Саме у ті дні минулого тижня, коли сніжна хуртовина розгулялася по Шполянщині, кореспонденту газети «Шполяночка+» випала нагода побувати разом з мисливцями в угіддях, де вони розмі-щують годівниці та інші пристосовані майданчики для підкормки диких тварин у зимовий час. Розповідають про свою роботу з ентузіазмом, щирим захопленням улюбленою справою. Їм небайдужий стан середовища, в якому вже три роки по-справжньому відновлюють поголів’я диких тварин, створюють всі умови для їх комфортного існування на теренах шполянських мисливських угідь.
— До цього багато років поспіль, за іншого голови організації, порядку не було, диких тварин безконтрольно знищували і не дотримувалися встановлених правил полювання, — розповів штатний єгер Валерій Кривий. — Тепер інша ситуація, відколи ми обрали Олега Слободяника на посаду голови районної організації УТМР, відчутно змінилася ситуація, ми виконуємо план з відтворення дикої фауни і знаходимо порозуміння і бажання тісно співпрацювати від активістів територіальних громад, сільгоспвиробників, представників органів влади.
— Я, можливо, є найстаршим мисливцем на Шполянщині, адже маю 52 роки мисливського стажу, — розповідає шполянин, член УТМР, бригадир, названий у колі мисливців «дідом» Павло Каландирець. — Ще з малого вчився полювати з учнівським квитком. Мій батько Василь Павлович Каландирець свого часу допомагав колишньому голові Миколі Боїну, який, повернувшись з війни, зміцнював колектив, організовував роботу за всіма належними правилами. Нинішній голова нашої організації Олег Слободяник заслуговує на повагу, ми ні на мить не пошкодували про свій вибір, бо за ці декілька років помітно налагодилася системна робота, він припинив руйнацію і безконтрольне знищення диких тварин, досить принциповий і справедливий молодий керівник. Я знаю його ще малим, бо й дід, і батько його були досвідченими мисливцями. Отакий бережливий підхід до відтворення дикої фауни і гуртування великого колективу нам дуже імпонує, ми підтримуватимемо його і надалі, адже такого порядку в мисливських угіддях ще не було.
— Донедавна склалася така ситуація, що й стріляти вже не було по чому, по-браконьєрськи винищили все, що водилося в лісах і полях. А тепер у нас розведений фазан, копитні, хутрові, навіть міграційний лось заходить в наші ліси. За відтворювальними зонами встановлено жорсткий контроль, члени нашої організації та орендарі земель у більшості допомагають створювати годівниці, кормові майданчики, надають зерно та сіно. Так і має бути, якщо ми всі разом громадою хочемо панування правопорядку і зберегти дику природу на своїй землі, — доповнив Павла Каландирця єгер Валерій Кривий. — Хочу окремо звернутися до земляків: не паліть очерет! Адже таким чином ви знищуєте гнізда диких птахів. Будьмо шанобливими до природи, бережімо її.
Незважаючи на заметіль, хлопці відвідали всі годівниці у лісах, наповнюючи їх кукурудзою, сіллю тощо. А на дорозі в бік Ярославки зустріли декілька зграй куріпок, які металися біля шляху у пошуку їжі. Для них було розкидане зерно обабіч траси. Отже, силою великого бажання активістів УТМР Шполянський район перетворився на відтворювальну зону дикої фауни, а їх приклад встановлення порядку в угіддях, користувачами яких вони є згідно із законодавством, доводить — позитивний результат можливий лише за взаєморозуміння, співпраці, спільного прагнення реалізовувати добрі справи. Адже вигідною абсолютно для всіх ситуацією може бути лише життя всіх згідно з законом.