Безпритульні тварини – дуже дискусійна тема для суспільства. З одного боку, люди хочуть допомогти їм, створюють притулки; а з іншого – б’ють цих тварин, закидають камінням і вимагають від влади прибрати їх із вулиць.
Засновниця найбільшого притулку для тварин «Сіріус» Олександра Мезінова говорить, що в Україні люди погано ставляться до тварин, яких бачать на вулиці. Їй доводиться боротися із багатьма рухами за «очищення міст», щоб собак і котів не присипляли.
Шпола у питанні безпритульних тварин може показувати гідний приклад.
– Безпритульних тварин я бачу часто, але вони ніколи не нападають. Собачки бігають навколо дітей, граються і просять їжу. Евтаназія для тварин – це неприпустимо,– каже Лілія, жителька Шполи.
Ще одна шполянка, Тетяна, вважає, що якщо хтось може їх забрати – це чудово, і схвалює те, що біля магазину «Цукерні», що у центрі міста, можна взяти собі собачку або котика.
Справді, власник цього закладу підприємець Максим Доценко разом із дружиною організували біля свого магазину мініпритулок.
– Ми задумували це як допомогу безпритульним тваринам, але зараз це вже щось більше. Люди хочуть принести нам своїх котів і собак, щоб хтось забрав, і інколи доводиться робити чергу для охочих, – розповідає Максим.
У Максима вдома на подвір’ї живуть шість котів і три собаки, і всі вони – колишні безпритульні. Одна з собак, яку вони прихистили, сім років жила біля «Цукерні», і вже стала частиною їхньої сім’ї.
– Багато людей дякують, коли беруть тваринку. Це завжди позитивні емоції, ми радіємо цьому. Звісно, є й такі, що проти нашої ініціативи, – каже Максим. – Я інколи чую розмови, що людям не подобається бачити тварин біля магазину. Ми з дружиною намагаємося не реагувати на такі коментарі: ми робимо добру справу, і нас багато хто підтримує. Безпритульних тварин стає менше, і це головне.
Щоб взяти собі тваринку з такого мініпритулку, достатньо просто полюбити її, а також попередити про це працівників «Цукерні».
Якщо ж ви хочете знайти нових господарів для своїх котів чи собачок і залишити їх біля «Цукерні», потрібно спочатку спробувати самому докласти зусиль – дати оголошення у соцмережах, поговорити зі знайомими тощо. Мініпритулок – це перш за все можливість для безпритульних тварин знайти сім’ю, тому кожен із нас має спочатку зробити максимум для тих домашніх улюбленців, у яких є ми. Найчастіше шполяни публікують оголошення у спільнотах «Підслухано в Шполі» та «Шпола. Захист тварин». Якщо самостійно знайти новий дім для тваринок не вдалося, тоді вже можна домовитися про день, час, кількість тваринок та інші деталі.
Залишивши тваринку тут, слід завжди бути на зв’язку. Залишати тварин на ночівлю небезпечно, потрібно забрати їх додому, а зранку можна привезти знову.
І Олександра Мезінова, очільниця найбільшого притулку в Україні, і Максим Доценко, організатор мініпритулку у Шполі, нагадують, що наші тварини – це наша відповідальність. Досвід скандинавських країн, де кількість безпритульних тварин найменша у світі, показує, що стерилізація є обов’язковою як для домашніх улюбленців, так і для вже безпритульних тварин. У Шполі комунальні підприємства регулярно стерилізують бездомних тварин, які бігають вулицями міста, і Максим Доценко впевнений, що це важливий крок.
–Тварина – це не лише охоронець двору чи мишоловка, а перш за все – твій друг, і про це дуже важливо пам’ятати, – наголошує він.
Олександра Лісогор