Серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця та її ускладнення - інфаркт міокарда, цереброваскулярні хвороби, зокрема інсульти) є основними причинами смертності та інвалідності населення в усьому світі.
Рівень захворюваності на серцево-судинні хвороби, або хвороби системи кровообігу, продовжує зростати протягом останнього десятиліття майже у всіх країнах із середнім і низьким рівнем доходу. Викликає занепокоєння і той факт, що цей показник почав рости і в деяких країнах із високим рівнем доходу, де раніше він знижувався.
Виявлення випадків серцево-судинних захворювань майже подвоїлося з 271 мільйона в 1990 році до 523 мільйонів у 2022 році, а рівень смертності людей від серцево-судинних захворювань неухильно збільшувалася з 12,1 мільйона в 1990 році до 18,6 мільйона у 2022 році.
Найчастішими причинами смертності в Україні є:
1. Серцево-судинні захворювання (64,3 %)
2. Новоутворення (14,1 %)
3. Хвороби органів травлення (4,3 %)
4. Неврологічні розлади (3,1 %)
Слід зазначити, що смертність від серцево-судинних захворювань в Україні зросла за останні 30 років майже на 8 % (від 56.5 % у 1990 році до 64.3 % у 2022 році).
У структурі поширеності хвороб системи кровообігу на першому місці - гіпертонічна хвороба серця (47,2%), на другому - ішемічна хвороба серця (34,5%), на третьому - цереброваскулярна патологія (11,7%)
З метою попередження розвитку серцево-судинних захворювань та ускладнень від цих хвороб фахівці ДУ «Черкаський ОЦКПХ МОЗ» настійно радять звертати увагу на:
1. Артеріальний тиск
Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. Слід зазначити, що у ряді випадків навіть високий артеріальний тиск людина може не відчувати, а відтак його необхідно постійно контролювати. Наразі в аптеках можна придбати прилади для контрою артеріального тиску від напівавтоматичних до автоматичних від різних, в т.ч. закордонних виробників.
Для зменшення артеріального тиску фахівці радять зменшити споживання солі. Для цього потрібно, наприклад, прибрати сільничку зі столу, додавати менше солі у страви під час готування їжі та не підсолювати страви після приготування, не вживати продукти із високим вмістом солі тощо. Рекомендована щоденна норма 5 г солі, це приблизно одна чайна ложка.
2. Нераціональне харчування
Білки, жири, вуглеводи, вітаміни мають бути присутні в щоденному раціоні людини. Головні вороги серця — це переїдання, безконтрольне вживання висококалорійної їжі, напоїв, солі, а також недостатнє споживання овочів та фруктів. В Україні поширеними є нездорові моделі харчування. Дві третини (66,4%) населення не споживають достатньої кількості фруктів і овочів (п’ять порцій щодня).
Вважається, що найбільшу користь здоров’ю приносять рослинні продукти, вирощені в тому регіоні, де проживає людина. Тому фахівці радять вживати сезонні овочі, а на зиму заморожувати продукти у морозильній камері. А ось від маринованих, консервованих, в’ялених продуктів краще відмовитися через великий вміст солі.
Якщо вживати забагато їжі з високим вмістом насичених жирів, може підвищитися рівень холестерину в крові. Тому, необхідно зменшити обсяг спожитих жирів, особливо насичених жирів та трансжирів у раціоні. Перевага надається нежирному м’ясу (птиця, кролик) та продуктам із низьким вмістом жирів.
3. Високий індекс маси тіла
Надмірне споживання оброблених харчових продуктів та продуктів, багатих на цукор, сіль та жир з одночасним низьким споживанням натуральних продуктів (овочів, фруктів, цільнозернових культур, горіхів, сиру, молочних продуктів, яєць, м’яса та риби) стає дедалі більш розповсюдженим явищем серед дітей та підлітків в Україні. Наслідком такого харчування є поширення надмірної ваги та ожиріння у дітей усіх вікових груп , підлітків та молоді.
Надмірна вага може суттєво підвищувати ризик серцево-судинних захворювань. Тож, необхідно слідкувати за вагою та підтримувати індекс маси тіла (ІМТ) у межах від 18,5 до 25. ІМТ можна розрахувати за формулою: індекс маси тіла = відношення маси тіла у кілограмах до росту у метрах у квадраті .
4. Тютюновий дим
Кожна десята смерть від хвороб системи кровообігу спричинена курінням тютюну. Куріння є одним із ключових факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця, інсульту і хвороби периферичних судин. Щороку 85 тисяч українців помирають від хвороб, спричинених вживанням тютюну і нікотину. Водночас, серед молоді зростає куріння кальяну та електронних сигарет та пристроїв для електронного нагрівання тютюну, проте їхня шкідливість науково доведена та прирівняна до звичайних сигарет.
5. Високий рівень глюкози
Надмірна кількість цукру в харчуванні призводить не тільки до виникнення зайвої ваги, але сприяє розвитку серйозних захворювань, зокрема цукрового діабету. Дорослі люди з діабетом мають у 2–3 вищий ризик розвитку інфаркту та інсульту. Необхідно обмежити у меню продукти, які містять прихований цукор (солодкі напої, випічка та інші кондитерські вироби). Також варто контролювати споживання природних джерел цукру (фрукти, мед тощо).
6. Вживання алкоголю
Безпечної дози алкоголю не існує. Вживання будь - якого алкоголю шкідливе для серцево-судинної системи, викликає гіпертонію та збільшує ризики інсультів і онкозахворювань. На жаль, нині серед українців споживання алкоголю вважається нормою, адже підтримується соціально-культурними традиціями та недостатньо жорсткими вимогами законодавства.
7. Низька фізична активність
Регулярна фізична активність зменшує ризик серцево-судинних хвороб, запобігає цукровому діабету ІІ типу, надмірній вазі/ожирінню та деяким видам онкологічних захворювань, покращує психічний стан запобігає розвитку почуття тривоги та депресії. За даними ВООЗ для профілактики захворювань серця необхідно займатися фізичною активністю щонайменше 150 хвилин на тиждень та не менше години на день. Для початку намагайтеся щодня гуляти на свіжому повітрі, робити зарядку, менше використовувати ліфт та підніматися сходами.
За інформацією ДУ "Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ"