Як відомо 2017 рік в Україні проходить під знаком відзначення 100-річчя Української революції, закріпленого відповідним Указом Президента, а яким Петро Порошенко проголосив цей рік - Роком Української революції 1917-1921.
У зв’язку із тим, що за майже ціле століття під імперським ярмом українців повністю дезорієнтували в знаннях і розумінні власної історії, ряд подій, пов’язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу потребують масштабного висвітлення і роз’яснення, ефективних підходів до просвітництва, особливо серед молодого покоління.
Цю нелегку інтелектуальну роботу мають проводити державники, моральні авторитети українського суспільства і всі, хто небайдужий до майбутнього Української держави, відродження справжніх глибинних національних цінностей.
Не можна сказати, що серед нас немає натхненників-безсрібників, котрі на власному ентузіазмі несуть праведне слово, проливають світло на приховані сторінки нашої історії, відкривають безліч героїчних імен, котрі боролися і віддавали життя за право будувати державність на своїй законній землі. «Воля України або смерть!» - так категорично ставили питання руба вільні козаки, борня котрих не минула дарма. Бо нині їх естафету перейняли сучасні безстрашні Герої, котрі захищають від одвічного дикого агресора свою країну.
Важко переоцінити титанічну інтелектуальну працю директора Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля, який разом із численними однодумцями повернув із небуття тисячі імен українських звитяжців, подвиг який оспівується кобзарями та сучасними митцями, лягає в основу сюжетів художньої літератури та кіносценаріїв. Весь цей духовний продукт має поширитися на все суспільство, якщо ми мріємо про перезавантаження нашого життя. Авжеж, від стану свідомості і духовних запитів залежать всі похідні дії в організації дієвої соціально-економічної системи. Спочатку — думка-слово, потім — дія-матеріалізація.
Надзвичайно вагомим внеском у зміну системи цінностей українського суспільства є робота Українського інституту національної пам’яті під керівництвом ідейного історика, патріота України Володимира В’ятровича. Сьогодні на сайті установи можна скористатися великим обсягом рекомендацій і безцінних тематичних матеріалів, досліджень, наглядних банерів, що дозволяє працівникам освіти і культури керуватися ними у своїй роботі.
На жаль, просвітницького ажіотажу щодо 100-річчя Української революції на теренах Шполянщини у 2017-му не помічено. Скільки наших земляків, школярів знають про цю знакову дату? Жодних вечорів, конференцій, акцій, флаєрів-банерів-бігбордів, радіоповідомлень і телепередач. Лише поодинокі педагоги на власних ініціативах концентрують увагу своїх учнів на цій тематиці, організовують цікаві пізнавальні заходи, турпоходи, флеш-моби. Зокрема, йдеться про директорів Лебединських НВК №№2,3 Сергія та Лідію Осаул, які ініціювали шкільний велопробіг стежками Чорного Ворона, побували з дітьми у Холодному Яру, провели районний етап патріотичної гри «Джура», у яких взяли участь захоплюючі рої «Молода січ» і «Козацька слава» Лебединського НВК №2, «Гайдамаки» і «Круточоли» Лебединського НВК №3, «Тризуб» Капустинського НВК, рій Топилянського НВК. Діти з радістю змагалися у конкурсах «Впоряд», «Відун», стрільба, «Ватра», перетягування линви, «Рятівник».
Але чому із трьох десятків шкіл району в такій популярній патріотично-виховній грі взяли участь лише чотири? Чому вся організаційна робота і відповідальність лягли на плечі головного натхненника й ініціатора Сергія Осаули? Чому це не входить у плани і стремління районного влади — в першу чергу районного керівника Володимира Потапенка та його заступника з гуманітарних питань Ольги Шпиці? А чи взагалі вони знають, розуміють історію України, історію наших традицій, обрядів і духовних канонів? І це державні службовці по вертикалі Президента України, політика якого, слід визнати, у цій царині активно сприяє розвитку і відродженню національних устоїв! На відміну від безславних років правління прокремлівської ватаги януковичів-табачників-колєсніченків. Цікаво поглянути на їх відписки на АП про виконання президентського Указу про 100-річчя Української революції у Шполянському районі.
Інший громадський рух — ГО «Товмацький курінь» теж власним ресурсом готується до проведення історико-просвітницького фестивалю державницького, всеукраїнського рівня у Товмачі 23-24 червня 2017 року. Він присвячується, зокрема, 120-річчю з дня народження холодноярського отамана Івана Лютого-Лютенка, 100-річчю Української революції, 100-річчю Вільного козацтва. Приємно, що до цієї ініціативи долучаються все більше пересічних громадян, приватних підприємців, представників інтелігенції, бізнесових структур. Але, слід наголосити: ініціативи громадської! Тобто, втіленням високої ідеї у нас займаються на рівні громадського руху, а не під егідою державницької ієрархії!
Втім, оргкомітет по підготовці фесту «Товмацький курінь» працює без будь-яких акцентів на перешкоди, бо конфліктувати немає часу і це шлях в нікуди. Нещодавно, 17 травня, відбулося його засідання під керівництвом голови організації Дмитра Вовка. Він озвучив основний план проведення заходів у Товмачі 23-24 червня, прозвітував про вже зроблене і що потрібно ще реалізувати. Цьогоріч до Товмача завітають непересічні відомі гості-просвітники і митці, які допоможуть створити живий антураж подій 100-ліньої давності, запропонують великий літературний розмай, разом уникнути в суть відтворення ідеологічної складової української нації, котра є чи не єдиним ключем до вирішення всіх наших насущних бід.
До дня проведення фесту біля пам’ятного знаку холодноярським отаманам у Товмачі з’являться ще дві глиби на вшанування сучасних Героїв Майдану і АТО, які стали зв’язковою ланкою в естафеті поколінь-борців, три флагштоки із прапорами держави, Холодноярської республіки та ГО «Товмацький курінь».
Торік Роману Ковалю припала до серця одна світлина із товмацького дійства — молодий АТОвець віддає честь холодноярцям, зображеним на камені. У цьому він підмітив символізм продовження боротьби і великої справи наших захисників усіх часів. Це фото навіть увійшло на першу шпальту липневого номера газети «Незборима нація».
Також нині в Товмачі відкриють погруддя Тараса Шевченка із його пророчим написом: «І повіє новий вогонь з Холодного Яру». До програми «Надвечір’я» увійдуть футбольний турнір, гутірки в наметовому містечку, яке розгорнеться у парковій зоні. Молодь разом із дорослими зможуть дізнатися більше про історичні постаті Української революції зі встановленого екрану, заспівати під гітару чи інші народні інструменти повстанських пісень біля ватри, скуштувати куліш та поспілкуватися з друзями. Наступного дня їх розбудить магічний звук справжнього козацького тулумбаса, який прибуде з Чорними запорожцями. День фесту буде насиченим на інформативно-мистецькі події, зустрічі, виставки виробів народних умільців, цікаві розваги тощо.
Відсутність інтересу керівництва Шполянської райдержадміністрації до «Товмацького куреня» зовсім не завадить і не затьмарить масштабу громадського дійства, яке не лише є культурно-мистецьким заходом, а й ідеологічним, державним, стратегічним дороговказом. Цього, правда, не розуміють в РДА, бо своїм бездарним управлінням демонструють своє невігластво і байдужість до важливих державних справ. Адже саме на день проведення фесту вони запланували… міське випускне свято! Таким чином фест втратить чимало учасників із Шполи. Та головним пріоритетом для Ольги Шпиці є інтереси батьків випускників, які замовили вже ресторани і перукарні. Хоча лукавства у ній не забереш, бо ще на початку квітня Дмитро Вовк письмово звернувся до голови РДА Володимира Потапенка від імені ГО «Товмацький курінь» передбачити у плані роботи РДА на червень розведення в часі цих двох масових заходів. Однак Шпиця вперто наполягла саме на проведенні в один день випускного вечора і державного заходу в Товмачі, мотивуючи категоричною позицією батьківських комітетів, які переживають за ресторани та перукарні. Але ж батьки до недавнього часу не знали дати випускного, тому домовленості із власниками ресторанів конкретної дати ще не враховували. А її встановив якраз оргкомітет під проводом Шпиці. Отакими «ковбасними», «кишкодумними» категоріями мислить наша місцева владна верхівка, яка ще й намагається прикриватися дітьми і їх батьками, яких, буцімто, такі вищі матерії, як державні заходи, зовсім не цікавлять. Не будемо, мовляв, напружувати людей якимись патріотичними дурницями!
Тож виникає питання: а чи не має претензій Президент України до таких своїх підлеглих із сумнівними пріоритетами, котрі відверто зривають його потуги відродити історичну і культурну спадщину не на рівні бутафорії, а на рівні справжності, високоідейного змісту людей, котрих ми називаємо державниками?
Наталія СТОРЧАК
Історична довідка
Поштовхом до початку Української революції стала Лютнева революція в Російській імперії. В Україні утворився альтернативний центр влади — Українська Центральна Рада (УЦР), яка стала представницьким органом українських демократичних сил і очолила національно-демократичну революцію в Україні. Керівником УЦР став Михайло Грушевський.
У цей період 1917-1921 років Україна пережила різні форми національної державності (УНР, Українська держава, ЗУНР). Однак, державну незалежність втримати не змогла.
Так, українські етнічні території були розділені між СРСР, Польською Республікою, Королівством Румунія і Чехословацькою Республікою. Українська національно-демократична революція зазнала поразки. Воно було наслідком роз’єднаності політичної еліти, незавершеності процесу формування нації, відмінностей між національними і соціальними завданнями визвольного руху.
Однак, не досягши своєї мети, Українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації і відродила традицію української державності.