Прапор України: жовто-блакитний чи синьо-жовтий?

Національна символіка — поряд із мовою, територією розселення етносу і усвідомленням своєї окремішності в крові, традиціями батьків і переко­наннями — завжди була важливим опорним елементом фундаменту кожної нації, знаком її існування та утвердження в світі. Національна символіка українців — Герб, Прапор і Гімн — має бути відображенням минулого, сьогодення і майбутнього нації. Особливо це є важливим для майбутнього: «Як корабель назвеш, так він і попливе». Так само й з ко­льорами символів національної дер­жави: який колір (кольори) має Дер­жавний прапор, таку спрямованість матимуть думки, наміри й дії грома­дян держави. Бо так само, як мова — це не тільки звуки, так і прапор — це не тільки поле для відображення фарби певного кольору. Після здо­буття Україною незалежності Вер­ховна Рада України затвердила наш Національний прапор у синьо-жовтих кольорах, а 23 серпня 2004 року Пре­зидент України Леонід Кучма підписав Указ №987/2004 «Про День Держав­ного прапора України». Бо прапор — це знак нашої спільноти. А от уже якої спільноти і на що здатної — це також залежить від кольорів прапора та від знаків на ньому. Бо колір і зна­ки на прапорі можуть бути такими, що мобілізують націю на захист Вітчизни, а можуть бути й такими, що лише розніжують, викликають самовдово­лення, лінощі й байдужість.

Гармонія вічності була відображена й на прапорі України-Руси — на яскра­вому жовто-блакитному полі стягу з Тризубом на ньому. Про це свідчать видатні українські історики: Михайло Грушевський, Антін Лотоцький, Іван Крип’якевич, Михайло Брайчевський та багато інших. Ще в березні 1914 року на століття з Дня народження Т.Г.Шевченка, незважаючи на заборо­ну уряду, київське студенство вийшло на демонстрацію під жовто-блакитни­ми прапорами. 25 березня 1917 року жовто-блакитні та малинові прапори майоріли також і на двадцятитисячній маніфестації в Петрограді. Жовто-блакитна барва була настільки за­гально усвідомленою як національна українська, що узаконення Центральною Радою жовто-блакитного прапора, як державного символу, яке відбулося 22 березня 1918 року, не викликало жодного сумніву щодо правомірності цього акта. 29 квітня 1918 року жовто-блакитний прапор було піднято на флагмані Чорноморської ескадри, а 18 лип­ня жовто-блакитні військові прапори замайоріли над армійськими військовими підрозділами».

Потім під жовто-блакитними пра­порами йшли у бій вояки під проводом Симона Петлюри, загони Українських стрільців, далі — підрозділи УПА... Співець української Визвольної революції видатний поет Олександр Олесь 1917 року вітав українське військо такими словами: «Українське військо, мов з могили встало, загри- міло в бубни, в сурмоньки заграло, розгорнуло прапор сонячно-блакит­ний, Прапор України! Рідний, запо- вітний!» За часів більшовизму не можна було навіть згадувати про жов­то-блакитну українську символіку, яка була визнаною у світі впродовж бага­тьох віків, аж до... здобуття Україною незалежності у 1991 році. А тепер звернімося до Конституції України, ст. 20, абзац 2-й якої чітко зазначає: «Державний прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонталь­них смуг синього і жовтого кольорів». Отже, жовто-блакитний раптом пере­творився на синьо-жовтий. Більшість українців задовольнилися відомим натуралістичним поясненням, широ­ко проілюстрованим на великофор­матних календарних листах: великий лан жовто-золотистої пшениці до са­мого обрію під синім небом. Але ж, погодьтеся, прапор — це символіка, а не схематичне відтворення якоїсь, навіть дуже симпатичної побутової картинки...

Слово «блакитний» (старовинне — «облочистий») означає «водяни­стий», тому цей колір завжди зобра­жувався прозорим, світлим, легким. Відповідно, «сонячно-блакитний» бук­вально означає «сонячно-водяний». Цей прапор символізує життя, яке народжується завдяки взаємодії Сон­ця і Води. Як відомо, вода — це основа живих істот, наприклад, людське тіло становить 80% води. Без води нема життя. Але життя нема й без Сонця, адже воно дає енергію, світло, тепло. Поєднання жовтого кольору Сонця і блакитного кольору води дає зелений колір, який символізує біологічне жит­тя. Тобто символіка сонячно-блакит­ного прапора основана на констатації фізичного феномену поєднання тепла і вологи, які разом народжують життя. У метафізичному сенсі сонячно-бла­китний прапор символізує поєднання божественного і матеріального. Сон­це символізує активний, творчий, божественний, сонячний, гарячий, інформаційний, структуруючий по­чаток. Вода символізує пасивний, матеріальний, холодний, пластич­ний, хаотичний початок, який радо і податливо відгукується на будь-який зовнішній структуруючий вплив. На сонячно блакитному прапорі Сонце вгорі, а Вода — внизу. Так є у природі, тому сонячно-блакитний прапор во­дночас символізує природний поря­док.

Натомість перевертання кольорів символізує руйнування природного порядку, обман і протидію задумам Творця Всесвіту. Українці часто за­питують себе: Чому якась невидима сила тримає нас у кайданах? Чому все має бути гарно, а виходить не так? Майдан-2014 стимулював роботу з формування українцями нової держа­ви, яка має прийти на зміну нинішній. Часто чую: «Під нинішнім синьо-жов­тим прапором зараз вмирають наші хлопці...». А чи не час з відродженим нашим рідним українським сонячно- блакитним прапором переможно за­вершити протистояння на Сході? Зви­чайно, поставитися до цієї інформації кожен може по-своєму. Проте, як на мене, вона заслуговує на інтерес і певний аналіз... Від історичних коренів до актуальних проблем сьо­годення і погляду в майбутнє нас повертає Михайло Роль: «Непохитна віра Симона Петлюри в Український Народ була найкраще передана його словами: «Після ганебної віковічної неволі, після страшного божевільного лихоліття Ти переможеш, Народе-Ли­царю, і в Державі своїй Незалежній установиш волю святу для всіх народів, що живуть на розкішних землях Твоїх. Вірний високим за­садам волі і рівності, що кохав Ти з часів стародавніх, Ти явиш усім на­родам світлий образ правової держа­ви демократичної із забезпеченням вольностей громадянських». Нехай же у наше життя увійде Сонце!..

Ярина МАЛЮГІНА (КОРИТНІК). смт. Нова Ушиця Хмельницької області.