31 травня у багатьох школах Шполянської громади вже відлунали останні дзвоники. Кілька шкіл вирішили їх відзначати сьогодні, 2 червня. Випускні вечори будуть трохи згодом, адже графіки підлаштовують під проходження дітьми національного мультипредметного тестування.
«Шполяночка+» дізнавалася, чим цьогоріч відрізнялося закінчення навчального року, як відзначатимуть випуск з 11-их класів та що чекатиме на дітей з 1-го вересня.
Дати останніх дзвоників визначали школи індивідуально, розповідає заступниця міського голови Ірина Каландирець.
– Цього року вирішили не робити останні дзвоники в один день, – пояснює пані Ірина. – Враховували, скільки днів було дистанційного навчання в кожній окремій школі. Тому урочистості планували із 31 травня по 2 червня. Випускні вечори теж будуть у різні дати. Враховуючи графік проведення національного мультипредметного тесту, складався й графік випусків. Ми подали його у Звенигородську районну військову адміністрацію на погодження. Згідно з розпорядженням голови ОВА Ігоря Табурця, ця процедура є обов’язковою. Є школи, де невелика кількість випускників 11-их класів, тому вони поєднали свято останнього дзвоника із врученням атестатів про освіту. У міських школах випускні будуть і 16 червня, 17, 23, 24 і крайня дата – 30 червня. Згідно із законом, навчальний рік триває до 1 липня, а навчальний рік передбачає вручення документів про освіту, то школи мають право навіть і 30 червня це робити. Цього року у нас є 238 випускників 11 класів. Минулого року їх було 217.
Заходи у навчальних закладах планувалися так, аби максимально убезпечити учасників.
– Всі заходи відбуваються із дотриманням безпеки та карантинних норм, – продовжує Ірина Каландирець. – Плюс, це не має масового характеру: збір на окремій території школи, чи, наприклад, в актовій залі. І відбувається тільки за присутності учасників освітнього процесу. Тобто учні, педагоги, мами і батьки. Ось як у дитячих садочках проводили випуск – допускалися батьки і вихователі, якщо це на вулиці. Якщо у середині приміщення, то були присутні мами, а батьки десь очікували надворі. Такого масового випускного, як традиційно в громаді, в нас цього року не буде. Лише закритий захід на території школи. У разі повітряної тривоги і якщо випуск буде надворі, то батьки одразу зможуть покинути територію школи разом із дітьми. Якщо такої можливості в когось не буде, то, зрозуміло, що школа має забезпечити безпеку дітей та педагогів.
До музичного репертуару також підійшли виважено і не забуваючи, що на війні щодня гинуть українці.
– Репертуар та список бажаних і небажаних виконавців школи самі визначають, – каже заступниця. – Але не має бути аж занадто веселих пісень, розважальних. Тобто, тематика на випускному буде ліричною й стриманою. Маємо пам’ятати, що зараз війна і гинуть люди. Якщо, не дай Боже, оголосять жалобу, то жодних пісень не буде.
Під час канікул пришкільних таборів цього року не буде. Проте дітям все ж буде чим зайнятися.
– Під час канікул ми не організовуємо пришкільних таборів. Немає такої можливості, – розводить руками Ірина Іванівна. – Через війну не забезпечували харчування в цьому навчальному році. Плануємо відновлювати лише з 1 вересня і за умови стабільної безпекової ситуації. Табір є продовженням освітнього процесу, тому й проблеми ті ж самі. Водночас у нас працюватимуть центри дитячої творчості. Також до послуг дітей є міський парк дитячого дозвілля. Якщо є бажання, то школярі певні розваги будуть отримувати влітку. Наразі ми робимо всі необхідні організаційні дії, аби з нового навчального року було очне навчання. Але, знову ж таки, треба враховувати безпековий фактор ситуації в країні. Остаточне рішення буде ухвалено у серпні.
У Сигнаївському ліцеї випускний вечір вирішили провести 16 червня, який пройде в тісному колі рідних, однокласників та вчителів.
– У нас останній дзвоник був 31 травня. Через військовий стан не було масовості, – розповідає директор ліцею Євгеній Бесараб. – Була коротка промова директора, привітання і загальний патріотичний флешмоб. Випускний у нас запланований на 16 червня у самому приміщенні школи. Будуть лише самі випускники, вчителі і батьки випускників. Минулого року ми практикували такий же формат. Тому це буде зустріч у колі близьких та прощання зі школою.
Брати приклад із деяких шкіл, де батьки віддавали «випускні» гроші на ЗСУ, не має сенсу, каже пан Євгеній, адже діти та їхні рідні увесь час це роблять і робитимуть під час канікул, за потреби.
– Майже щотижня ми щось печемо, варимо та збираємо, – усміхається директор. – У нас постійно є ящик допомоги для ЗСУ. Так само й вчителі, які за потреби завжди збираються, аби допомогти військовим. Наш колега, до речі, зараз воює і ми часто йому збираємо допомогу.
Поки діти відпочиватимуть, у стінах ліцею кипітиме робота. Потрібно зробити ремонти, виправити проблеми з укриттям та підготуватися до впровадженого Міносвіти експерименту.
– Упродовж канікул будемо готувати школу до нового навчального року, – говорить керівник. – Зробимо ремонти, хочу збільшити кількість місць у бомбосховищі. З 1-го вересня у нас буде експериментальний 1-ий клас, якому Міністерство освіти надало такий статус. Тому є чим зайнятися, хочемо спробувати щось нове на освітній ниві.
У Шполянському ліцеї №1 на святого останнього дзвоника збирали кошти на прилад, який допоможе військовим у боротьбі проти окупантів.
– Останній дзвоник ми вже відбули, а випускний вечір плануємо на середину червня, – пояснює керівниця закладу Валентина Осадча. – Хоча це не остаточно і залежить від багатьох факторів. Вже була запланована дата, але один раз ми перенесли її. На заході не буде веселої музики, лише патріотична тематика. На свято останнього дзвоника організували патріотичний ярмарок, на якому збирали гроші на прилад нічного бачення.
Вже зараз у школі готуються до того, що в новому навчальному році діти вчитимуться вже в класах.
– Нам повідомили, що для школи збудують сховище, але не знаємо, чи саме до 1-го вересня роботи будуть повністю виконані, – бідкається пані Валентина. – Наразі вишукуємо ще додаткові варіанти, аби всі учні вийшли. Якщо зробити підсумок навчального року, то все пройшло краще, ніж очікували. На початку, коли дозволили змішане навчання лише 1, 5 та 11 класам, ми дуже переживали, що це вплине на рівень знань. Але ми були дуже задоволені, коли всім класам дозволили вийти на навчання. Тому все налагодилося. Також пам’ятаємо, як деякі батьки боялися відпускати дітей до школи. Але поступово, до кінця навчального року, у нас майже не залишилося таких. Лише 1–2 особи, які живуть у Шполі, але уроки відвідують дистанційно. У нас відвідування під завершення навчання було майже стовідсотковим. Діти ходили, бо прагнули навчатися і спілкуватися. Сподіваємося, що скоро війна закінчиться і ми всі вийдемо на очне навчання. Але якщо буде продовжуватися, то й в таких умовах будемо якось працювати.