Два місяці тому зооволонтерка Юлія Маширова врятувала кількох цуценят, яких знайшла на Кагатному полі. Тварини фактично були приречені на загибель, тож жінка взялася виходжувати їх і шукати нові домівки. Одне із цуценят, якого вона назвала Рітою, вдалося прилаштувати в родину. Однак під час перевірки умов утримання з'ясувалося, що нові господарі вже передали собаку сусідці. Причиною такого рішення стало невдоволення статтю тварини.
Після прилаштування Ріти Юлія вирішила навідатися до родини, щоб перевірити, як цуценя освоїлося на новому місці. Коли волонтерка приїхала, ніхто не вийшов її зустріти, тому довелося телефонувати господарям і просити їх вийти.
На запитання, де Ріта, адже у дворі її не було видно, жінці відповіли, що цуценя перебуває на веранді, де йому облаштували місце.
«Я запитала, де Ріта, бо її не було у дворі. На що почула відповідь: “Вона на веранді в нас, бо холодно. Спить на лежачку, я їй там підстелила шубку. Така хороша собачка, гавкуча, так гарно гавкає”», - розповідає волонтерка.
Почувши це, Юлія зраділа, адже склалося враження, що з твариною все гаразд. Вона залишила господарям антигельмінтний препарат, пояснила, що собаку потрібно періодично обробляти від глистів, і попросила надіслати фотографію Ріти.
«Ну, зрадівши, що начебто все добре, кажу: “Ну, дзвоніть, якщо що”. Дала їм таблетку від глистів, пояснила, що треба буде періодично проглистовувати, і попросила: “Пришліть мені фото на Viber”. Вони сказали: “Добре”», - пригадує жінка.
Однак справжню долю Ріти Юлія з'ясувала випадково. Від'їхавши від будинку на кілька дворів, вона помітила жінку, за якою йшли вівчарка, кіт, цуценя та кошеня. Маленька собака здалася волонтерці знайомою, тому вона зупинилася, щоб запитати, звідки та її взяла.
«Кажу: “Ой, якесь таке знайоме цуценя. Ви його не біля «Цукерні» взяли?” Вона відповідає: “Ні, мені сусідка віддала”. Запитую: “Яка сусідка?” А вона каже: “Таня” - і показує на ту саму хату, куди я прилаштувала Ріту», - розповідає Юлія.
Зрозумівши, що цуценя вже передали іншій людині, волонтерка зателефонувала колишнім господарям. За її словами, Таня разом із донькою почали пояснювати своє рішення. Як з'ясувалося, Ріту віддали, бо вона виявилася дівчинкою.
«Вони починають нести таку нісенітницю, виправдовуючи себе тим, що вони ж не викинули собаку, а прилаштували. Бо їм собачка не підійшла, бо вона дівчинка! Я ж і не говорила, що то песик, я не нав'язувала, я обіцяла стерилізацію», - обурюється волонтерка.
Під час розмови колишні господарі також заявили, що Юлія не має права втручатися в подальшу долю тварини, оскільки тепер її власниками є вони.
«Вони мені сказали, що я не маю ніякого права втручатися в долю цієї тварини, бо вони її власники, а не я», - зазначає жінка.
Таке ставлення обурило зооволонтерку, адже порятунок цуценят потребував чимало зусиль, часу та коштів. Вона доглядала за тваринами, займалася їхнім лікуванням і шукала людей, які були б готові взяти на себе відповідальність за чотирилапих.
«Я не можу, як людина, яка витягла цих щенят з того світу, вклала в них купу коштів і душу, зрозуміти, навіщо брати тварину, якщо вона вам не потрібна?!» - говорить Юлія.
Волонтерка зауважує, що їй пощастило випадково зустріти нову власницю Ріти. Адже якби сусідці собачка також не знадобилася, невідомо, куди б вона потрапила.
«Тобто так, вони її не викинули. Але питання: якби сусідам не знадобилася собачка, де була б зараз Ріта?» - запитує жінка.
Юлія нагадує, що цуценя вже пережило чимало випробувань: його залишили на Кагатному полі, а згодом воно ще й хворіло. Тому для волонтерки було важливо не просто знайти Ріті нову домівку, а й бути впевненою, що там про неї дбатимуть.
Ця історія змусила жінку переглянути підхід до прилаштування тварин. Тепер вона планує уважніше стежити за людьми, яким довіряє врятованих чотирилапих.
«Тепер усіх людей, яким прилаштовую тварин, буду тримати під контролем», - говорить Юлія.
На думку волонтерки, безвідповідальне ставлення до домашніх улюбленців часто стає причиною появи нових безпритульних собак і котів. Вона закликає людей відповідально ставитися до рішення взяти тварину в родину, адже врятувати її - лише частина справи. Не менш важливо подбати, щоб новий дім став для неї безпечним місцем, де про неї не відмовляться піклуватися.