Зняття так званого мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення – процес важливий та історичний. Це нова епоха для земельної сфери нашої держави. «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю…» – віднині це, гарантоване Конституцією право, стосуватиметься і власників земельних ділянок. Утім за десятиліття, коли люди не мали законодавчої можливості бути повноцінними розпорядниками своєї власності, вони розучилися почуватися господарями на власній землі та мають безліч питань і навіть побоювань щодо земельної реформи. Тож найпопулярніші та найважливіші питання, які виникають у громад щодо земельного законодавства, та відповіді на них у матеріалі «Шполяночки+».
Відповідно до законодавства, викупити землю можуть громадяни України, яким належить право постійного користування; право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення фермерського господарства; орендарі ділянок, які набули право оренди через переоформлення права постійного користування до 2010 року.
Ці категорії громадян можуть викупити земельні ділянки з розстрочкою до 10 років. Ціна землі буде дорівнювати нормативній грошовій оцінці, без проведення земельних торгів. У разі купівлі ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після першої сплати.
Для реєстрації права власності на землю у ділянки повинен бути кадастровий номер. Його наявність можна перевірити на Публічній кадастровій карті України. Якщо кадастрового номера немає – зверніться до розробника документації із землеустрою для виготовлення технічної документації щодо встановлення чи відновлення меж ділянки в натурі та зареєструйте ділянку. По-друге, зареєструйте право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо до цього часу ви цього не зробили. Для реєстрації права зверніться до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, нотаріуса чи ЦНАП.
При собі необхідно мати паспорт для встановлення вашої особи та інші документи: підтвердження сплати адмінзбору; документ про права на ділянку (державний акт на право власності на землю, договори купівлі-продажу, дарування, міни, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину).
Після реєстрації права власності на землю отримайте паперовий чи електронний витяг із Державного реєстру речових прав.
У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. У разі, якщо відомості про земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.
Ще одним з популярних питань у контексті земельної реформи є підстави укладення договору оренди земельної ділянки. Тож це можливо стосовно земель приватної власності — за згодою орендодавця та особи, яка має право орендувати таку земельну ділянку; стосовно земель державної або комунальної власності — на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, або за результатами аукціону та на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Строк дії договору оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосп виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути менш як 7 років.
Поновлення ж договорів оренди землі, укладених до 16.07.2020, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. При цьому у разі внесення змін до договору оренди землі після 16.07.2020 на них поширюватимуться правила щодо поновлення договорів оренди землі, визначені статтею 126¹ Земельного кодексу України.
Слід зазначити, що сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, не пізніше ніж за місяць до дати закінчення дії такого договору має подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.
Не варто забувати, що є також підстави припинення договору оренди землі. Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі», він, серед іншого, припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем та набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці.
Поруч з цим визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі: за згодою сторін та за рішенням суду.
Коли потрібно встановлювати межі земельної ділянки?
Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Основні випадки, в яких виникає необхідність встановлення меж земельної ділянки: втрата чи пошкодження межових знаків; проведення будівельних робіт на ділянці; під час вирішення межових спорів; буріння свердловин та придбання ділянки новим власником тощо.
Як реалізувати своє право на безоплатне отримання земельної ділянки?
Передача земельних ділянок безоплатно із земель державної і комунальної власності у власність громадян у розмірах, визначених законом, провадиться один раз по кожному виду використання. Це означає, що ви маєте право отримати у приватну власність до шести земельних ділянок різного цільового призначення: для ведення фермерського господарства; для ведення особистого селянського господарства; для ведення садівництва; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); для індивідуального дачного будівництва; для будівництва індивідуальних гаражів.
Крок 1. Обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням. У цьому може допомогти Публічна кадастрова карта за посиланням: https://map.land.gov.ua.
Крок 2. Звернення до сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності) та надання необхідних документів.
Крок 3. Замовлення розроблення проєкту землеустрою у землевпорядній організації шляхом укладення відповідно договору з чітким визначенням вартості та строків виконання робіт.
Крок 4. Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Крок 5. Затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Рішення про затвердження проєкту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
Крок 6. Державна реєстрація права власності тепер Вашої земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Після реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Ви стаєте повноправним власником земельної ділянки.
Як змінити цільове призначення земельної ділянки?
Зміна цільового призначення земельних ділянок, що не належать до державної чи комунальної власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою.
Етап 1. Необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.
Етап 2. Власник земельної ділянки повинен подати розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідно сільської, селищної, міської ради. Затвердження документації щодо земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту, здійснюється райдержадміністрацією. Підставою для відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Етап 3. Якщо рішення про затвердження проєкту землеустрою прийняте, потрібно внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру. Для цього документація із землеустрою подається Державному кадастровому реєстратору через центр з надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет.
За матеріалами пресслужби Черкаської ОДА