У нинішній час, коли в Україні надзвичайно стрімко розвиваються суспільно-політичні події, час, котрий невідкладно вимагає свіжих і прогресивних ідей для перезавантаження функціонування держави, актуальним є питання напрацювання ефективних шляхів до якісних перетворень у кожному секторі суспільного буття країни. Ніхто, мабуть, не заперечуватиме, що майбутнє України залежатиме від того, який державний устрій буде вибраний та закріплений новою українською Конституцією. Якими повинні бути ці зміни і чи виведуть вони до намічених планів нашу державу? У даний час є актуальним розвивати широку дискусію на цю суспільну тему, виявляти раціональні зерна з пропозицій суб’єктів громадянського суспільства, наукових кіл та швидко залучати їх до практичного застосування.
Цієї весни депутату Шполянської міської ради Петру Комарю випала нагода побувати в трьох країнах Європейського Союзу та ознайомитися з моделями державного управління Угорщини, Словаччини та Австрії. Про враження від побаченого йшлося у розмові кореспондента газети «Шполяночка+» з Петром Вікторовичем КОМАРОМ:
— Скажіть, будь ласка, якою була мета і формат Вашої поїздки?
— Поїздка відбулася за програмою Інституту політичної освіти в рамках проекту «Європа на власні очі». Ми, представники місцевого самоврядування усіх областей України, в т. ч. і АР Крим, у групі 40 осіб протягом п’яти днів відвідували парламенти зазначених країн та органи місцевого самоврядування — міські ради.
— Який досвід цих країн найбільше хотілося перенести в Україну після побаченого?
— Рівень життя країн ЄС є значно вищим ніж в Україні, там низькі тенденції прогресування кризових соціальних явищ. Саме тому за статичними даними середня тривалість життя людини є на 10 років довшою, ніж у нашій країні. У громадських місцях, наприклад, ніхто не палить, тому тим, хто був у складі нашої делегації і хотів палити, було незручно виймати цигарку. Склалося враження, що курців нема, але для сміття і недопалків по місту встановлені зручні урни, які мають естетичний вигляд та ідеально чисто поряд. Для забезпечення населення дешевою електроенергією на просторах країн ЄС значна кількість вітрових електростанції, майже на кожному будинку встановлена сонячна батарея. Будується багато доріг, сучасних зупинок з електронними інформаційними блоками, модернізовано громадський транспорт. Відмітив також ефективну роботу правоохоронних органів. Керівника поліції призначає староста (міський голова), який зацікавлений працювати чесно, оскільки обирається громадою . Всі правоохоронці ходять з джіпіесами, і їх керівництво постійно контролює місце перебування. Так, я запропонував нашому міському голові Віктору Заскалеті запровадити джіпіеси на машини комунального підприємства, які вивозять нечистоти, тоді вдасться контролювати водіїв та перешкоджати зловживанням. Журналістам надано право провокувати працівників міліції на хабар, щоб отримати можливість оприлюднювати резонансні явища. За це вони не несуть кримінальної відповідальності.
— Наскільки наближена робота парламентів та міських рад до українського зразка?
— Система подібна, але робота кардинально відрізняється, оскільки вона є набагато прозорішою та відкритішою. Одна така деталь: під час пленарних засідань і голова, і депутати знаходяться майже на одній площині, робочі місця розміщені у вигляді круглого столу, тобто немає високих трибун, котрі, з точки зору психології, не сприяють ефективній колегіальній роботі. Хотілось би зупинитися окремо на виборчій системі країн: для того, щоб мати змогу балотуватися на посаду мера чи депутата, потрібно зібрати 10% підписів жителів країни чи міста на свою підтримку. І не обов’язково бути причетним до політичної партії. Там існує можливість будь-кому з громадян стати народним обранцем — як суб’єктам політики, так і громадського руху. Скупити підписи теж ніхто не наважується, бо швидко про це дізнається суспільство, а ганьбитися так у їх уявленні неприпустимо. Ще одна цікава деталь: у Словацькому парламенті політичні партії, які беруть участь у виборах, фінансуються з державного бюджету, щоб ті не залежали від суб’єктів бізнесу. Якщо політпартія набрала менше прохідного бар’єру — 5%, то їй надається належна фінансова підтримка з держбюджету на розвиток, а прохідним партіям ще додатково виділяються кошти на кожен мандат для здійснення депутатської діяльності. Отже, політика і бізнес Європи чітко розмежовані, тому й немає такого поняття як олігархія (бізнес, залучений у політику для отримання вихідних преференцій). А якщо і наявні такі явища, то вони не несуть системного і переважаючого характеру.
Середня заробітна плата Словаччини, до прикладу, становить 820 євро, за комунальні послуги людина сплачує 20% її розміру . Звернув увагу також на прагнення молоді вчитися — в Угорщині ще з дитсадків розпочинають вчити німецьку та китайську мови, щоб здобути в майбутньому професію і бути затребуваним серед роботодавців, яких багато в країні з числа інвесторів Німеччини та Китаю.
— Який підхід країн ЄС до наповнення бюджетів та витрат?
— У цьому, вважаю, найважливіше переймати європейський досвід. Найперше це має вкорінитися у суспільній свідомості та способі мислення громадян. Усі доходи державного чи місцевих бюджетів, проекти, що містять витрати, наявні ресурси, майно, укладені договори безперервно оприлюднюються на сайтах в онлайн-режимі. Можна в будь-який час прослідкувати за внесками кожного платника податків та за витратою коштів на ті, чи інші цілі, дізнатися , що придбано чи продано, віддано в оренду. У нас поки що немає такої культури ототожнювати міський бюджет зі своїм власним, ставитись до нього дбайливо і економно, контролювати , рахувати кожну копійку. Європейці вважають місцевий бюджет власним громадським надбанням, яким всією громадою розпоряджаються через різні форми контролю: пропозиції, дискусії, громадські обговорення, голосування в онлайн-режимі, громадський контроль тощо. 20% підписів громадян дозволяє провести референдум з будь-якого питання. Важливо, що всі сесії проходять в режимі наживо.
Цікавим є те, що 1% місцевого бюджету спрямовіється на реалізацію проектів, які внесли громадяни: оголошується бюджет участі на певну суму, термін прийому пропозицій, а потім — голосування за найбільш вдалі серед них. А ще там унеможливлено блокування казначейством зароблених коштів.
— Якими є особливості господарювання місцевих рад?
— На їх балансі функціонують підсобні господарства: ферми, теплиці, комунальні підприємства, вирощується соняшник, кукурудза, тобто діє холдинг, який у сукупності різноманітних напрямків працює беззбитково. Тамтешні керівники мають стратегічне мислення, прораховують набагато кроків вперед прибутки і отримують їх. Особливо цього досвіду нам не вистачає. Комунальні тарифи у кожному місті різні, залежать від його економічного стану. Пільг як таких не існує. Кажуть, задарма нічого не буває. Вільних земель майже немає — або передані в оренду, або продаються по ринковій ціні. Відходи звозять на спеціальні полігони, де потім отримують газ, а стічні води очищаються та повертаються знову на споживання населенням.
— Сьогодні багато говорять про необхідність децентралізації влади в Україні? У чому вона має полягати?
— Перш за все в тому, щоб рівень суспільної свідомості відповідав вимогам часу і значному поступу до цивілізованих форм буття. У країнах ЄС немає централізованої вертикалі влади, там існують такі суб’єкти як держава і громада, якій віддано право господарювати у своїй територіальній одиниці. Під повноваження держава грошей не дає. Громада не латентна, не стоїть осторонь суспільних проблем чи завдань, тому прослідковується ефективна модель розвитку держави в цілому. І, як я вже казав, повна відкритість і вільний доступ до будь-якої інформації щодо руху державних коштів та визначення пріоритетних проектів, на які вони спрямовуються, а також можливість кожного громадянина бути учасником процесу господарювання. І хочеться додати, що ми, українці, нічим не відрізняємось від європейців: ми теж прагнемо вищого рівня життя, хочемо якісно харчуватися, мати якісну освіту, можливість реалізувати себе. Потенціал для цього у нас є, потрібно наполегливо йти до задуманого, тим паче, що Європа подає нам руку і пропонує реальний шлях набуття її стандартів.
Розмовляла Наталія ДАВИДЕНКО