Пекельна кухня по-шполянськи

     Вибори до об’єднаної територіальної громади перетворили тиху та спокійну Шполу на епіцентр бурхливих пристрастей, які вже вихлюпнулись за її межі.

На все що тут відбувається вже звернули увагу не тільки керівники обласних осередків політичних партій, прихильники яких зійшлися в поєдинку за депутатські мандати, а й представники  всеукраїнських громадських організацій, котрі спеціалізуються в спостереженнях за виборами.

Зокрема, про необхідність моніторингу виборчого процесу заявили представники ОПОРИ та Комітету виборців України.

      Все через те, що виборча кампанія, практично зі старту позначилася активним використанням представниками БПП та їх партнерами, як то Радикальною партією Ляшка, «Батьківщиною», Опоблоком брудних виборчих технологій. При чому, їх арсенал дуже різноманітний – від спецвипусків газет «Межа», яка поливає брудом Сергія Кравченка до спроби реєстрації двійників діючого міського голови. Родзинкою на торті цих технологій став позов кандидата в депутати від БПП до Шполянської об’єднаної територіальної громади Валентина Лук’яненка до Черкаського окружного  адміністративного суду з вимогою зняти з виборів кандидата на посаду міського голови Шполянської ОТГ, міського голову Шполи Сергія Кравченка.

     Свій позов Валентин Лук’яненко спрямував до суду 11 квітня, нібито, через те, що під час реєстрації кандидата на посаду голови Шполянської об’єднаної територіальної громади Сергія Кравченка  Шполянською міською територіальною виборчою комісією не було дотримано вимог чинного законодавства.

     Особливістю цього позову стало те, що голова комісії Тетяна Ляшенко, нікого з членів комісії не повідомивши, тихцем виїхала на суд до Черкас, де, без будь-яких застережень одразу визнала позов, не зважаючи на його абсурдність.

     Механізм цього дійства прозорий як добротний первак – адже визнання головою ТВК позову автоматично забезпечує рішення про скасування рішення комісії та зняття з реєстрації кандидата на міського голову Сергія Кравченка. Та не так сталось як гадалось. Юристи останнього, зламавши хатки махінаторам теж прибули до суду, де чітко та лаконічно довели в суді неправомірність дій позивача та голови комісії.

      Тож, аргументи, викладені позивачем, виявилися не переконливими і, 13 квітня, під час судового засідання Черкаський окружний адміністративний суд відхилив позов Лук’яненка. Проте таке рішення суду не задовольнило кандидата, і в Страсну п’ятницю (взяв таки Лук’яненко в цей день гріх на душу брехливим свідченням) він вирішив поскаржитися на черкаських суддів до Київського адміністративного апеляційного суду. Але й тут не пощастило скаржнику. Київські судді, розглянувши 17 квітня скаргу не знайшли підстав для скасування рішення Черкаського суду, виправивши в своєму рішенні лишень окремі несуттєві неточності.

     Слід зазначити, що і позовну заяву, і апеляційну скаргу Валентин Лук’яненко подав всупереч офіційній позиції  голови Черкаського обласного осередку Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Сергія Кудактіна. Останній чітко вказав, що він категорично засуджує дії Лук’яненка та зазначив, що той діяв без погодження з керівництвом партійного осередку.

     - Він не узгодив із партією свої кроки стосовно позову до суду з оскарження рішення ТВК та намагання зняти з реєстрації одного з кандидатів. Нам соромно за дії нашого кандидата, котрий намагається через суд вирішити долю виборів, - зазначив Сергій Кудактін.

      Аналогічного характеру заяву зробив і керівник Шполянського районного осередку БПП Максим Доценко, зрозумівши, що втрапив у халепу, адже отримав догану за те, що не втримав ситуацію під контролем, назвав позовну заяву спланованою провокацією.

      Тут виникає кілька риторичних запитань. А як команда БПП на чолі з Потапенком планує керувати підлеглими по фракції, якщо ще не обравшись вони творять що забажають, плюючи на партійну позицію та дисципліну?

     І знову ж, яка може бути провокація якщо чітко прослідковуються зв’язки між усіма фігурантами цієї змови? Валентин Лук’яненко хоча й кандидат від БПП зараз знаходиться на посаді заступника директора СПОП «Відродження», власником та керівником якого є Юрій Ляшенко, кандидат від Радикальної партії Ляшка. Тому й не дивно, що Тетяна Ляшенко, дочка директора «Відродження» не могла заперечити батьку та, будучи головою Шполянської ТВК від «Батьківщини», угідливо хитала головою на брехлививий позов Лук’яненка.

      Тож, як не крути, але змова між «шоколадним» позивачем, «вилоносними» кандидатами та «білосердечною» головою комісії як то кажуть видно навіть підсліпуватому.

      Підбиваючи підсумки викладеного можна впевнено сказати, що ці вибори до Шполянської об’єднаної територіальної громади, які відбудуться 30 квітня одні з найбрудніших, маніпулятивних та брехливих. Залишається сподіватись, що виборець розуміє хто і для чого маніпулює фактами та намагається окрутити його навколо пальця.

 Сергій Зубатов