5 вересня стартує виборча кампанія
У парламентській газеті «Голос України» опублікований закон «Про місцеві вибори», згідно з яким виборча кампанія починається 5 вересня.
Відповідно до закону, вибори повинні проходити за пропорційною системою, а сільських та селищних рад ― за мажоритарною системою. Закон виключає участь політичних блоків, а також передбачає, що вибори не відбудуться на частині Донбасу та в Криму. При голосуванні була врахована пропозиція про виключення блоків з переліку суб’єктів виборчого процесу.
У перехідних положеннях закону встановлено, що вибори до місцевих рад Криму і деяких районів Донецької та Луганської областей, призначені на 25 жовтня, не проводяться «у зв’язку із здійсненням РФ тимчасової окупації і збройної агресії проти України і неможливістю забезпечити дотримання стандартів проведення виборів ОБСЄ».
Відповідно до прийнятого закону, вибори депутатів сільських і селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідних адміністративних одиниць. Обласні, міські та районні ради обиратимуться за пропорційною системою з відкритими списками.
У місцевих виборах можуть брати участь політичні партії, зареєстровані станом на день опублікування закону.
Цей документ передбачає також механізм відкликання депутатів.
Крім того, встановлено 5% виборчий бар’єр для партій (на виборах у 2010 році діяв 3% бар’єр).
Виборча кампанія починається за 50 днів до дня голосування.
Раніше Верховна Рада прийняла постанову про проведення в Україні чергових місцевих виборів 25 жовтня. Напередодні закон підписав президент Петро Порошенко.
Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера повідомив, що виборча кампанія стартує 5 вересня.
ДЖЕРЕЛО:«Кореспондент».
Ця децентралізація — не те, чого хоче Кремль
Той факт, що Верховна Рада у першому читанні погодилася внести зміни у Конституцію щодо децентралізації влади є на користь Україні. Таку думку висловив колишній посол США в Україні Стівен Пайфер в інтерв’ю «Голосу Америки». Він назвав дві причини, чому Україні необхідно невідкладно проводити децентралізацію влади: перша — переміщення влади вниз до обласного і муніципального рівня, що призведе до більш відповідального і ефективного урядування, а друга — тому що це ключовий пункт Мінських угод. При цьому Пайфер висловив сумнів у тому, що Мінські угоди будуть виконані росіянами та сепаратистами. «Дуже важливо щоб Україна виглядала стороною, яка робить усе, що вона може для імплементації мінських домовленостей. Бо в кінці року, коли люди спитають чому Мінськ-2 провалився, Київ повинен буде скласти усю вину на росіян і сепаратистів», — сказав він. Це, на його переконання, буде важливо для подальшої підтримки України на Заході, в першу чергу в Європі, та продовження економічних санкцій проти Росії.
Пайфер не погоджується з опонентами реформи, які стверджують, що децентралізація не на часі, або ж вона проводиться під зовнішнім тис-ком. Росія буде намагатися використати конституційний процес в Україні у свої цілях, переконаний Пайфер, але запропонований формат реформи суттєво відрізняється від бажань Кремля.
«Якщо подивитись, як Росія діяла, починаючи з 2014 року, стає чітко зрозуміло, що головною метою Кремля є відволікати увагу і дестабілізувати уряд у Києві, зробити складнішим процес проведення політичних реформ», — каже він.
«Коли росіяни говорять про федералізацію, вони хочуть щоб Донбас впливав не лише на місцеві питання, але щоб він міг втручатися і руйнувати питання національної політики, але ніхто на Заході цього від України не вимагає» , — уточнив Пайфер.
Нагадаємо, Верховна Рада у першому читанні погодилася внести зміни у Конституцію щодо децентралізації влади. За це проголосували 265 депутатів. Після цього прийнятий документ вдруге відправиться на аналіз Конституційного суду, після чого має бути проголосований 300 голосами депутатів для внесення змін у Конституцію.
Після голосування за зміни до Конституції під будівлею парламенту почалися зіткнення між правоохоронцями та мітингувальниками. Внаслідок сутичок постраждали більше, ніж сотня бійців Нацгвардії, загинув солдат строкової служби Ігор Дебрін. Після голосування парламенту, мітингувальники пішли штурмом на Раду і почали кидати димові шашки. Потім хтось кинув у лави міліції і Нацгвардії бойову гранату. Міліція затримала близько 30 осіб, серед яких і того, хто кинув гранату під Радою. Кількість поранених під час сутичок під Верховною Радою зросла до 131 особи.
З 1 вересня підвищать пенсії і зарплати
З 1 вересня в Україні буде підви-щено розмір мінімальної заробітної плати, пенсії, стипендії та зарплати для бюджетників.
Про це 30 серпня у «10 хвилинах з прем'єр-міністром» заявив глава уряду Арсеній Яценюк. Яценюк нагадав, що чинний закон передбачав зрос-тання мінімальної заробітної платні та прожиткового мінімуму з 1 грудня, але «відбудеться раніше».
«До Верховної Ради вноситься закон для підвищення соцстандартів для близько 12 мільйонів українців», ― заявив глава уряду. За словами Яценюка, виплати з 1 вересня планується збільшити кільком категоріям працівників бюджетної сфери.
Відтак, виплати вчителям зростуть на 474 — 605 грн. (в залежності від категорії), сімейним лікарям ― на 453 грн., медсестрам ― на 304 грн., працівникам соціальної сфери ― на 304 грн., працівникам культури (зокрема, бібліотекарям)― на 348.
«Стипендія студентам ― їх близько 1,5 мільойна — які навчаються у вишах 1—2 категорії ― зросте на 112 грн., у вишах 3—4 категорії — на 95 грн.», ― зазначив А.Яценюк.
Виплати одиноким матерям зростуть на 350—727 грн.
«Пенсіонери, яких близько 7,5 млн. осіб — отримуватимуть міні-мальну пенсію у розмірі 1074 грн. Особи з особливими потребами отримають додатково 100—200 грн.», ― повідомив прем'єр. Також він наголосив, що мінімальна заробітна плата зросте з 1218 до 1378 гривень.
«Це означає, що зарплата має зрости не лише у соцсфері, а в цілому по економіці», ― додав Яценюк.
За словами прем'єра, загальний фінансовий ресурс, який необхідно було знайти для підвищення заро-бітних плат, пенсій, виплат та інших соціальних стандартів становив близько 10 мільярдів гривень.
Також Яценюк зазначив, що у серпні за рахунок детінізації і боротьби з корупцією у Державній фіскальній службі вдалося додатково зібрати майже 2 мільярди гривень податку на додану вартість.
«Це те, що раніше розкрадалось по кишенях корупціонерів, і це те, що зараз потрапило в державну казну», ― заявив Яценюк.
ДЖЕРЕЛО: «Українська правда».
Уряд вирішив розпустити і реорганізувати Держслужбу зайнятості
Сьогодні служба зайнятості активним пошуком роботи для людей не займається. Такої служби більше існувати не може. Нинішню службу зайнятості розпустять і повністю реорганізують. Прогресивний закон вже напрацьований. Про це пові-домив міністр соціальної політики України Павло Розенко в ефірі «5 каналу», ― передає УНН.
«Нинішню держслужбу зайнятості ми розпустимо і переформатуємо. Частину коштів на соцстрахування ми готові віддати на аутсорсинг. Ми змінюватимемо концептуально підходи до роботи на ринку праці. Це не будуть державні служби та державні чиновники, це буде мобільна сучасна сервісна служба, яка надаватиме людям послугу, в першу чергу, з працевлаштування. Сьогодні служба зайнятості працює як каса — до неї прийшла людина, заплатили їй допомогу по безробіттю, активним пошуком роботи сьогодні вона не займається. Такої служби більше існувати не може. Ми, фактично, нинішню службу зайнятості, розпустимо і повністю реорганізуємо», ― зазначив міністр.
За словами Павла Розенка, для того, щоб запустити цей процес, потрібні зміни до законів України.
«Закон буде реформаторський і справді прогресивний, він вже напрацьований. Там будуть просто новаторські речі — частину коштів соціального страхування ми готові віддати на аутсорсинг. Тобто, залучати приватні кампанії з працевлаштування, рекрутингові агенства, давати їм кошти, щоби вони працювали з окремими категоріями громадян. Ми порушимо монополію держави на роботу на ринку праці в Україні. Якщо людина не знайде собі робочого місця, ми пропонуватимемо послуги перенавчання», — Розенко.
Раніше голова Федерації проф-спілок України Сергій Кондрюк заявив, що за останні три роки вітчизняний ринок праці зазнав великих втрат, оскільки кількість робочих місць скоротилась на 3,7 млн.
ДЖЕРЕЛО: УНН.
У Шполі встановили нові «лежачі поліцейські»
У Шполі біля міських шкіл №№1, 2, 3 встановлюють «лежачі поліцейські». Як повідомив виконуючий обов’язки міського голови Віталій Плетінь, їх запланували в кількості шести штук — по обидва боки пішохідних переходів. Вартість одного «лежачого поліцейського» становить близько 10 тисяч гривень з урахуванням оплати роботи і матеріалів. Роботи виконує організація ПП «Дорактив», з якими укладено угоду, а кошти виділено з міського бюджету. До речі, ця організація поновить і дорожні розмітки біля школи №1 та по вулиці Пролетарській.
ДЖЕРЕЛА: shpola-rada.gov.ua; pravda.com.ua