В селі Лебедин запрацював відновлений вітряк, якому понад сто років. Раніше там було пошкоджено багато елементів та механізмів. Роботи тривали майже рік.
Майстер та головний інженер ПРАТ «Лебединський насіннєвий завод» Олесь Демідов, який взявся за реконструкцію, розповів журналістам Шполяночки, як відроджували стародавню пам’ятку.
Ремонтні роботи вітряка розпочалися ще з минулого року, говорить майстер. Завдяки активним працівникам будівельної бригади ПРАТ «Лебединський насіннєвий завод», Івану Миколайовичу Таранцю, Володимиру Івановичу Мислюку та Максиму Тимофійовичу Білошицькому була проведена складна робота по відновленню механізмів вітряка.
«Багато було пошкоджених елементів, був тільки криловий вал, але ми повністю відновили механізми та шестерні. Довелось заново робити крила, купили жорна», - розповідає Олесь Іванович
Найближчим часом планується привести до ладу територію навколо вітряка.
«Тільки підсипали насип, а тепер ще треба покрити родючим ґрунтом, щоб можна посадити якісь рослини чи посіяти газонну траву, так би мовити, окультурити територію», - пояснив пан Олесь.
Нині вітряк повністю функціональний.
«Чекаємо вітру, щоб можна було спробувати змолоти», - ділиться майстер.
За словами пана Олеся, вітряк є символом хліборобського краю.
«Вітряк відновлено не для промислового використання, а як культурно-історичний об’єкт. Хочеться показати сам процес помолу зерна, які були раніше механізми», - каже Олесь Іванович.
На думку Олеся Демідова, в Україні повинно бути якнайбільше таких пам’яток, адже це історія та частина краєвиду кожного українського села.