Петра Пилиповича Колоса і у селі Кримки, і поза його межами всі добре знають. Він відомий в районі бджоляр і садівник.
І трудиться у своєму господарстві із самісінького рання до смеркання.
Колоси мають великий сад, виноградник і пасіку.
Сьогодні бджолине господарство Петра Пилиповича налічує 160 бджолосімей.
— Удень ми з дружиною працюємо в саду і на пасіці. А вже коли смеркнеться, доводиться виконувати іншу роботу по господарству, – каже Петро Колос.
Петро Пилипович Колос та його дружина Ніна Григорівна ще наприкінці вісімдесятих переїхали жити в село з міста, де мали квартиру. Діти стали дорослими, вилетіли з гнізда. А тут, у селі, і повітря чистіше, і є всі умови для господарювання.
Петро Пилипович за фахом – механік з сільськогосподарських машин. Працював у місцевому сільському господарстві на різних посадах: завідувачем гаража, майстерні тракторної бригади, бригадиром будівельної бригади.
На пасіці ж учився працювати ще з дитинства. У його батька була невелика пасіка. Коли Петро прийшов з лав Радянської Армії, батько дав йому три вулики, щоб завести свою окрему пасіку. З них і почалося це захоплення.
— Ніколи не знаєш наперед, що саме стане вирішальним у твоєму житті. Тому треба вчитися справі, яка тобі до душі, досконало і наполегливо,— каже Петро Пилипович.
Коли Колоси вже жили у Кримках, сталося так у житті, що Петро Пилипович захворів, і після операції не зміг працювати на попередній роботі. Тож голова місцевого господарства, знаючи, що він займається бджільництвом, запропонував чоловікові піти працювати на пасіку.
Тоді довелося взяти колгоспну пасіку у свої руки. Оскільки на той час вона була в занедбаному стані, довелося знищувати хворі вулики і замінювати їх своїми бджолосім’ями. А вже згодом, коли проходила ліквідація господарства, викупив цю пасіку, відбудував всі споруди, які були на ній зруйновані.