Традиційні прийоми, які застосовували українські аграрії протягом тривалого часу, особливо на основних для сільгоспвиробництва культурах, наразі переглядаються. Нові технології, знання про фізіологію рослин та, що головне, зміни клімату, змушують шукати новації, які підвищують ефективність вирощування цих культур, зокрема й кукурудзи. СТОВ «ЛНЗ-Агро», що входить до групи компаній ЛНЗ (LNZ Group), є таким собі майданчиком для експериментів, має можливість у різних масштабах випробовувати «нові віяння» в агротехнологіях. На запитання щодо деяких із них для «Шполяночка +» відповідає Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ-Агро».
- Романе Івановичу, вас вважають одним із передових практиків у вирощуванні сільськогосподарських культур України. На поля ГК «ЛНЗ», якими ви опікуєтесь, приїжджають вчитись навіть з-за кордону. Поділіться «новими віяннями» і з нашими читачами.
- Одним із актуальних віянь цього року стала зміна міжряддя, з яким доцільно сіяти кукурудзу. Донедавна в Україні кукурудзу сіяли з міжряддям 70 см. Але наразі ця технологія вже застаріла, й наші аграрії переходять на міжряддя 50 см. Чому? Річ у тім, що умови стають дедалі посушливими. Тому багато агротехнологічних прийомів доводиться змінювати. Наприклад, сою раніше сіяли суцільним способом. Але зараз отримати сходи від звичайної зернової сівалки суцільного посіву дуже важко. Вона потребує певного рівня вологості ґрунту, певних температур. Нині такі оптимальні умови дуже важко «впіймати».
Натомість сівалкою точного висіву завжди дістанеш до вологи: вона розгортає сухий верхній шар і кладе насіння у вологий ґрунт, таким чином отримуємо рівномірні сходи. Щоб оптимізувати технологічні процеси в господарстві, варто використовувати універсальні сівалки, які придатні до висіву різних культур. Проаналізувавши досвід та всі можливі нюанси, ми вирішили, як то кажуть, «одним днем» змінити повністю всі сівалки на ширину 50 см. А також доукомплектувати їх можливістю внесення рідких добрив. Використовуємо сівалки Horsch Maestro, замовляли їх відразу з визначеними параметрами як щодо міжрядь, так і щодо внесення рідких добрив.
- І що ж дає це зменшення ширини міжрядь?
- Хоч міжряддя вужче, зате в рядку рослини посіяні рідше, таким чином вони комфортніше почуваються, швидше закриють міжряддя. Непродуктивні втрати вологи будуть значно меншими. Це дуже важливо зазвичай наприкінці травня та на початку червня, коли підвищується температура, і волога з ґрунту швидко випаровується. Але рослини кукурудзи, наприклад, вже досягли такої фази, що листя практично «затінює» вужчі міжряддя, волога краще затримується. Також затінення не дає змоги ґрунту занадто перегріватися. Крім того, площа живлення буде більш рівномірною, рослини краще конкуруватимуть із бур’янами. І тепер ми однією сівалкою сіємо і сою, і соняшник, і кукурудзу. Звісно, сіємо їх із різною густотою, змінюємо диски для кожної з культур, але сівалка працює увесь сезон.
– А які методи боротьби з бур’янами застосовують у господарствах ЛНЗ?
– Ми обов’язково та першочергово застосовуємо гербіцид «грунтяк» при попередній обробці ґрунту від перших бур’янів. Потрібно звернути увагу на кілька важливих чинників. Так, якщо господарство хоче отримати гарний врожай кукурудзи, це має бути чисте та правильно вдобрене поле і правильний підбір гербіцидів при обробці полів від бур’янів. ЛНЗ пропонує сільгоспвиробникам розроблені схеми застосування агрохімікатів. І для обробки, і для підживлення – як сухого, так і рідкого. Так само є рекомендації з застосування гербіцидів та засобів захисту на весь період вегетації культури.
- Зараз аграрії дедалі більше звертають увагу на рідкі добрива. Які переваги вони дають при використанні на кукурудзі?
- Перший плюс, який дають рідкі добрива – це те, що на розчинення діючих речовин не витрачається ґрунтова волога. У такій формі рослина їх краще споживає. Завдяки рідкій формі необхідні елементи краще засвоюються. Адже при внесенні «твердих» добрив значна частка того ж фосфору просто зв’язується із ґрунтом і стає недоступною для рослин.
Ми шукали способи підвищення ефективності живлення, моніторили ринок рідких добрив. Робили на демо-посівах досліди, випробовували зокрема й вітчизняні продукти, бачили ефект, але економічний результат нас не влаштовував. Тож зрозуміли, якщо «хочеш зробити добре – зроби сам».
Зрештою ми знайшли діючу речовину, що легкорозчинна, на яку не треба спеціальне обладнання, реактори, бо для деяких добрив, щоб їх розчинити, потрібне дороге обладнання. А це банальне «розколочування» у воді. Причому розчин стабільний, не випадає в осад нічого. Йдеться про виготовлення добрива на основі ортофосфорної кислоти. Його потрібна мала кількість, але воно ефективне, адже засвоюваність становить майже 90%.
Ми побудували власний вузол змішування, завозимо суху форму (дікалій фосфат), розчиняючи його у пропорції 1:1, готуємо добриво. Таким чином отримуємо формулу 0:18:18. Прямо з вузла змішування воно йде в поле, зразу заправляються сівалки. Ця речовина відома на нашому ринку. Багато хто дає його в трикомпонентній формі, тобто з азотом. Але ми в цьому великої потреби не бачимо. На першому етапі росту азоту рослині потрібно дуже мало, ми його даємо в основне живлення і перед сівбою у вигляді сульфату амонію – цього достатньо. На старті ж головне, щоб фосфор і калій були присутні в принципі.
Цього року ми заклали глобальний експеримент: внесли наше рідке добриво на більш ніж 7 тис. га посівів, з них 5 тис. – це кукурудза. Контроль показав, що коріння потужніше, рясніше обросле волосками, стебло товще, закладка качана вища (щонайменше на один вузол). Але реальні підсумки експерименту можна буде підбити вже після збирання врожаю й аналізу всіх даних. Зокрема й економічних.
- Кукурудза є основною культурою для ГК «ЛНЗ». А де в Шполянському районі найсприятливіші умови для її вирощування? Які гібриди найкраще показали себе в нинішньому році ?
- Загалом, якщо говорити про гібриди силосної групи – вони всі показали себе якнайкраще. Що стосується зернової групи, то тут все не так просто. Адже ми, наприклад, ще знаходимось у пошуку таких продуктивних гібридів, які б якнайефективніше реагували на погодні примхи. Тут дійсно потрібно експериментувати. За результатами наших експериментів протягом двох років, чудові результати дав гібрид «EXPH 003». Це гібрид із напівзубовидним типом зерна. Він має високу масу тисячі насінин та необхідну вологовіддачу. Головна перевага цього гібриду – висока початкова енергія росту. Гібрид є стабільним та пластичним з високою стійкістю до стеблового вилягання. Ще раз наголошую, тут потрібно знаходити «золоту середину» шляхом ретельного підбору та експериментування. Щодо сприятливий умов для вирощування цієї культури. То гіршими у цьому плані є села Ярославка та Веселий Кут. У порівнянні, наприклад, з Лозоваткою та Сердегівкою різниця відчутна. Тобто, у тих селах району, які розташовані та зорієнтовані більшою мірою на південь, кукурудза не дуже вдається у плані врожайності. Окрім того, у цих селах не рівний і складний ландшафт на ораних площах. Тому у таких місцинах краще вирощувати пшеницю, сою, тощо.
– Існує думка, що кукурудза виснажує ґрунт. Як можна повернути йому первинну родючість після вирощування кукурудзи?
– По-перше, це залишати у полі та переорювати рослинні залишки кукурудзи. Вони перегнивають за зиму і таким чином ґрунт поновлює свої якості. По-друге, важливо підживлювати поля комплексом мінеральних добриві та за можливості органікою. Тоді не буде ніяких проблем із родючістю. Звісно, при застосуванні правильної агротехніки.
– На чому слід акцентувати увагу власникам приватних ділянок при вирощуванні кукурудзи для отримання гарного врожаю?
– Кукурудза, як культура характеризується високою біологічною пристосовністю, але має певні вимоги до умов вирощування. Від цих умов безпосередньо залежать темпи росту, розвитку кукурудзи, а в результаті і сам урожай. Це — світло- та теплолюбна культура, належить до рослин короткого світлового дня, потребує інтенсивного освітлення протягом 12–14 годин на добу. Затінення (бур’янами чи при загущенні), особливо у молодому віці, різко знижує урожай. Період, коли кукурудза здатна активно розвиватись і синтезувати органічні речовини, обмежений термінами стійкого переходу середньодобової температури вище позначки +10 °С. Кукурудза — посухостійка культура, ощадливо використовує ґрунтову вологу, витрачаючи на створення одиниці сухої ваги близько 250–400 одиниць води, що вдвічі менше, ніж пшениця, ячмінь та овес, які витрачають 600–800 одиниць. При цьому кукурудза споживає води набагато більше, ніж інші культури, адже має тривалий вегетаційний період і формує потужну надземну масу.
Найсприятливіші ґрунти для культури — глибокі чорноземи, глибокі легкі суглинисті чи супіщані ґрунти з достатньою водоутримною здатністю та водопроникністю, рН 6,5–7,5 та щільністю ґрунту 1,1–1,3 г/см3. За умов стабільного підживлення кукурудзи сприятливими є легкі піщані ґрунти. За водною кислотністю ґрунту кукурудза досить витривала і здатна рости в межах рН 5,5–8,0, проте схильні до заболочування ґрунти з підвищеною кислотністю (рН < 5), а також засолені ґрунти для вирощування кукурудзи непридатні.
Оксана ШЕВЧЕНКО