Реорганізація з холодним розрахунком: чи загине сільська освіта?

ІЗ ЗАСІДАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ

 

І знову, як Дамоклів меч, нависла над сільськими школами реорганізація. Торік не вистачало коштів для утримання до кінця поточного навчального року 11 шкіл Шполянського району. Провівши тоді всі економічні розрахунки, було визначено по кожній такій школі, скільки не вистачало грошей до потреби. Закликали на допомогу соціально відповідальний бізнес, виділили із вільних коштів за підсумками півріччя із районного бюджету, і навчальний рік вдалося завершити без закриття шкіл. І справді, до цього часу навіть найменшу школу не закрито на Шполянщині. Однак в цьому році проблема не зникла, у Шполянській райдержадміністрації дійшли думки, що доведеться все ж вдатися до вкрай непопулярного рішення.

Розглянути це питання вирішили на засіданні Громадської ради, яка відбулася 25 березня за участі представників педагогічних колективів навчальних закладів, котрі підпадають під зміни, а також начальника відділу освіти Павла Вербівського, який повідомив про те, що «згори» постійно надходять листи про 3-відсоткове скорочення в галузі, а в законі про бюджет на 2016 рік передбачено, що з 1 вересня 2016 року школи із меншою кількістю дітей, аніж 25, не фінансуватимуться з державного бюджету, додаткових офіційних роз’яснень із цього приводу поки що немає.

Поки що відомо, що йдеться про 25 дітей без початкової і старшої школи, а відтак доведеться закрити багато шкіл у районі, тож потрібно максимально раціоналізувати їх утримання, жорстко економити енергоносії. Поки що передано в обласне управління освіти перспективний план реорганізації, до якого увійшли 7 шкіл — у Буртах, Соболівці, Станіславчику, Капустиному, Антонівці, Нечаєвому і Терешках.

— Як вийти із ситуації, знає лише Бог, — підсумував свій виступ Павло Вербівський, зазначивши, що у маленькому Надточаївському НВК зуміли оптимізуватися, знайти відповідальних спонсорів і зробити все можливе і неможливе, щоб уникнути закриття.

Також вибір відділу освіти саме на цих школах аргументований вартістю одного учня. Найдорожче обходиться він у Антонівському НВК — 27822 грн. на рік. Всього не вистачає на утримання наявної мережі шкіл 1 млн. 580 тис. грн.

У свою чергу член Громадської ради Олег Тішков додав, що дійсно, освітянська галузь фінансується з державного бюджету в залежності від кількості учнів. Навів цікаву цифру: якщо у 2002 році у школах району навчалося 7200 учнів, то нині — 3780. Разюче зниження за 14 років! Якщо існує така негативна тенденція, то реорганізовувати чи ні? Шкода ж тої бази, яка скільки років примножувалася. Тож позиція має полягати у максимальному збереженні шкіл, наскільки вистачатиме можливостей і не різати безбожно «по живому».

Заступник директора Терешківського НВК Юрій Дядченко переконаний, що закриття школи не вирішить проблеми, бо, по-перше, це внесе у життя учня багато незручностей із постійними переїздами, а по-друге — потрібно прозоро порахувати всю економію, бо за попередніми підрахунками на перевіз учнів із Терешок до Шполи потрібні чи не ті ж суми, що й на утримання школи в селі. То який сенс кардинально міняти життя сільських учнів?

Стривожена ситуацією і директор Станіславчицького НВК Лариса Бобошко, яка висловила думку про те, що якби постійно не розповсюджували чутки про те, що школу все одно закриють, то батьки б не забирали масово дітей зі школи, тому й виникла тепер оця мала кількість, що не дотягує до норми. Отак і не стане школи, без якої село перетвориться на хутір.

Молодий вчитель із Нечаєвського НВК Наталія Борейчук вважає, що сільська школа дає не гірші знання, аніж міська, бо сама і є прикладом здобуття якісної освіти спочатку у рідному Нечаєвому, а потім у вузі. Повернувшись до Нечаєвого, вона отримала в школі роботу, якій сповна віддається і надає учням ґрунтовні знання. То чи не варто таким чином вберігати молоді родини у селі, які мають там робочі місця? Тим паче, що сьогодні Нечаєвський НВК має надійного партнера в особі керівництва ГК «ЛНЗ», яке не відмовляє в жодному зверненні на удосконалення умов функціонування школи. А після закриття школи молода вчителька змушена буде шукати роботу в місті, покинути село, яке спустошиться без школи.

— Я хочу бачити перспективу в рідному селі, відроджувати його, ми пережили такий складний 2014-й рік. А тепер знову прийшли до того, що все треба згортати, — резюмувала пані Наталія.

З колегами погодився і директор Лебединського НВК і голова ГР Сергій Осаула, який зазначив: ми не можемо мислити тільки категорією грошей, бо село — це осередок нації, основний носій культури, духовності, трудових традицій. Не можна допустити зрушення фундаментальних речей, вся відповідальність нині — на наших плечах.

— Кожен директор має чітко бачити: скільки потрібно грошей, прояснити фінансову картину питання, — зазначив Сергій Осаула.

Тож за підсумками обговорення прийнято одноголосне рішення рекомендувати райдержадміністрації провести детальний фінансовий аналіз з відповідним висновком, прорахувати найближчим часом суму додаткових коштів, необхідних для утримання шкіл, які планується реорганізувати з вересня 2016 року: в НВК І—ІІ ступенів — Антонівський, Капустинський, Терешківський НВК; в НВК І ступеня — Буртівський, Соболівський, Станіславчицький НВК, Нечаєвський НВК, довести цю інформацію до відома керівників названих вище навчальних закладів.

Керівникам навчальних закладів рекомендується порушити питання про реорганізацію НВК перед сільськими головами та громадськістю, з метою внесення пропозицій щодо подальшого функціонування навчального закладу в селі. Рекомендовано райдержадміністрації провести реорганізацію навчальних закладів, враховуючи нормативно-правові акти, передбачені Законом України №911-VІІ від 24 грудня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які заплановано прийняти Кабінетом Міністрів України та Міністерством освіти і науки України у квітні 2016 року та пропозицій сільських громад.

Наталія СТОРЧАК (фото автора).