РОЗГЛЯНУЛИ НАЙАКТУАЛЬНІШІ ПИТАННЯ

ІЗ ЗАСІДАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ

«Чи потрібно ремонтувати гідротехнічні споруди? Як допомогти учасникам АТО безперешкодно отримувати земельні ділянки? Як створити туристичну мекку на Шполянщині?» — саме такі питання перебували на розгляді лютневого засідання Громадської ради при Шполянській райдержадміністрації.

Спочатку обговорили разом із начальником управління агропромислового розвитку Володимиром Ковалем питання реконструкції на міжгосподарській осушувальній системі «Шполка» та необхідність проведення реконструкції осушувальної мережі на площі 359 га, визначалися із необхідністю капітального ремонту земельних гідротехнічних споруд. Те, що останнім часом наші водойми зневоднюються, а прибережна зона потребує упорядкування — залишається фактом. Але чи є у нашого міста потрібні ресурси для того, щоб відремонтувати старі закупорені гідротехнічні споруди, які забезпечили б повноцінне функціонування русел? Член Громадської ради Валерій Ласун розповів присутнім про часи, коли вони будувалися і з якою метою. В свій час колгосп імені Жданова під керівництвом Бориса Шемета мав намір вирощувати кукурудзу на берегах Шполки, але експеримент став невдалим, для цієї культури такий ґрунт не підійшов. Валерій Григорович вважає, що питання реконструкції гідротехнічних споруд не обґрунтоване техніко-економічними показниками, щоб можна було вести мову про доцільність та необхідність реконструкції даних мереж.

Представник відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Віталій Пуховський в свою чергу зазначив, що не так давно люди скаржилися на притік води у погребах та підвалах, нині ж у природі інші зміни — засуха, зневоднення, це спостерігається не лише на Шполянщині, а й по всій Україні, багато років поспіль не випадає багато снігу взимку, різні можуть бути ще причини. Мережу гідротехнічних споруд, яка монтувалася багато десятиліть тому, на його думку, неможливо відремонтувати. Хоча вісім років тому в районі вулиць Чайковського та Івана Гончара (Піонерської) частково провели розчищення річки Шполки.

Враховуючи, що ці землі є власністю Шполянської міської ради та за призначенням належать до земель, які знаходяться під сінокосами, а також, що ця меліоративна система стоїть на балансі Шполянської міської ради, Громадська рада при Шполянській райдержадміністрації вирішила рекомендувати Шполянській міській раді разом із спеціалістами земельного та інженерного відділів, управління агропромислового розвитку Шполянської райдержадміністрації провести інвентаризацію земель, які знаходяться в руслі річки Шполка, вивчити стан цих земель та гідромеліоративних споруд, намітити шляхи удосконалення, та більш раціонального використання вищевказаних земель.

Учасники АТО не повинні поневірятись з отриманням земельних ділянок

Як відомо, держава оголосила пріоритетом виділяти учасникам бойових дій в зоні АТО земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Багато бійців, повернувшись із фронту, змогли отримати належні гектари та зайнятися роботою на землі.

Але є багато випадків, коли учасники АТО зустрічаються з безліччю перешкод, передусім, пов’язаних із небажанням орендарів відмовитися від пари гектарів на користь воїна-захисника. Про це розповів голова районної спілки учасників АТО Віктор Савчук. Тож члени ради одноголосно прийняли рішення рекомендува-ти голові Шполянської райдержадміністрації провести нараду з керівниками сільськогосподарських підприємств, які орендують землі сільськогосподарського призначення, з метою встановлення гарантованих домовленостей про погодження виділення учасникам АТО земельних ділянок згідно із законодавством.

Громадська ініціатива «Товмацький курінь»
Громадська рада також схвалила ідею започаткувати у 2016 році у селі Товмач щорічний народний просвітницький фестиваль під назвою «Товмацький курінь» з метою піднесення патріотичного духу в країні, демонстрації кращих мілітарних, культурних, духовних традицій українського народу. Дата проведення — щорічно 24 червня, в день народження Головного отамана Холодного Яру Іва́на Мака́ровича Лю́того-Люте́нка (псевдо Іван Ґонта). Він народився у с. Товмач (тоді — Звенигородського повіту Київської губернії) у 1897 році, помер19 березня 1989 року в США. Іван Лютий-Лютенко — військовий та громадський діяч, підприємець, меценат; старшина Запорізької дивізії, повстанський отаман Холодного Яру (1919—1922 рр.); сотник Армії УНР. Також в селі Товмач народився прототип Чорного Ворона з однойменного роману Василя Шкляра — Іван Черновусов. У 2012 році Василь Шкляр зі своїм романом «Чорний Ворон» став лауреатом Шевченківської премії, але не прийняв її з рук тодішньої влади, у якій Міністерство освіти очолював українофоб Дмитро Табачник. Тому у Холодному Яру 2013-го йому була вручена народна премія — кошти на неї зібрали прості люди. Василь Шкляр не один рік мріє про екранізацію свого роману, а нещодавно про такий намір заявив телеканал «1+1».

Програма фесту має містити демонстрацію кращих мілітарних, духовних, культурних традицій українського народу, вшанувати та увіковічнити пам'ять героїв, які боронили Україну у всі лихі часи нападів окупантів різних мастей, особливо — московитів. «Воля України або смерть!» — це гасло всіх нескорених, завдяки яким Україна — вічна! Ці заходи пропонується приурочити 100-річчю подій Української революції 1917—1921 років. У 2017 році 24 червня виповниться 120 років з дня народження Івана Макаровича Лютого-Лютенка. Тож цікаво буде кожному збагатити знання про своїх героїчних предків, зміцнити молоде покоління у прагненні любити і боронити Україну.

Зокрема, план організації фесту містить розробку і затвердження Положення про народний просвітницький фестиваль «Товмацький курінь». До установчого фестивалю у 2016 року закласти камінь на майбутньому місці меморіального комплексу пам’яті Героїв Холодного Яру, отаманів Лютого-Лютенка та Чорного Ворона, з часом збудувати криївку за зразком часів Холодного Яру, яку облаштувати тематичними експонатами побуту повстанців, організувати в ній українську кухню. Зняти відеофільм про історію Товмача, в якій яскравою сторінкою вирізняються події Української революції 1917—1921 рр. (у перспективі — започаткувати кінофестиваль робіт українських режисерів на патріотичну тематику, в рамках якого презентувати нові твори кіномитців). Провести культурно-мистецький та пісенний конкурс на кращий твір про козацьку звитягу, боротьбу українців проти загарбників всіх часів (у перспективі — фестиваль для артистів України, які презентуватимуть свої твори на патріотичну тематику). Організувати широкоформатний ярмарок: виробів майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, ремеслеників, сільгосппродукції, книжкової продукції тощо. Окремо — товмацькі майстер-класи. Залучити учасників з інших районів. Провести молодіжні змагання в рамках Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). (У перспективі — запровадження чемпіонатів із різних видів спорту та військової підготовки), розгорнення козацького наметового містечка напередодні урочистостей. Запросити до установчих урочистостей авторитетних постатей української спільноти: Василя Шкляра, Романа Коваля, Михайла Слабошпицького, Катерину Мотрич, Валентину Коваленко, Володимира Поліщука та інших.

Насправді реалізація такої ініціативи потребує великої концентрації зусиль, але головною умовою є велике бажання. А воно є сьогодні у багатьох небайдужих шполян, які вже долучають свої можливості для цього. Громадська рада пропонує районній владі підтримати проект, який вдихне у Шполянщину лише здоровий дух єдності і зміцнення інфраструктури району. Про це висловлювали думки присутні на засіданні голова районної ради Олександр Кузуб, сільський голова с. Товмач Сергій Коваль, депутат районної ради Анатолій Козленко, заслужений працівник культури України Дмитро Вовк та інші.

Наталія СТОРЧАК.