Інтелектуальні зустрічі
«Ця земля… «окрадена й розбуджена», чорна і сира в ярах, продута вітрами, підбілена страсною примороззю, притрушена старою соломою і новим абрикосовим цвітом…
Із цього яру в малоросійській глушині піднісся його дух над українським простором. Стоїш між Благовістом і Великоднем у ніжному блідому рясті Шевченкового саду і тебе, прибулого за тисячу кілометрів із гір, опановує відчуття, що ти дома. Це основна тут емоція. І головна істина: завдяки цьому босоногому хлопчині з ягнятком – ми Дома. Бо він із себе добув для нас Слово, яко Давид для свого Псалтиря, з якого дяк навчив Тарасика читати.Ця земля… Нічого немає в ній особливого. Хіба що заховані в торішньому листі Енгельгардтового саду босоногі сліди апостола правди і запізнілої для нас науки.Скресає чорнозем Керелівки і Моринців після довгої зими. Воскресає в кронах тисячолітніх дубів у Будищах дух весни. Української.У маргінеси назаретів, у ясла віфлеємів, у пустині мекк і в холодні звенигородські яри паде насіння Неба, щоб підняти вгору дерева родів і народів. Так народжуються пророки...«Зряче перо», подорожні записи».
Це творчість талановитого сучасного закарпатського письменника, лауреата Шевченківської премії («Криничар» і «Горянин»), автора 20 книг Мирослава Дочинця. Це його враження від відвідин Шевченкового краю… Минулого тижня він взяв участь у Книжковому фестивалі в Черкасах. Мирослав Дочинець — феномен сучасної української літератури. Його книги без жодної реклами з унікальною швидкістю розповсюджуються на ринку. Прочитавши хоча б один роман, не можна втриматися, щоб не придбати наступний. Особливий стиль, захопливі сюжети, а головне — серйозний посил на філософію нашого українського буття.
Шполянська делегація із числа прихильників його творчості побувала на зустрічі з ним у місті Звенигородка. Це була надзвичайно цікава і змістовна розмова з неординарним майстром, джерелом інтелектуальної думки. Говорив про вибух духу: світ постав від енергії слова! Найпотужніша сила — енергія думки! А дух приходить туди, де відкритий для нього простір. Він так радів, що знаходиться на землі Шевченка! Цікавими є його роздуми про Кобзареве слово. Він вважає його не просто поетом, художником чи пророком. Він є медіумом, який розшифрував український код і намагався його донести всім поколінням, вказував на шляхи відродження...
Не втрималися учасники зустрічі і від придбання книг — зокрема, «Многії літа — благії літа», «Вічник», «Світован. Штудії під небесним шатром» та інших. Творчість пана Мирослава справді нікого не залишає байдужим. Тож при можливості знайомтесь і насолоджуйтесь вибуховим українським талантом.
Наталія СТОРЧАК