ПЕРШИЙ ДОСВІД ОБ’ЄДНАНИХ ГРОМАД: ПЕРЕВАГИ І… ЩЕ РАЗ ПЕРЕВАГИ!

ОБЛАСНИЙ ПРЕС-ТУР ПО РЕФОРМОВАНИХ МІСЦЯХ

Вже третій рік поспіль в Україні не лише обговорюють необхідність децентралізації, а й на законодавчому рівні здійснюють конкретні кроки. Голов­ною причиною уповільнення процесу втілення змін безпосередньо на місяцях є нестача інформації і детальних роз’яснень у провінції, де мало не з жахом сприй­мають будь-яке нововведення, а також неспроможність управлінців встигати за змінами на національному рівні.

Закладена недовіра до реформ через численні кризи, обман і розчарування не дозволяє оптимізму брати верх, а головне — по­чати діяти, вникати і вчитись. Але є в Україні такі першопрохідці, показовий успіх яких може дати стрімкий поштовх до масштабних перетворень у найкра­щому прояві попередніх задумів.

Слід зауважити, що питаннями децентралізації в Україні займається не лише уряд. Йому сприяють громадські організації за підтримки іноземних фондів, по­кликаних допомогти нашій країні успішно реалізувати реформи. Так, у Черкаській області нещодавно був обраний за конкурсом на посаду керівника регіонального офісу реформ з децентралізації та розвитку в Черкаській області громадсь­кий діяч, координатор Всеукраїнської ініціативи «Активна громада» у Черка­сах Сергій Слинько.

Молодий активіст постійно вдосконалює свої знання у цій сфері з метою доступно розповісти, навіщо потрібна реформа і які якісні зміни за нею настануть.

Керівник регіонального офісу реформ з децентралізації та розвитку в Черкаській області Сергій СЛИНЬКО.

На початку вересня 2016 року Департамент регіонального розвитку Черкаської облдержадміністрації спільно із партнерами — громадськими організаціями Всеукраїнська ініціатива «Активна громада», «Київський діалог», «Інститут республіка» та «Молода Черкащина» організували журналістам всієї області поїздку до трьох об’єднаних територіальних громад Черкащини, аби на власні очі пересвідчитися і почути з перших вуст про результати об’єднання.

Якщо враховувати те, що на Шполянщині досі не утворилося жодної ОТГ і взагалі цей процес розвивається занадто повільно, то кореспонденту «Шпо­ляночки+» дуже хотілося поцікавитися в авангардівців, чи варто брати з них приклад. Основні висновки позначалися в записнику.

Впродовж вересневого прес-туру, починаючи з Білозірської і завершую­чи надвечір Мокрокалигірською ОТГ, я «приміряла» всі показові результати на свій Шполянський район.

Перша позначка — необхідність при­значення в районі координатора з питань децентралізації. Але ця людина має бути з кола активних, грамотних і прогресивних діячів, із великим бажанням змінювати якість життя громадян, уміти ефективно надати роз’яснення. Бо маємо нині лише ситуацію, коли міфи на кшталт «села не буде», «школу знищать», «закриють лікарню» повністю блокують усі шанси розвиватися далі за дієвим зразком.

Голова Білозірської ОТГ Володи­мир Міцук — саме з тих людей, які ха­рактеризуються не лише багатим інтелектуальним потенціалом, а й великим ентузіазмом, перед яким відступають будь-які складнощі. Вивчивши закон «від А до Я», розпочав діяти. Роз’яснював односельцям не під час зборів грома­дян, на які зазвичай збирається невелика кількість зацікавлених, а приходив мало не в кожен двір, щоб розповісти землякам про майбутні перспективи.

Зважаючи на авторитет Володимира Павловича, білозірці повірили не лише в нього, а й у себе. Так, їх ОТГ із 159 громад потрапила до числа 22 для на­писання стратегії розвитку. Ознайомити­ся із польською моделлю адмінсистеми Володимир Міцук (до речі, має диплом магістра державного управління) виру­шив безпосередньо до Польщі, і нині по­ляки-партнери пишуть стратегію розвитку для Білозірської громади на 5 років. Це означає, що надійдуть інвестиції, будуть утворені робочі місця. Нині ж до пана Міцука їдуть за досвідом з усієї України, він за останній рік прийняв 15 делегацій, але й сам відвідує інші області, де утво­рилися ОТГ. Запозичає все, що є в них цікавого і корисного.

Окремо про Польщу. Там реформа тривала 10 років, і перші результати були мало не провальними. Як пише черкаська журналістка Ірина Коваль, яка побувала з робочою поїздкою у польських гмінах (адміністративно-територіальні одиниці Польщі), більшість поляків спочатку зустріли реформи масовими протестами, і лише через 25 років потужний ефект від децентралізації відчули всі.

Володимир МІЦУК: «Аніскільки не шкодую про створення ОТГ!»

При зустрічі в сільському закладі куль­тури пан Міцук відкрив багато граней новоутвореного об’єднання із трьох сіл, кількість населення якого складає 9238 жителів (на думку Володимира Павлови­ча, оптимальна кількість населення однієї громади — до 18 тисяч, якщо вона сягає до 30 тисяч, то це «важка громада»).

Білозірська ОТГ була утворена в жовтні 2015 року внаслідок об’єднання двох сільських рад: Білозірської та Ірдинської. Відтепер усі потреби і за­вдання для їх забезпечення визначають самі, а це — утримання чималої кількості соціальних закладів: чотирьох шкіл, двох дитсадків, амбулаторії, поліклініки, семи закладів культури (клуби, бібліотеки, му­зей), двох комунальних підприємств.

В одному з класів Білозірської опорної школи.

Вирішують самостійно, як нарощувати ресурс для того, щоб не лише вдавало­ся утримувати ці заклади, а й розвива­ти, оновлювати матеріально-технічну та методичну базу. Переконатися в цьому вдалося після відвідання однієї з опор­них шкіл. Окрім суттєвого оснащення, приємно було відзначити велику кількість дітей у класах.

Білозір’я здавна мало славу багатого села, що й самі Черкаси затьмарювало (у анекдотах-переказах йшлося: «Черкаси? А, та це десь під Білозір’ям!»). Тож перед утворенням ОТГ ретельно порахували всі наявні джерела податків-надходжень до спільної каси: 28 магазинів, 3 аптек, 4 підприємств сільськогосподарського виробництва, 25 підприємств з обслуго­вування населення (обробка деревини, перукарні, ритуальні послуги, СТО, ре­монт взуття, пошив одягу, виробництво меблів), плюс скільки надійде із Держав­ного фонду регіонального розвитку і плюс залучення грантів. Абсолютно прозоро отримали 7 млн. грн. на підтримку. Як розподіляти такі значні суми, вирішували усі ра­зом — на ремонти доріг, освітлення, оновлення приміщень соціальних закладів тощо. І розподіл коштів по селах іде з роз­рахунку на одну особу. Послуги людям надають­ся безпосередньо в селі, де працює староста. До речі, одним із міфів про реформу є те, що сільські голови втратять свою «булаву», і є першими противниками об’єднань.

Тож слід зазначити, що повноважень у старости не поменшало. За словами Во­лодимира Міцука, за рік до Білозір’я за адмінпослугами приїхало лише 3 особи, всі питання вирішуються на місцях за си­стемою «єдине вікно».

Креативним фахівцям — достойна зарплата

За словами Володимира Павловича, потрібно, щоб люди розуміли для чого слід об’єднуватися: у них на місцях залишати­муться і повноваження, і заробіток, і кош­ти підтримки з держфонду регіонального розвитку. Структура адміністративних по­слуг будується, виходячи з необхідності. В ОТГ відтепер функціонують лише ті відділи, яких потребує населення, і зарплатню встановлюють з міркувань, наскільки штатна одиниця є затребу­ваною, навіть премії виділяють за ті чи інші заслуги. Кадри підбираються на конкурсній основі. До прикладу, у відділі економіки працюють чотири фахівці, які готують проекти для подання у Мінрегіон задля отримання фінансування з держ­бюджету (мозковий центр!). Ці люди ма­ють не лише відповідну освіту, а й талант, хист до креативних підходів, творчий потенціал, комунікабельність. Із 16-ти 15 їхніх проектів успішно пройшли всі етапи затвердження, і ОТГ отримала значні суми для розвитку місцевої інфраструктури. Але завзяття білозірських економістів на цьому не вичерпується, вони продовжу­ють створювати проекти на отримання грантів. Це взагалі безмежно розширює можливості.

Зокрема, плекають амбітні задуми виграти грант на встановлення сонячних батарей.

 Вивчити базовий закон, вдало підібрати кадри, впевнено торувати шлях

— Перед тим, як вдатися до конкрет­них дій, я дуже уважно прочитав закон від початку й до кінця, — розповів пан Міцук. — Якщо не уявляти цієї системи, структу­ри бюджету, то успіху не буде.

І справді, перед кожною дією будь-яка людина замислюється: а що я от­римаю від цього собі на користь? Голов­ною мотивацією, як вважає пан Міцук, є отримання допоміжних засобів для самостійного господарювання у своїй громаді. У цьому за перший рік функціонування ОТГ він сповна переконався. Чи існують труднощі, перешкоди, про­вали? Аякже! Без цього не обходиться жоден процес. Ще чекають на удоскона­лення важливих законів, які б чітко регу­лювали земельні питання, оформлення спадщини на місцях тощо.

У разі повної децентралізації держава відповідатиме за питання національної безпеки і оборони, визначатиме основні засади у економічній, культурно-духовній, освітніх сферах, а, виконуючи положен­ня чинного законодавства, люди самі облаштовуватимуть комфорт на своїх територіях, втілюватимуть власні ідеї в догоду інтересів громади і матимуть для цього всі необхідні ресурси. А при вмінні й бажанні — ще й примножуватимуть їх. Це як дизайн у різних хатах і садибах — у кожного особливий, в залежності від та­ланту і дбайливості господаря.

Друга важлива позначка у моєму но­татнику: хто ж підтримував і забезпечував юридично-методичний супровід тим, хто не побоялися стати першим? Виявилося, що це зовсім не райдержадміністрації, які, навпаки, зацікавленості не проявили. Активісти напряму спілкуються з пред­ставниками Мінрегіону, які охоче і без­перешкодно надають відповіді на всі пи­тання, завжди погоджуються допомагати. Тому Інтернет-зв'язок у цьому є важливим посібником.

— Розібратися в цьому зовсім не важко, — каже Володимир Павлович. — Складних ребусів немає, а Мінрегіон дуже якісно консультує тих, хто має ба­жання об’єднуватися і рахувати свій бюд­жет.  

Для довідки:

• Перший староста в Україні був обраний 17 січня 2016 року в селі Ірдинь Білозірської ОТГ.
• Білозірці самі створили відділи адмінпослуг, які вважають потрібними: освіти, соціального захисту, культури, економіки, архітектурний, державний реєстратор, реєстраційна служба. Планують за зразком івано-франківських колег, з якими постійно обмінюються досвідом, створити посаду інспектора з благоустрою, а з 1 січня 2017 року — відділ субсидій.
• У 2016 році Білозірська ОТГ освоїла 1 мільйон 800 тисяч гривень на перебудову школи під житло лікарям (три квартири і дві кімнати для дітей-сиріт). У школі об­лаштували прибудинкову територію, тротуарні доріжки, замінили вікна, обладнали кабінети, повністю поміняли меблі у всіх класах для дітей (цікаво, що замовлення викона­ла Шполянська меблева фабрика!), закуплено нове сучасне обладнання. На це держава виділила 2,6 мільйона гривень.

І в небагатих ОТГ є вагомі результати

Отже, з першим висновком я не по­милилася, коли поспілкувалася з голо­вами Єрківської та Мокрокалигірської ОТГ.

У цих селах інфраструктура помітно відрізняється від заможного Білозір’я, чимось нагадуючи типові поселення ра­дянського періоду. Але прагнення в людей до європейського рівня життя тут зовсім не менші, аніж у білозірців. Це й стало причиною того, що саме вони увійшли в історію як перші ОТГ Черкащини.

        Голова Єрківської ОТГ Леонід ПОЛЬОВИЙ.

Голови цих громад Леонід Польовий та Вікторія Пипа теж беззастережно за­певняють: не шкодуємо про цей крок і радимо й іншим слідувати нашому прикладу. Якщо до об’єднання не вистачало коштів на жодні ремонти закладів соцсфе­ри чи оновлення доріг, то за рік їм вдалося зробити вагомі зрушення, що додало ще більше наснаги на створення проектів.

Не обходиться, звичайно, без труднощів. Мокрокалигірська громада, напри­клад, має в складі 6 сіл, які потребують, насамперед, транспортного сполучення. А ще — не вистачає лікарів, така ж про­блема існує і в Єрках. Але все ж тут готові надати зручне житло для спеціалістів та створити інші мотиваційні умови. А поки що послуги надають фахівці райлікарні. Що ж, все тепер залежить від самих жителів громади.

Вікторія Пипа вперше обрана на керівну посаду місцевого самовряду­вання, але всі «іспити» на ній складає з гідністю. І головна запорука успіху — оптимізм і відсутність страху перед ро­ботою. Тож її праця і увінчалася дієвим результатом, коли пані Вікторія все ж переконала людей 6-ти сіл стати на но­вий шлях життя.

Ризикнули і відразу зро­били висновок: дороги назад не буде,  це справжній шанс. Бо бюджет громади помітно зріс, а гроші й справді спрямову­ють, куди вважають за потрібне, ніхто не диктує згори. Ясна річ, передусім — на заклади освіти, які ніколи не ремонтува­лися, підвезення учнів до школи. У пар­ку з трьохсотлітніми дубами, що в центрі Мокрої Калигірки, облаштували сцену і лавочки, інші споруди в стилі українського побуту, де цьогоріч проходили заходи з нагоди Дня села.

У селі Єрки, яке завжди називали про­мисловим центром Катеринопільщини і де існувала реверсна дотація в держбюджет, теж раніше не вдавалося масштабно роз­вивати соціальну сферу і капітально ре­монтувати дороги.

Капітальний ремонт дороги у селі Залізнячка Єрківської ОТГ.

Лише після об’єднання в ОТГ отримали можливість за декілька місяців вкласти у розвиток інфраструктури до 3,5 мільйона гривень. Реформу втілювали командою однодумців. І без до­помоги райдержадміністрації, з якою, на жаль, співпраці немає. Голова Єрківської ОТГ Леонід Польовий теж запевняє, що обрали правильну дорогу, яка приведе до омріяного життя кожного земляка. А поки що роботи в громади дуже багато і витра­чати гроші є на що. У цьому допомагає і наявний соціально-відповідальний бізнес.

В оновленому приміщенні Єрківської  ради ми зустрілися з місцевими активістами. Андрій Чумак — депутат сільської ради всіх скликань, учасник акцій за незалежність України, починаючи з періоду кінця 80-х, а також Революції Гідності. Цікавимось у нього, які настрої у місцевого населення після реформуван­ня. — Ви ж знаєте, що Майдан вимагав від нової влади якісних змін, це не секрет. Ми ж усі хотіли міняти країну? То я скажу, що саме ця реформа і є виконанням вимог Майдану, бо веде до перезавантаження системи і людської свідомості. А головне, що отримані можливості наша громада повністю використовує, беручи на себе відповідальність, і має великі дивіденди.

А Шполянщина має ще більші перспективи!

І третя позначка в нотатнику підсумовує мою поїздку по реформованих місцях. Неважливо, на якому рівні перебуває соціально-економічний ресурс населеного пункту, головне — бути готовими змінювати спосіб життя і мислення і, згідно із сформованим у 2015 році законодав­ством у сфері регіонального розвитку, — втілити кращі європейські практики у себе вдома. Бути готовими до прозорого отри­мання та витрачання державних коштів під конкретні проекти, які треба навчитися створювати.

Шполянщина вже має чималий досвід у цьому, адже нині триває вже третя фаза проекту ПРООН «Місцевий роз­виток, орієнтований на громаду», який допоміг навіть у малих селах реалізувати створені самими селянами міні-проекти (ремонти та заходи з енергозбережен­ня у приміщеннях закладів охорони здоров’я та освіти). Цей практичний урок суттєво допоміг відкрити очі на власну спроможність і розвіяти нарешті порожні надії на «доброго царя зверху», який за­везе блага на таці в кожне село. Тож Шполянський район, де набула поши­рення формула співпраці «влада-бізнес-громада», практикується соціальне партнерство, де за останні 10 років проведено сотні євроремонтів приміщень соціальної сфери, куди їдуть оглянути ці об’єкти із сусідніх районів та областей, — має ко­лосальну платформу для нових можливо­стей, якщо піде шляхом ОТГ.

Колись у телегрі «Що? Де? Коли?» знавці мали за хвилину віднайти пра­вильну відповідь на таке питання. В одній країні «Н» жителі не знали своїх правителів в обличчя і жодного прізвища. Як вони жили: добре чи погано? Правиль­на відповідь — добре, адже ті правителі так мудро керували, що щасливі жителі країни «Н» їх просто не помічали. Так от, впроваджувана нині в Україні рефор­ма матиме на виході приблизно такий же результат: коли люди житимуть своїми інтересами, маючи можливість самим облаштовувати свій дім, всебічно розви­ватися і укріпляти національну систему цінностей, при тому слідувати держав­ним пріоритетам. А культ доброго чи зло­го правителя нехай собі залишається в історії.

 Що дасть для людей об’єднання громад?

1. Бюджети об’єднаних громад переводяться на прямі міжбюджетні відносини з держав­ним бюджетом. Ці громади вже не залежатимуть ні від району, ні від міста, ні від області. Фінансування стане прямим: від держави — безпосередньо громаді.

2. Самостійне планування розвитку об’єднаної громади, формування бюджету та вико­ристання коштів.

3. Об’єднані громади самостійно планують та вирішують наступні питання: 

• економічний розвиток, залучення інвестицій, розвиток підприємництва;
• розвиток та утримання інфраструктури, утримання та будівництво доріг, водо-, теп­ло-, газопостачання і водовідведення та благоустрій територій;
• управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво;
• виплата субсидій, пенсій, забезпечення пільгами;
• надання житлово-комунальних послуг (теплопостачання і водовідведення, управління відходами, утримання об’єктів комунальної власності);
• управління та організація роботи центрів соціальної допомоги, первинної охоро­ни здоров’я та швидкої медичної допомоги, середньої, дошкільної та позашкільної освіти, будинків культури, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків;
• казначейське обслуговування; реєстрація акту цивільного стану; контроль санітарного та епізоотичного стану; охорона правопорядку (муніципальна варта); управління пасажирськими перевезеннями на території громади і т.д

4. Можливість отримати на місцях без бюрократичної тяганини адміністративні та соціальні послуги: зареєструвати бізнес та майно, отримати дозволи, ліцензії, довідки, па­спорт, одержати субсидію, соціальні виплати і т.д.

 Наталія СТОРЧАК.