З давніх часів люди використовували мед та інші продукти бджільництва для лікування багатьох захворювань і підтримки свого здоров'я. А ви любите мед? Чи вірите в його лікувальні властивості? Чи знаєте ви, що таке мед, навіщо він потрібен бджолам і людині?
Так ось, апітерапія (лат. аpis — бджола) — це використання продуктів бджільництва в лікувальних і профілактичних цілях. До продуктів бджільництва належать: бджолина отрута, прополіс, мед, маточне молочко, пилок, перга, бджолиний віск. Вони застосовуються в натуральному вигляді або в сумішах, а також у вигляді лікарських препаратів.
Бджільництво має давню історію. Чи знаєте ви, що бджола старша за людину на 50—60 тисяч років? А чи відомо вам, що вже первісна людина була знайома з медом і любила його?
Вчені та лікарі давнини помітили: регулярне вживання цього продукту продовжує життя. В одній з єгипетських медичних книг, яка була написана понад 3500 років тому, наводиться безліч порад, як за допомогою меду лікувати шлункові, легеневі, ниркові, очні, шкірні та багато інших захворювань.
У Київській Русі існували спеціальні статути, що стосуються бджільництва (тоді воно носило назву бортництво). Ці статути закріплені в «Руській правді», зведенні законів давньоруської держави. Мед користувався великим попитом і був вигідним товаром не тільки на внутрішньому ринку. Розквіт бджільництва припадає на XVI—XVII ст., коли жителі цілих сіл займалися лише цим промислом.
Східна медицина також не обійшла увагою мед. За твердженням самої стародавньої китайської медичної книги, «тривале вживання меду загартовує волю, надає легкість тілу, зберігає молодість, збільшує тривалість життя». Більше чотирьох тисяч років тому почали лікувати медом і в Індії.
Протягом багатьох тисячоліть людина споживала тільки мед, потім стала використовувати віск та інші продукти бджільництва. З самого початку було відомо про цілющі властивості меду. Головна його перевага полягає в тому, що він смачний і корисний одночасно. Мед — це ліки, які із задоволенням вживають і діти, і дорослі. Він володіє бактерицидною (антисептичною) властивістю, діє протизапально, дає розсмоктувальний, тонізуючий та антиалергічний ефекти. Нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту, стимулює функцію внутрішніх органів, покращує живлення шкіри, нормалізує сон, стимулює імунітет.
До складу меду входять багато необхідних для організму людини мікроелементів: натрій, кальцій, магній, калій, залізо, марганець, мідь, фосфор. Необхідно пам'ятати, що антибактеріальні властивості меду і багато інших втрачаються при підігріві або витримці на сонці. Не рекомендується нагрівати мед до температури понад 40 ° С.
Аромат меду з часом слабшає і навіть зникає, особливо, коли він зберігається неправильно. Мед краще тримати в герметично закритому скляному або керамічному посуді при температурі 5—10 ° С.
Мед — гігроскопічна речовина, що поглинає сторонні запахи, тому його не можна зберігати поруч із продуктами, що гостро пахнуть. У медові містяться всі необхідні елементи для лікування захворювань серця. Мед і перга, вжиті натщесерце, знижують кров'яний тиск, а при тривалому застосуванні нормалізують його.
Бджолиний мед — широко уживаний домашній лікувальний засіб при простудних захворюваннях. Особливо корисний липовий мед, який викликає невеликий потогінний ефект. При застуді його рекомендується вживати з гарячим чаєм або молоком на ніч (1 ст. ложка на 1 склянку чаю або гарячого молока), з соком лимона (100 г меду і сік одного або половини лимона), малиною або іншими лікарськими рослинами, що діють потогінно або відхаркувально. При цьому спостерігається взаємно підсилювальний лікувальний ефект меду і лікарської рослини.
Добова доза меду для дорослої людини — 100 г, максимально — 200 г. Для лікувальних цілей його найкраще вживати в розчиненому вигляді, оскільки при цьому значно полегшується проникнення його складових частин у кров'яне русло, а потім — у клітини і тканини організму.
Прислухаємося до мудрої поради видатного лікаря, дослідника природи Ібн-Сіни: «Якщо хочеш зберегти молодість, обов'язково їж мед».
- Бджолина отрута є багатим джерелом ферментів, пептидів і біогенних амінів. В отруті є, принаймні, 18 активних компонентів, які мають фармацевтичні властивості, включаючи допамін, серотонін, білок і т. д.
- Квітковий пилок зазвичай використовується як харчова добавка, яка підвищує тонус, оскільки містить вітаміни, мінерали та білки, подібні звичайним харчовим продуктам. Вважають, що він корисний при сезонних алергіях.
- Маточне молочко — молочна біла речовина, вироблена в слинних залозах бджіл. У бджолиної сім'ї використовується як джерело їжі для бджолиної матки. Маточне молочко — багате джерело глюкози, фруктози, ліпідів, мінералів, вітамінів, ацетилхоліну, естрогену, прогестерону і ін.
- Прополіс, також званий «бджолиним клеєм», є липкою смолистою речовиною, яка збирається бджолами з різних рослин. Бджоли використовують його для покриття внутрішньої частини вулика. Прополіс містить антибактеріальні складові і може бути ефективним як бальзам для лікування шрамів і забиттів.
- Лікувальні укуси бджіл болючі, але корисні. На практиці бджоли зазвичай поміщаються на суглоб, м'яз або іншу частину тіла, яка потребує лікування.
- Якщо у людини алергія на мед, її не можна вживати жодного з продуктів бджільництва, оскільки в багатьох випадках це може стати загрозою для життя.
Лікування шлунка прополісом
Прополіс вважається одним із найбільш дієвих засобів для лікування виразки шлунка і гастриту.
Гарного результату можна досягти, якщо використовувати прополісне масло або спиртовий розчин на основі прополісу.
Щоб виготовити спиртовий розчин, необхідно змішати прополіс і спирт-ректифікат, у співвідношенні 10 г прополісу на 100 г спирту. Отриману субстанцію збовтують 30 хвилин, настоюють три дні, після чого охолоджують і фільтрують за допомогою паперового фільтра.
Прополісне масло являє собою суміш із безпосередньо прополісу і розігрітого вершкового масла в тому ж співвідношенні — 10:100 г. Отриману суміш підігрівають на водяній бані протягом 10-ти хвилин і фільтрують за допомогою марлі, попутно перемішуючи. При цій процедурі важливо стежити, щоб отриманий продукт не закипів.
Вживають спиртовий розчин з прополісу всередину 3 рази на день за годину-півтори до їди, по 15—20 крапель на воді.
Прополісне масло слід вживати по одній чайній ложці на теплому молоці з таким же інтервалом у день. Тривалість курсу лікування і при першому, і при другому способі становить 18—20 днів. Прополісне масло не рекомендується вживати при захворюваннях печінки.
Візьміть до уваги, що таке лікування протипоказано людям із підвищеною чутливістю до прополісу.
Покращення настає вже на 4—5 день, а через 10 днів болі зникають. При необхідності можна пройти повторний курс лікування, але тільки після перерви в два тижні. В особливих випадках спиртовий розчин можна застосовувати при хронічному гастриті. Ефектом лікування, крім зникнення болю, є поліпшення апетиту і зникнення печії.