з Лозуватськими механізаторами Іван Демидович виготовив гідравлічні вила для навантаження і розвезення кормів, гною; виготовили на трактор навісний гідравлічний розвантажувач скребок-лопату (до цього всі вантажні автомобілі розвантажували вручну — це був пекельний труд).
В 1962 році Іван Демидович сконструював коренерізку, яка в колгоспі переробляла за день 60 тонн кормових буряків для тваринництва. Багатьом поколінням передав свій досвід: механізаторам, токарям, слюсарям, які успадкували його практичний досвід і стали висококваліфікованими майстрами. Вдома І.Шабатин склав самотужки легковий автомобіль, двигун взяв зі старенького автомобіля.
Іван Демидович знаходив ще вільний час в вечірню пору і виготовляв струнні музичні інструменти. Дві 80-річні скрипки із смичками, які виготовив майстер, до цих пір зберігає родина.
Його син Петро Іванович також перейняв талант у батька, крім того, що був вчителем трудового навчання в школі, в селі його вважали годинниковим майстром. До його будинку люди приносили наручні, настінні, настільні годинники з усього району.
Якось за зразково виконану роботу один із заможних людей подарував настінний з декоративною різьбою годинник з Парижу (Франція), якому зараз 120 років. Петро Іванович його відремонтував і до цих пір він прикрашає будинок.
В господарстві, де жив Іван Демидович, зараз проживають внучка Неля, яка майстерно в’яже крючком блузки, пальто, сукні, ажурні серветки і інші вироби. Правнучка Іра вправно виготовляє з бісеру ікони, квіти і інші експонати, які зараз зберігаються в сільській бібліотеці та були представлені на районних виставках. Ще одна внучка Мирослава з сім’єю проживає в селі Сигнаївка. Вони зберігають багато цінних речей Івана Шабатина і, головне, що незабутня пам’ять про дорогих для них людей залишиться назавжди.
Станіслав ЛОЗОВАН (фото з архіву).