ЧИ ПОКЛАДЕ ЛУГАНСЬКА ТРАГЕДІЯ
КІНЕЦЬ ЗЛОЧИННІЙ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?!
Історія заколоту на сході України — це історія абсолютної професійної невідповідності вищого керівництва СБУ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Держприкордонслужби займаним посадам, яка часто межує зі злочинною халатністю чи злочинною бездіяльністю. Вони, як сторонні спостерігачі, просто повідомляли про чергові захоплення приміщень СБУ, міліції, обласних та місцевих рад, військових об’єктів, перехід кордону озброєними групами найманців. Нібито вони прес-секретарі, а не саме ті посадові особи, які повинні запобігати таким діям, а якщо вони вже трапились, то відновлювати законність і правопорядок за допомогою наданих державою у їх розпорядження озброєних контингентів.
Абсолютна більшість посадовців, які своєю бездіяльністю допустили або навіть сприяли захопленню території та майна України, до цього часу одержують заробітну плату за рахунок народу. Саме завдяки їх безвідповідальності загинули десантники під Волновахою, через відсутність доставки боєприпасів було залишено приміщення Луганського прикордонного загону (ви тільки вдумайтесь, у найманців на чужій території боєприпаси є, а у військової частини на території своєї держави боєприпасів нема!). Внаслідок чого було втрачено контроль над сотнями кілометрів державного кордону, через який найманцям безперешкодно поставляється важке озброєння, включаючи установки залпового вогню «Град», засоби ПВО і навіть танки! В результаті гинуть сотні безневинних жителів та десятки військовослужбовців.
Ще можна було зрозуміти втрату кількох вертольотів та загибель їх екіпажів, бо до цього ще не знали про наявність у найманців новітніх переносних зенітних комплексів, які стоять на озброєнні армії Російської Федерації.
Але вже після цього було направлено транспортний літак до Славянська, повністю зайнятого терористами, де його закономірно збили. Проте й загибель льотчиків нічому не навчила наших високо посадовців! Вищою мірою злочинної недбалості стало спрямування транспортного літака ИЛ-76 до аеродрому в Луганську, який обстрілюється важкою зброєю! Тепер загинуло вже 49 віськовослужбовців. За це таки повинні понести кримінальну відповідальність причетні до цього посадовці!
Україні після розпаду СРСР дісталося 6,5 тисячі танків, 7 тисяч бронемашин, не кажучи вже про інше озброєння, а тепер, як виявляється, нічим озброїти добровольців, нічим воювати!
Тому 15 червня народне віче на Майдані справедливо направило президенту резолюцію з вимогою відправити у відставку керівників СБУ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Генеральної прокуратури. Потрібно також вимагати створення Верховною Радою тимчасової слідчої комісії, яка б дала оцінку всім цим подіям.
Поки кабінетні генерали та полковники, яких у нас найбільше у світі на одну просту солдатську душу, на власній шкурі не відчують, як то воно воювати голодному, без бронежилетів тощо, змін на краще не буде!
Тому вношу пропозицію: прикомандирувати до кожного батальйону, який бере участь у бойових діях на сході, генерала, до роти — полковника, до взводу чи блок-поста — підполковника. Коли їм доведеться самим перебувати під обстрілом, вони швидко навчаться берегти та забезпечувати всім необхідним солдатів! Хто відмовиться — того ж дня звільняти із займаної посади. Адже їх держава наймала для захисту народу, а не для просиджування стільців, носіння мундирів з лампасами та папах, одержання великих зарплат та пенсій!
Володимир Демченко,
член ВО «Громадянська позиція»
та Шполянської районної
народної ради.