Із 8 січня 2021 року Україна живе у стані так званого «обмеженого локдауну». Експерти всіх мастей з боку уряду вказують, що таким чином піклуються про здоров’я людей, а фахівці-опоненти зазначають, що це вкрай непродуманий крок, який не має жодного відношення до забезпечення здоров’я нації.
Подив, а подекуди і невдоволення та нерозуміння не тільки у спеціалістів, а і у пересічних громадян та підприємців різного штибу викликали заборони продавати посуд, кухонне приладдя, одяг, іграшки тощо. Яким чином їх вільний продаж впливає на розповсюдження коронавірусної інфекції, Міністерство охорони здоров’я так притомної відповіді і не дало. Як довго українцям жити в режимі таких обмежень, - теж поки є загадкою. Поки відомо лише те, що МОЗ не буде наполягати на продовженні цих обмежень після 24 січня, і за останньою інформацією, з 25 січня країна повернеться до так званого адаптивного карантину.
Кінцеві дати закінчення карантинних обмежень озвучив голова комітету з питань охорони здоров'я у Верховній Раді Михайло Радуцький після зустрічі депутатів із керівником МОЗ Максимом Степановим. За словами Радуцького, міністерство ще не проводило аналіз ефективності жорстких карантинних обмежень, які почали діяти з 8 січня, але має публічно відзвітувати про результати після 24 січня.
Очільник МОЗ Максим Степанов раніше виступав за продовження локдауну після 24 січня, але потім змінив свою думку. Кілька днів тому він заявив, що влада планує повернути адаптивний карантин після закінчення січневого локдауну.
— У нас в країні на сьогодні карантин встановлений до 28 лютого, з певним періодом посилених обмежень з 8 до 24 січня. Починаючи з 25 січня, буде карантин з іншими обмеженнями, з іншим режимом, – зазначив голова МОЗ.
Після 24 січня, за його словами, в залежності від епідеміологічної ситуації, визначать той чи інший рівень обмежень. При цьому він не виключив повторення локдауну, якщо буде надкритична ситуація і різке зростання захворюваності.
Всього з початку епідемії на Covid-19 в Україні захворіли понад 1 мільйон людей, померли понад 20 тисяч. Тим часом в Україні досі не почалася вакцинація від коронавірусу, хоча у десятках країн світу вона вже триває тижнями.
Перші партії вакцин очікують у лютому. Проте, з якої вакцини почнуть щеплення, невідомо. Якщо під час випробувань підтвердять ефективність китайської вакцини Sinovac на рівні 70%, в Україну в лютому завезуть 700 тисяч доз. Всього Україна купила майже 2 мільйони доз цієї вакцини. Крім того, в країну мають прибути ще два види вакцин.
Наразі ж карантинні обмеження продовжують діяти. Нагадаємо, в Україні з 8 до 24 січня забороняється приймати відвідувачів у ресторанах, кафе і барах. Заклади громадського харчування можуть працювати на винос і здійснювати адресну доставку замовлень.
Забороняється проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів, а також прийом відвідувачів в установах культури та інших установах розважальної діяльності.
Забороняється приймати відвідувачів у спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах. Забороняється відвідування навчальних закладів незалежно від форми власності її отримувачами, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних навчальних закладів. У звичайному режимі продовжать роботу тільки дитячі садки. Громадський транспорт – трамваї, тролейбуси, автобуси і маршрутні таксі – повинні здійснювати перевезення пасажирів тільки в межах кількості місць для сидіння.
Також забороняється приймати покупців у непродовольчих магазинах, призупинена робота непродовольчих ринків та ярмарків. Реалізація товарів непродовольчими магазинами може відбуватися тільки зі здійсненням адресної доставки замовлень.
Працюють і приймають покупців магазини, понад 60% площі яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв'язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Також працюють автозаправки, фінансові та банківські установи, а перукарні та салони краси працюють за попереднім записом.
Проте після введення карантину українці найбільше дивувалися тому, що з 8 по 24 січня в супермаркетах заборонили продавати побутові товари в той час, як дозволені продукти харчування і низка інших категорій товарів.
У соцмережах українці одразу почали ділитися фотографіями з заклеєними стрічкою стелажами зі шкарпетками і презервативами у супермаркетах.
– Ні, COVID не поширюється активніше на іграшках, шкарпетках або батарейках, порівняно з кормами для тварин або насінням. Логіка тут зовсім в іншому, вона абсолютно очевидна і ґрунтується на законах епідеміології, – відповів на обурення міністр охорони здоров'я Максим Степанов. – Наприклад, є супермаркет, в ньому є товари на будь-який смак і будь-яку потребу, і є 100 осіб, яким потрібно придбати різні товари. 20 осіб підуть у супермаркет, щоб купити їжу, ще 20 – щоб придбати засоби гігієни, наступні 20 підуть туди по посуд або предмети побутової техніки, а інші – щоб придбати одяг, батарейки, шкарпетки. Якщо ми забороняємо реалізацію певних товарів у приміщенні магазину, то люди, яким вони необхідні, замовляють їх через інтернет-магазин і не будуть контактувати з іншими, наражаючись на небезпеку заразитися. Тобто зі ста людей, які могли бути в супермаркеті і контактувати між собою, там буде тільки 40. Імовірність того, що вони інфікуються або інфікують оточуючих, зменшується просто в рази, – намагався пояснити Степанов логіку локдауну.
Пізніше Степанов, образившись на висміювання у соцмережах, висловився ще жорсткіше і заявив, що в українців був час до карантину купити собі нові шкарпетки і футболки.
На побутовому рівні шполяни також стикнулись із особливостями карантинних обмежень. Стверджують, що це більше схоже на якісь знущання. Житель Шполи, 60-річний пенсіонер Василь покупку окремих господарчих товарів порівняв зі шпигунськими пристрастями.
– Мені треба було терміново придбати деякі господарчі товари. Звернувся до одного з магазинів, де зазвичай купую подібні товари. Там було зачинено, але на дверях був номер телефону. Зателефонував, запитав. Через кілька хвилин мені винесли необхідні речі. Але продавець спочатку пильно подивився, чи ніхто «підозрілий» не йде…Взяв гроші і віддав товар. Ось так. Трохи смішно було, бо схоже на шпигунський серіал, – розповів він у коментарі «Шполяночці+».
Дивується дивним обмеженням і 35-річна шполянка Наталя. Каже, так і не змогла придбати посуд через заборону.
– У магазині побачила предмети посуду, які давно хотіла придбати, але на касі мені сказали, що той товар, який перегороджений червоною стрічкою, не продається. Мовляв, не належить до товарів першої необхідності. Не розумію, яка різниця в тому, що я покладу в кошик цей товар, чи, наприклад, пляшку пива? Якісь абсурдні речі... – обурилась жінка.
Відомий у Шполі підприємець Максим Доценко, власник магазинів «Цукерня» та «Мийдодір», теж дивується таким обмеженням. Не розуміє, чим побутова хімія та засоби гігієни менш небезпечні, ніж посуд, рукави для запікання або кухонні губки для миття посуду.
– Не можу я осягнути цих обмежень. Чому мило, цукерки, печиво, пральний порошок можна продавати, у той час як посуд і рукави для запікання – ні? Чим це небезпечно? Звісно, я дотримуюсь вимог «локдауну», адже в мене соціально відповідальний бізнес, і я законослухняний громадянин. Але не зрозуміло, чому ці обмеження не були більш фахово продумані, не використовувався досвід інших країн? Дії Уряду мені, як підприємцю, нанесли серйозних збитків. З початку карантинних обмежень навесні 2020 року і донині я втратив близько 50% своїх прибутків у порівнянні з 2019 роком. А це ж не тільки по мені вдарило, це б’є по моїх працівниках, які офіційно оформлені, мають всі соціальні гарантії. Їм теж потрібно виплачувати гроші, незалежно від рівня прибутків. Вважаю ці дії непродуманими, які замість користі несуть шкоду не тільки здоров’ю українців, а й економіці держави, – поділився своїми думками підприємець.
Чи допоможе такий локдаун, чи ні розповіла завідуюча кафедрою епідеміології Харківського національного медуніверситету, доктор медичних наук, професор Тетяна Чумаченко. Вона вважає, що післясвяткове посилення карантинних заходів в Україні допоможе перервати ланцюг передачі коронавірусу.
– Під час свят люди спілкувалися, хтось із них заразився. Інфікована людина заразна не з першого дня, а в кінці інкубаційного періоду. Після виникнення симптомів, десь один-два дні, вона вже починає виділяти збудник і може заразити інших. Якщо ми в цей момент вводимо карантин, і ця людина не спілкується з великим колом інших осіб, то таким чином ланцюжок передачі припиняється, – пояснила епідеміолог.
За словами фахівця, ефективність посиленого карантину остаточно можна буде оцінити вже через два тижні. Професор переконана, що карантин однозначно повинен дати зниження захворюваності, але повної зупинки поширення COVID-19 все одно чекати не варто. За її словами, це пов'язано з тим, що, по-перше, карантину не дотримуються так, як треба, а також тому, що складно відстежувати контакти інфікованих.
Карантинні заходи тривають. За їхнім дотриманням слідкують створені комісії. Так, фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області управління беруть участь у проведенні комплексних спільно з представниками Нацполіції моніторингових перевірок суб’єктів господарювання, в т.ч і у вихідні та святкові дні.
– Всього взято участь у 28 перевірках, під час яких порушення вимог постанови Головного державного санітарного лікаря України виявлялись у 30% суб’єктів господарювання, – коментує лікар із загальної гігієни відділу державного нагляду Шполянського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Марія Михайленко. – Власникам об’єктів (закладів громадського харчування, торгівлі харчовими продуктами) надані пропозиції щодо усунення недоліків.
Крім того, з початку епідемії всього проведено 293 перевірки, під час яких порушення виявлялись на 76 об’єктах (26%). За виявлені порушення оштрафовано 16 посадових осіб, суми штрафів занесені до державного бюджету, власникам об’єктів надано 76 пропозицій щодо усунення виявлених недоліків. Характерні недоліки: відсутність термометрів на робочому місці, журналів обліку температурних скринінгів працівників магазинів, перукарень, об’єктів громадського харчування та журналів записів проведених вологих прибирань з дезінфекцією приміщень. Також мали місце відсутність ємностей для збору використаних масок та рукавичок, недотримання дистанції між покупцями, тощо.
Підготував Сергій Зубатов