Нові авто та обладнання, налагоджена система прийому викликів, джгути й дефібрилятори в людних місцях і обов’язкове навчання педагогів основам надання першої медичної допомоги – вкотре обіцянки МОЗу запевняють, що українська екстрена медична допомога має перетворитися на ефективний механізм і запрацювати відповідно до світових стандартів. Тим часом Україна продовжує посідати одне з передових місць у світі за кількістю смертей на 100 тисяч населення. Чому? Про реалії екстреної медицини «Шполяночка +» дізнавалась на прикладі життя шполянських медиків «швидкої».
Укотре Україною крокує реформа «швидкої» допомоги. І, хоча ми за звичкою ще й досі викликаємо «швидку», насправді її функції вже кілька років як, перебрали на себе служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. На ключове запитання – чи стало від цього легше хворим і травмованим? – кожен відповідає, спираючись на досвід, власний або знайомих, яким доводилося набирати 103. І, незважаючи на критику з усіх боків, медики продовжують рятувати людські життя.
У звичайному робочому дні бригади швидкої допомоги Шполянської підстанції близько 10 виїздів. При невідкладних станах карета швидкої може проводити і реанімаційні заходи, адже укомплектована усім для надання екстреної допомоги. Однак, така машина лише одна! Її два роки тому за 2,5 млн. грн придбали для жителів Шполянщини шляхом співфінансування бюджетів Шполянської ОТГ, районного, обласного та спонсорської допомоги соціальних партнерів ГК «ЛНЗ». Ще два автомобілі, які є в розпорядженні шполянських медиків швидкої – це два старих УАЗи понад десятирічного віку.
Завідувач Шполянської підстанції швидкої допомоги Анатолій Шрам каже, що обслуговувати доводиться увесь Шполянський район у радіусі 40 км.
- Раніше, коли ми працювали в ЦРЛ, машина швидкої допомоги могла максимум працювати 4 роки. А зараз маємо те, що маємо, – констатує пан Анатолій. – Два роки тому ми отримали сучасний реанімобіль, він нас і виручає. Реанімобілем стараємося виїздити на важкі випадки: аварії, інфаркти, інсульти. Два старих автомобілі мають ЕКГ-апарати і дефібрилятори, але ті дефібрилятори працюють тільки від мережі. На відміну від нової машини, де дефібрилятор має блок живлення і ми можемо взяти його навіть у поле, старою апаратурою можна користуватися лише у будинку.
Проте, однією із головний проблем швидкої допомоги на сьогодні є забезпечення кадрами. Все – через заробітну плату, на яку просто неможливо «заманити» молодих фахівців.
- Зарплата фельдшера 2958 грн – це ставка фахівця, який прийде до нас працювати після коледжу. Прожити на таку зарплату неможливо, – говорить Наталія Бірюк, старший фельдшер Шполянської станції екстреної медичної допомоги.
За останні півтора року із передбачених штатним розписом 15 фельдшерів на швидкій залишилося 9. Не краща ситуація і з водіями. Завідуючий станції бідкається, що з 12 – троє розрахувалося. Залишилося 9 водіїв, кожен із яких має відбути ще й відпустку, тож фактично працює 8.
- Коли приходить працювати молодий спеціаліст, його зарплата менша навіть за мінімальну заробітну плату, адже нам платять за тарифною сіткою, – каже Анатолій Шрам. – Це вже після трьох, п’яти та семи років роботи спеціалісти отримують відповідні надбавки за категорію. Ось прийшло до нас декілька спеціалістів, попрацювали – і не задовольнилися цим. Одна працівниця перевелася в інший район, інша поїхала за кордон, молодий фельдшер — на строкову службу, а троє одночасно пішли в декретну відпустку.
Уже 5 років працювати шполянським медикам доводиться взагалі у холодному приміщенні. Чергувати доводиться по 12 годин, і навіть цілодобово, а 2/3 колективу – це жінки.
- Всі ці 5 років, відколи відбулася реорганізація, приміщення практично не опалюється. Автономне опалення зробити неможливо, відрізатися від загальної мережі поліклініки теж не можна. Газовий котел не поставиш, – продовжує розповідь Анатолій Шрам. – Це питання не вирішувалося роками, хоча ми і неодноразово зверталися до Шполянської РДА. Цього року звернулись колективним листом, як до останньої надії, до міської ради Шполянської ОТГ і вони відгукнулись. Днями мені повідомили, що депутатами міської ради виділено кошти для облаштування у приміщенні підстанції електрообігрівачів. Нарешті будемо хоча б з теплом.
Подібна ситуація ідентична по всій області, констатує директор обласного центру екстреної допомоги Ігор Фесун. Так, лише брак транспорту по області складає майже 100 одиниць техніки.
- Окрім кваліфікованого персоналу, медикам бракує транспорту. Потрібно майже 100 автомобілів. На жаль, на рівні області ми не в змозі вирішити ці проблеми без допомоги Києва, без спеціальної програми, яка б могла врятувати ситуацію. З подібним проханням обласна станція швидкої допомоги вже не раз зверталася до Кабміну, та марно, – говорить пан Ігор.
Якщо так піде далі, констатує керівник обласного Центру, швидкій допомозі самій потрібна буде реанімація.
Незважаючи на всі кризи та труднощі, з якими доводиться стикатися медикам щодня, на думку експертів, екстрена допомога – чи не єдина служба в системі охорони здоров'я, яка прагне працювати чітко та відповідально.
Про це говорять і чисельні випадки в роботі шполянських медиків, завдяки професійним діям яких були врятовані сотні людських життів. Одним із найяскравіших прикладів роботи – є порятунок життя хлопчика у селі Станіславчик, коли фельдшер по телефону керувала діями чоловіка, що врятував потопельника. «Шполяночка +» на своїх сторінках вже розповідала читачам про цей випадок. Тоді місцевий житель Михайло Шимарін врятував із води двох хлопчиків, які ледь не потонули. Одному з дітей чоловік надавав допомогу під керівництвом фельдшера, яка керувала діями рятівника по телефону. Прикладом є і порятунок 57-річного шполянина, якого вдарило електрострумом і він перебував у стані клінічної смерті. Бригада швидкої проводила реанімаційні дії – дефібриляцію разів з десять, і врятували чоловіка, який ожив по дорозі до лікарні.
Чи оживе сама екстрена медична допомога під впливом реформи, покаже час. Проте медики сподіваються, що їхній «голос» почують до моменту «клінічної смерті» галузі.