Минулої суботи, 5 вересня, у центрі Лебедина відкрили Алею Надії - місце на знак підтримки родин безвісти зниклих та полонених українських захисників.
Про те, як виникла ідея та як її вдалося втілити, журналістам Шполяночки розповіла директорка Лебединського ліцею №1 та організаторка ініціативи Ольга Музиченко-Губа.
Поштовхом стала розмова з Анастасією Горбенко - дружиною безвісти зниклого захисника Івана Горбенка. Саме вона запропонувала зробити місце, де люди могли б бачити обличчя захисників і пам’ятати про них.
«Більше року тому до мене звернулася дружина одного зниклого безвісти захисника, Настя Горбенко. Її чоловік, наш лебединець Іван Горбенко, зник безвісти. Вона сказала: «Давай щось зробимо, щоб про хлопців пам’ятали і бачили»», - пригадує Ольга Музиченко-Губа.
Згодом до ініціативи долучилася Наталія Халімон, син якої Максим зник безвісти у квітні 2023 року. Родини почали об’єднуватися, щоб спільно визначити, якою має бути майбутня Алея.
«Я сказала: організуйтеся, родини безвісти зниклих, обговоримо концепцію, проведемо збір коштів на те, щоб облаштувати цю алею, і будемо працювати», - розповідає організаторка.
На той момент у Лебедині було відомо про 19 захисників, які вважаються безвісти зниклими. Серед них - двоє однокласників Ольги Музиченко-Губи: Сергій Верблюдевічус та Владислав Приходько.
Вирішили розмістити на металевих конструкціях фотографії захисників. Так їхні обличчя залишатимуться перед очима односельців і нагадуватимуть про тих, кого вдома продовжують чекати.
Щоб втілити задум, організували збір коштів. До нього долучилися родини полонених та безвісти зниклих, односельці, друзі й просто небайдужі люди.
Потрібну суму вдалося зібрати за кілька днів. Загалом на рахунок надійшло майже 52 тисячі гривень.
«Ми зібрали за декілька днів майже 52 тисячі. Долучалися односельці, друзі, незнайомі люди», - говорить Ольга Музиченко-Губа.
Територію облаштовували власними силами. До роботи долучилися друзі організаторки та її чоловік: приводили до ладу територію, встановлювали конструкції, готували все необхідне та займалися отриманням дозвільних документів.
5 вересня відбулося урочисте відкриття Алеї Надії.
На заході були представники місцевої влади, представник 32-ї окремої механізованої бригади, а також рідні, друзі та знайомі захисників, доля яких нині залишається невідомою.
Серед фотографій на Алеї - троє лебединських захисників, пов’язаних із 32-ю окремою механізованою бригадою: Іван Горбенко, Володимир Лапенко та Олег Бородін.
Під час відкриття присутні пов’язували стрічки - як символ зв’язку з тими, хто нині далеко від дому.
«Стрічка була ніби нитка Аріадни, яка має вивести з темряви, з тієї пітьми, і повернути хлопців назад додому», - пояснює Ольга Музиченко-Губа.
Ще одним символом Алеї став ліхтарик. Його світло - знак надії та віри в повернення захисників.
«Є тут і ліхтарик на сонячній батареї, який символізує, що світло не згасне для тих, хто шукає дорогу додому», - розповідає організаторка.
Для родин безвісти зниклих та полонених це місце стало нагадуванням про їхніх близьких і про те, що їх продовжують чекати.
«Ми сподіваємося, що хлопці, які будуть повертатися, самі зніматимуть свої фотографії, і ми будемо їх зустрічати», - підсумувала Ольга Музиченко-Губа.
Фото - Вікторія Береза