Як і більшість пенсіонерів, з нетерпінням чекав оспіваної пенсійної реформи. Отримавши обіцяну так звану справедливу пенсію, не важко було здогадатися, що горе-реформатори при її розрахунку використали методику і «справедливість» великого Попандопула. В телеефірі часто звучить від наших «опікунів»: «как работалі, так і заработалі». Цей болючий плювок в душу роздратував мене. Беру свою виробничу книжку й проводжу ніби ревізію свого робочого життя.
Працювати почав ще з шкільного віку — під час літніх канікул. У неповних шістнадцять водив «сталевого коня» на ланах колгоспу. Душа співала, бо я творив добро, сіяв хліб. Не задумуючись, на повні груди вдихав аміак із дустом. Я лопотів у розовиках на босу ногу за старшим поколінням – доганяв Америку. В армії я співав страхітливих пісень, аби «трусилось» НАТО. Я з натхненням працював «за себе й того хлопця». Спав на ходу, аби вкластися в чергову п’ятирічку за три роки. Після кожної все підтягував пояс заради майбутнього. Маю подяку від казахського керівництва за підкорення цілини. У службовій характеристиці записано: «делу КПСС предан». Я будував світле майбутнє – маю купу грамот, подяк, відзнак, грошових премій за добросовісну, віддану працю, за яку, на жаль, отримував жалюгідну зарплатню. Так «Родіна» оцінювала наш труд. Я практично відпрацював за двох, маючи сорок сім років виробничого стажу. Читаю записи, пригадую життя і до болю стає гірко від почутих слів «как работалі, так і заработалі». Душа бунтує: яка «скотиняка» і на яких підставах записала мене в ледацюги?
Я палко любив «Родіну», я щиро люблю Батьківщину. Сиджу і думаю, коли ж ця «гідра» полюбить мене? Все життя ця «Родіна», а тепер і Батьківщина обкрадали мене і продовжують це робити. А як же я живу у порівнянні з пенсіонером гнилого капіталізму? Заходжу зі своєю пенсією в людську аптеку, аби не забути, що я людина. Знайомлюся з цінами на ліки, середня ціна яких перевищує ціну гранати та йду далі – до собачої аптеки й запитую, чи є щось для собаки, чи коня, щоб підійшло для пенсіонера? Червонію від неймовірного сорому. А коли почервоніє держава?
Ми побудували могутню, економічну розвинуту країну, але до влади прийшли цинічні горе-реформатори, які за роки незалежності довели її до краху.
Анатолій КВАША, м.Шпола