Авіаудари, хімічна атака, ядерна катастрофа – чим тільки не лякає нині українців росія. Подекуди ці заяви доходять до абсурду, однак знаючи якого маємо сусіда та що він робив у інших «братніх» країнах, маємо бути готові справді до всього. Одні відмахуються, що «вчили це все у школі», інші ж не лінуються таки дослухатися до експертів. «Шполяночка+» зібрала поради фахівців, як все ж правильно діяти у разі надзвичайних ситуацій різного характеру та проаналізувала нововведення у системі оповіщення.
Шполянам наполегливо радять не ігнорувати звуки повітряної тривоги
«Ворог підступний і продовжує тероризувати українців – десь артилерією, десь ракетами. Ми як міська влада робимо все можливе, аби люди почувалися в безпеці. Однак це залежить і від кожного з нас. Шановні шполяни, маємо бути уважними та піклуватися про себе та своїх близьких, аби не сталося біди. Пам’ятайте хоча б про правило двох стін та двох виходів», – зазначив міський голова Сергій Кравченко.
Як працює повітряна тривога
З початку повномасштабної війни в Україні сигнали повітряної тривоги лунають постійно. Цей сигнал робить надважливу задачу – сповіщає про можливу небезпеку, зокрема, про приліт ворожого літака або ракети.
За виявлення потенційної повітряної загрози в Україні відповідають радіолокаційні підрозділи Повітряних сил ЗСУ. Найперший удар 24 лютого окупанти завдали саме по них.
Сигнал тривоги означає що або насувається ворожа авіація, яка може скинути бомби чи ракети, або що летить вже випущена ракета. Між моментом фіксації та власне запуском сирени минають лічені хвилини, а може навіть менше хвилини. Це один телефонний дзвінок по спецзв’язку. Після цього сирену в потрібних регіонах вмикає місцева влада.
Повітряні сили фіксують маршрут ракети і розраховують її приблизний курс. Простіше кажучи, визначають, куди вона може «дістати». Враховують і те, що ракета може відхилятися від курсу, змінювати його чи зникати з радарів.
Якщо був приліт, але перед цим не вмикали сирену, це означає, що Повітряні Сили не побачили літак або ракету. Втім, більшість загроз усе ж фіксують. Іноді сирени вмикається вже після «прильоту». Ймовірно, це означає, що загрозу, яка вже впала, не виявили, але сповіщають про можливий приліт наступної.
Самі по собі ракети є малопомітними цілями. Якщо літаки ще десь можна побачити різними засобами, то відрив ракети від них простежити фактично неможливо. Натомість звичайні люди можуть побачити ракету і навіть зняти її на свій телефон, бо вона летить дуже низько.
Формулювання сповіщень може дещо різнитися. Повідомлення "повітряна тривога" означає, що летить ворожий літак, "ракетний удар" – що летить ракета. Тобто більшість тривог сповіщають нас саме про літаки. Втім, треба враховувати, що крилата ракета може вилетіти і з літака. Ховатись треба в будь-якому випадку. Або розраховувати на Бога.
Нові сигнали тривоги: що означають церковні дзвони або гудок потяга
В територіальних громадах вводять три нових сигнали, які сповіщатимуть населення про різні види небезпеки, повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України:
Сигнал хімічної небезпеки – звук церковних дзвонів.
Сигнал радіаційної небезпеки – дзвін в набат.
Сигнал евакуації з міста – гудок потяга.
Після такого сповіщення потрібно увімкнути місцеве радіо або телебачення і чекати на подальшу інформацію.
У людей відразу почали виникати питання до таких нововведень. Наприклад, як бути тим, хто живе біля церкви? Як їм відрізнити набат від звичайних передзвонів?
«Набат – це коли б’ється почергово, не дуже часто у найбільший дзвін. Із усіх дзвонів у нього найнижча тональність. Іде один удар, потім він стихає – за ним наступний і так далі. Це може бути протягом хвилини, двох, п’яти – скільки потрібно. Передзвін – це коли б’ється в усі дзвони, з різною ритмікою, перебираючи від меншого до більшого тощо», – каже настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці ієрей Роман Саломатін.
Для інформування найчастіше використовували саме набат – ще з часів Євромайдану, додав священник.
«У нас на більшості служб небагато людей, і частина нашого храму по суті є практично сховищем. Якщо людей багато – у нас є підземний тунель від котельні до церкви, куди можна спустися. Однак поки нам щастить – на службах, де було багато шполян, тривог ще не було», – пояснив він.
Той чи інший сигнал тривоги сповіщає про небезпеку. Вона може бути різною – повітряною, хімічною чи навіть ядерною. Пояснюємо, як діяти при таких видах загроз.
Хімічна атака
У разі хімічної атаки або аварії необхідно: щільно зачинити вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи; заклеїти щілини у вікнах папером чи скотчем; увімкнути телевізор чи радіо для отримання подальших вказівок;
попередити близьких про небезпеку та можливу евакуацію; вимкнути побутові прилади та газ.
Під час витоку хімічних речовин важливо знати, що одні можуть бути легші за повітря, а інші – важчі. Тому варто зайняти відповідні поверхи: якщо випари легші за повітря (азот, синильна кислота), то найнижчий, якщо тяжчі за повітря, як, наприклад, хлор – найвищий.
Що має бути у «тривожній валізі»:
– Оригінали та копії документів (в дитячому рюкзаку також повинні бути копії документів дитини та батьків, а також записка з контактами батьків);
– Медичні препарати, засоби гігієни;
– Їжа довготривалого зберігання та вода;
– Ліхтарик та запасні батарейки;
– Радіо з прокруткою;
– Індивідуальні речі для дітей (підгузки, суміші, пляшки, серветки – для малечі, або розмальовки чи альбоми – для старших дітей, щоб відволікти їх);
– Речі для тварин (корм, переноски тощо);
– Запасний одяг та білизна;
– Теплі речі.
«Тривожна валіза» повинна бути місткою (приблизно 40 літрів) і водночас зручною для переноски. Дорослим можна скласти одну валізу на двох, а у дітей повинен бути окремий рюкзак (на випадок, якщо їм з батьками доведеться їхати в різних колонах).
Ядерна загроза та йодна профілактика
У міністерстві охорони здоров'я України зазначають: серед найперших заходів безпеки при радіаційній аварії – перебувати в укриттях, щільно зачиняти вікна і двері, упакувати харчові продукти в закриті ємності і накопичити запас чистої води.
Виходьте на вулицю лише у разі нагальної потреби. При цьому користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички. Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби або лісові ягоди.
Після повернення зніміть верхній шар одягу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини.
Якщо є можливість, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал. Не тріть і не дряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.
Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Одягніть чистий одяг.
Як безпечно пити воду?
— Вживайте воду лише з перевірених джерел. Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою.
— Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.
Також у МОН зазначають, що для зменшення негативного впливу радіоактивного йоду (міститься у викидах після аварії) використовують йодид калію. Він блокує щитовидну залозу і перешкоджає накопиченню в ній радіоізотопів йоду.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: вживають йодид калію лише після офіційного оповіщення про загрозу викиду! Повідомляє про це місцева влада.
Для оптимального ефекту його вживають за 6 і менше годин до надходження радіоактивної хмари. Також прийом препарату буде ефективний одночасно з надходженням "хмари" і через 6 годин після неї. Вживати його через добу не рекомендують.
«Кожен регіон отримав необхідну кількість з розрахунку чисельності населення. У разі аварії будуть оперативно визначені пункти його видачі, найближчі до місця проживання людей», – повідомили в МОЗ.
Людям віком від 40 років йодид калію не призначають. Після 40 щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод, отже, прийом калію йодиду може завдати більше шкоди, ніж користі.
Також пам’ятате, що калій йодид захищає лише щитоподібну залозу й не може захистити інші органи.
У МОЗ наголосили – вживати йодовмісні препарати для профілактики не варто, оскільки підвищується ризик зниження функції щитоподібної залози.
Також є неефективним і може завдати шкоди вживання спиртового розчину йоду чи розчину Люголя.