Останнього місяця українське суспільство збурила хвиля самогубств дітей та підлітків. Увесь лютий низка трагічних смертей через падіння з багатоповерхівок та отруєнь безрецептурними спазмолітиками, які продають у будь-якій аптеці. У всіх випадках підозра падала на певні суїцидальні ігри, поширені у популярних соціальних мережах, або так звані челенджі у TikTok. Та чи дійсно винні соціальні мережі, які суїцидальні реалії підліткових настроїв, далі у матеріалі.
За три тижні щонайменше п’ятеро дітей в Києві і області наклали на себе руки, вистрибнувши з вікон багатоповерхівок. У Дарницькому, Голосіївському, Шевченківському районах Києва, а також у селищі Чайки. Батьки звинувачують в таких проявах соціальні мережі.
16 лютого в академічному ліцеї у Боярці «Гармонія» отруїлися дві дівчинки із сьомого класу. Вони обидві прийняли по кілька десятків таблеток аналогу відомого препарату-спазмолітика, який вільно продається у будь-якій аптеці. Одна з учениць загинула, інша перебуває у лікарні, а її життю вже нічого не загрожує.
На думку прокурорів, дівчата не мали суїцидальних нахилів. Начальниця департаменту захисту дітей та протидії насильству Офісу генпрокурора Юлія Усенко пояснила це впливом контенту із соціальних мереж. Наразі у поліції повідомили, що встановили провізорів, які продали ліки дітям. До Держлікслужби України надіслали запити щодо законності продажу лікарських препаратів дітям, до Департаменту охорони здоров’я Київської ОДА – щодо попередження таких порушень у майбутньому. Директора школи тимчасово відсторонили від виконання обов’язків.
А вже 17 лютого в Умані стався аналогічний випадок: дві учениці, тепер уже з 8-го класу, у школі вжили по 10 таблеток цього ж препарату. На щастя, обійшлося без смертей. За інформацією поліції обидві дівчинки мали проблеми в родинах та намагались таким чином привернути увагу. Одна з них також мала особисті проблеми з її хлопцем.
19 лютого ЗМІ повідомили про ще один випадок отруєння таблетками: цього разу у Києві. Пігулками отруївся 15-річний хлопчик. Нині його життю вже нічого не загрожує. Що змусило підлітка наковтатися таблеток, невідомо.
Чи винен флешмоб у дитячих самогубствах
Щойно у ЗМІ частішають заголовки про випадки дитячих самогубств, як гриби у сезон дощів ростуть і страшилки про так звані «групи смерті» та «суїцидальні челенджі», що сіють паніку серед батьків. Так, зокрема, було на початку цього місяця, після того, як кілька дітей розбилися на смерть, викинувшись із вікна чи балкону. Тоді ж у приватних батьківських чатах виникла теорія, що «губити» молоде покоління може певна суїцидальна гра, зокрема, «Момо"».
Нині дійшло до того, що Уповноважений з прав дитини в Україні Микола Кулеба висловився на підтримку заборони «деструктивних соцмереж».
Але жодних доказів, які б пов’язали хоча б один цьогорічний випадок із подібними явищами, не було. У мережі дійсно багато відео, де жартують про ці препарати та вживають їх (у некритичних дозах), втім ці відео не містять жодних закликів до повторення дій. Навіть під час найбільшої паніки через «Синіх китів» 3–4 року тому, сплеску дитячих самогубств, пов’язаних саме із такими «забавками», помічено не було. Консультант з інформаційної безпеки Аліна Елєвтєрова не ставить цю версію на перше місце.
«Ця легенда (про «Синього кита» – ред.) родом із Росії. Ще у 2016 році вийшло розслідування у «Новій газеті», яке було присвячене цій темі.
Втім саме явище дитячих самогубств – є, залишається, і зростає. Щороку накладають на себе руки близько 100 неповнолітніх, проте, кажуть експерти, ця цифра може бути вищою, адже суїциди часто «списують» на нещасні випадки.
На відміну від дорослих, соціально-економічна ситуація в державі чи зміна сезонів не надто впливають на суїцидальні настрої підлітків, коментує психолог Ольга Руденко. Як правило, в основі лежить відсутність розуміння і несхвалення дій неповнолітніх з боку родини і колективу.
«Їм здається, що у грі зі смертю, вони можуть вчасно зупинитися, але це не так. Я працювала з такими підлітками, бачила, що лише реальний факт смерті однолітка впливає на них, вони усвідомлюють це», – каже психолог.
І дитячі самогубства – у масі своїй не наслідок «деструктивного контенту» та соціальних мереж. Це наслідок деструктивних стосунків: у сім’ї, з вчителями, друзями та однолітками. Наслідок деструктивних внутрішніх, психологічних страждань дитини, сприйняття нею тих чи інших негараздів. Подекуди – імпульсивна дія внаслідок однієї необережної фрази. І звалювати відповідальність за всі ці негаразди на челенджі у соцмережах – це замовчування та ігнорування проблем у суспільстві, де часто дорослі геть не вміють спілкуватися із власними дітьми. І не розуміють їх.
У контексті хвилі негативної інформації щодо суїцидальних проявів у Шполянській ОТГ ставлять в пріоритет профілактику подібних випадків. Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Шполянської міської ради Оксана Курінна каже, що така робота проводиться перманентно, хоча звісно активізується, коли є суспільний запит.
–У кожній школі заступники з виховної роботи, класні керівники, шкільні психологи та соціальні педагоги націлені на виявлення таких деструктивних моментів та їх попередження. Інструментарій і методика різноманітні: тематичні бесіди, виховні години, круглі столи. Завжди намагаємось викликати дітей на діалог, аби зрозуміти тенденції. Особливу увагу звертаємо на дітей з груп ризику, – розповідає чиновниця.
На переконання Оксани Миколаївни ефективність таких заходів дієва, оскільки професійний склад шкіл достатньо досвідчений та має довіру серед школярів. Вчителі постійно співпрацюють з батьками, намагаючись гуртом нівелювати негативні аспекти, і це вдається.
– Діти реагують нормально. Є певні складнощі у світосприйнятті дітей, їхньому рівні розуміння проблем. Та вчителі й вихователі знаходять можливість доносити думку доступно і правильно, не викликаючи негативної реакції і супротиву, – каже вона.
Підготував Сергій Зубатов