Тренер-інструктор зі спортивного туризму Дмитро Сивак організував дитячу експедицію у печеру Млинки, яка знаходиться у Тернопільській області. Восьмеро хлопців та дівчат зі Шполи подорожували Україною під час шкільних канікул протягом чотирьох днів.
У минулому спелеологічні експедиції Дмитра Сивака були зосереджені на вертикальних печерах. В Україні вони існують переважно у Криму. Через окупацію півострова, доступ українським альпіністам і спелеологам до них закрився.
“Тоді я спрямував свої дослідження на вивчення горизонтальних печер лабіринтного типу, які розташовані на правому, частково лівому березі Дністра, — розповідає Дмитро. — Уже маючи гурток зі спортивного туризму у Шполі, вирішив організувати експедицію з учнями у гіпсові печери. Вони доступні, особливо дітям, там є безліч варіантів ходів, які можна досліджувати без посиленої страховки”.
Дитяча експедиція проживала у туристичному притулку Тернопільського спелеологічного клубу. Юні спелеологи-альпіністи у перший день досліджень познайомились з відомим “гуру спелеології”, відкривачем найглибшої у світі печери Крубера (Абхазія) Юрієм Касьяном, віце-президентом Української спелеологічної Асоціації, який у той день став для юних експедиторів провідником.
Впродовж туру дитячі враження і пригоди не закінчувались. Вихованка гуртка спортивного туризму Анастасія зустріла свої 12 років у печері, а повертаючись додому, група туристів відвідала Кам’янець-Подільську фортецю.
“Мої 12-ть назавжди “печерний День народження”, таке неможливо забути, — каже з усмішкою дівчинка. — Я навіть не очікувала, зайшли у таємничий, глибокий і цікавий світ підземелля… Готуємось досліджувати, і тут, раптом тортик зі свічкою, друзі співають “Happy birthday” і звичайно ж, омріяне бажання! Сподіваюся здійсниться! А друзям і керівнику вдячність за небувалі враження!, — з радістю розповіла Настя.
Про вузькі ущелини і лабіринтні проходи, місцями відчуття адреналіну і тривоги за друзів розповіла 11-річна вихованка гуртка Яна.
“Коли були у печерах, відчули відповідальність один за одного, хтось допомагав іншому пройти перешкоди, наступний підтримував чи подавав руку. Співали пісні, щоб було веселіше, — говорить юна дослідниця. — Для себе зрозуміли, командна робота — це найкраще, що може бути у таких походах. Тепер всі разом хочемо і плануємо поїхати ще, сподіваємося тренер уже знає наші мрії”, — сміється дівчинка.
Млинки – для справжніх екстремалів та любителів адреналіну. У планах Дмитра туди повернутись і продовжити спелеологічні дослідження сусідніх з Млинками печер — Угринь, Атлантида та Озерна й, одночасно, закріпити з дітьми навички спортивного орієнтування.
Довідково: Загальна довжина печери — майже 48 кілометрів. Це гіпсова печера, вкрита кристалами різних розмірів, забарвлених у білий, жовтий, чорний та червоний кольори кристалічним снігом. Печера дуже волога, але має постійну температуру — 11 градусів.
Кажуть, що на цих землях колись було Сарматське море. І тому печерні лабіринти утворились через тріщини на морському дні. Море висохло, а гіпсове лабіринтове дно залишилось.