Шполянський інтернат реорганізували – що далі очікує на заклад?

Влітку 2017 року в Україні розпочалась реформа під назвою «деінституціалізація», інформує Національний офіс з деінституціалізації при Уповноваженому Президента України з прав дитини (проект EDGE). Реформа вже поширилася і на Шполянський спеціалізований інтернат. Які зміни очікують на заклад розбиралась «Шполяночка +».

Йдеться про зміни системи дитячих інтернатів, у яких нині перебуває 106 тисяч дітей. При цьому 92% з них мають хоча б одного з батьків, і лише 8% дітей в інтернатах — сироти. 17% з усіх дітей в інституціях мають інвалідність, усі інші — звичайні діти, чиї батьки за різних обставин не здатні забезпечити їм гідного піклування і виховання в родині.

Реформатори стверджують, що йдеться не про закриття інтернатів, як часто трактують, і не про економію коштів. Діти не опиняться на вулиці. Доки не буде впевненості, що дитина у сім’ї перебуватиме у безпеці, ніхто не має права забрати її з інтернату. Передбачається створення таких умов, за яких потреба в інтернаті, дитячому будинку тощо просто зникне.

Кожен регіон має оцінити свою мережу інтернатних закладів, з’ясувати, які діти до них потрапляють та чому, які є соціальні, освітні, реабілітаційні медичні послуги вже зараз. На наступному етапі кожен регіон готуватиме власний план реформування.

Реформа вже поширилася і на Шполянський спеціалізований інтернат, розташований у Дар’ївському парку міста. Нині тут навчаються 140 учнів. Минулої п’ятниці, 20 квітня, на засіданні чергової сесії Черкаської обласної ради депутати проголосували за реорганізацію цього закладу відповідно до нової державної політики у цій сфері.

— Відтепер це — загальноосвітній заклад Шполянська санаторна школа-інтернат, — розповів кореспонденту «Шполяночки+» директор закладу Віталій Вербівський. — Зміни полягають у тому, що тепер діти навчатимуться під наглядом медиків, тобто одночасно із навчанням проходитимуть оздоровлення.

Як відомо, раніше у Шполянській школі-інтернат навчалися учні із особливими потребами: не лише ті, котрі мають проблеми із психічним розвитком, але й котрі опинилися у складних життєвих обставинах, із малозабезпечених сімей.

— Є такі дітки, котрі не мають вдома умов навіть помитися, не мають можливості придбати зошит, пристойний одяг, — каже заступник директора школи-інтернату Людмила Вербівська. — У нас вони знаходять не лише гарні умови для проживання, а й справжню турботу та любов. А діти із затримкою психічного розвитку постійно потребують інтенсивної педагогічної корекції, ми їх, так би мовити, вирівнюємо завдяки спеціальній корекційній методиці. Кожен урок розпочинається з емоційного налаштування, проводяться релаксаційні хвилинки, логопедична робота, фізвиховання.

Шполянська школа-інтернат має нині чи не найкращу матеріальну базу на теренах області, тут на високому рівні забезпечене харчування, дозвілля для учнів, які щиро люблять своїх наставників, особливо — свого директора Віталія Дмитровича. Саме в цій великій родині вони знаходять комфорт, друзів, в них народжуються спільні мрії, до них ставляться з повагою, допомагають формуватися особистості, розвивати таланти для чого діють гуртки — спортивні секції, художньої самодіяльності, кулінарний тощо.

— Скільки серед моїх випускників є таких, котрі здобули успіх у житті, нам є ким гордитися, і вони вдячні нашому колективу за путівку у дорослий світ, — зазначає Віталій Дмитрович.

Після реорганізації, за словами Віталія Вербівського, у школі навчатиметься інша категорія дітей, які потребують санаторного оздоровлення. Заклад якраз знаходиться в дуже принагідному місці — у заповідній зоні. З необхідного медичного обладнання вже дещо придбано, великий розрахунок покладається і на спонсорів, які істотно допомагають інтернату, а також — зарубіжних партнерів з Італії, які співпрацюють з нами вже третє десятиліття. Близько 40 учнів школи постійно бувають у своїх італійських друзів-опікунів — і в час літнього відпочинку, і зимових канікул. Вони надають адресну допомогу вихованцям інтернату, дарують їм дуже найдорожче — любов і ласку.

Отже, Шполянська школа-інтернат, відтепер — санатрона, і надалі служитиме всім діткам, котрі потребують її допомоги і підтримки.

Наталія СТОРЧАК