Шахрайства зі «швидкими кредитами» останнім часом набирають все більших обертів. А інтернет-«контори» по наданню «швидких» грошей, виявляються «мишоловками з сиром» в які потрапляють все більше необізнаних громадян. Уявіть, ви берете в кредит гроші, повертаєте їх в строк, а через деякий час вам телефонують і кажуть… що у вас несплачений кредит! З цього моменту «люб’язні» кредитори перетворюються на ваш «нічний жах» та починають тероризувати вас і ваших рідних. У подібну ситуацію потрапила родина жительки с. Надточаївки, всі деталі дізнавалась «Шполяночка+».
Останнім часом інтернет простір все більше спокушає користувачів заманливими пропозиціями «швидких кредитів» в інтернеті. Все робиться в онлайн-режимі всього за декілька хвилин. Для цього потрібні лише копії вашого паспорта та ідентифікаційного коду. Проте, не все може бути так легко, як здається на перший погляд.
Так, жертвою «кредитних» шахраїв стала і жителька села Надточаївка. Через інтернет-сайт взяла кредит, не в змозі виплатити його, взяла другий, а потім ще й третій. Доки перший виплатила, на решту позичок наросли відсотки. Сама жінка виїхала з села. Колектори почали тероризувати її родину. Батьки самі погасили весь кредит, а колектори все одно телефонують із різних мобільних номерів, що там ще залишилися якісь відсотки. Дійшли навіть до сільського голови.
– Колектори почали телефонувати улітку. Спочатку батькам, дідові, потім сусідам та, навіть, у сільську раду – не знаю, де вони брали ці номери телефонів, – розповідає сільський голова с.Надточаївки Микола Шевченко. – У Надточаївці живуть рідні цієї дівчини, сама ж вона тут лише прописана. Закінчила школу, навчалась у коледжі, а зараз виїхала в іншу область та у селі не проживає. Хоча кредит родичі і погасили, колектори продовжують погрожувати рідним, що заберуть будинок, майно. Її дід і баба – старі люди, хвилюються. А колектори все одно не вгамовуються.
Заручниками ситуації виявилась навіть сільська рада і навіть всі мешканці, яким передавали наполегливі «ідеї» – облаштувати в селі скриньку і назбирати на кредит всім селом.
- Я ж їм відповідаю, – каже сільський голова, – коли ви давали кредити, ви ж не запитували дозволу у сільської ради – давати той кредит, чи ні.
Зараз, як зазначає Микола Анатолійович, дзвінки ніби припинилися. Але чи надовго? Бо як свідчать приклади, все може бути.
Так, у Жашкові від діяльності колекторів постраждала понад сотня осіб, пише Сергій Радченко, «Вечірні Черкаси». В березні цього року люди вийшли під стіни місцевого райвідділу поліції, аби змусити їх розслідувати діяльність вимагачів. Їм телефонували невідомі з погрозами віддати кредити, які люди не брали.
– Мені зателефонували 6 грудня минулого року, – розповідає учасниця подій Юлія Кровальська. – Намагалась з’ясувати, скільки винна і звідки у них мої дані. Сказали, нададуть цю інформацію лише на запит поліції. Наступного дня звернулась до правоохоронців. Увечері зателефонували вже моєму чоловіку. Він нібито винен 23 тисячі гривень, а я – 9. Коли відкрили кримінальне провадження, мій борг заморозили, аби не росли відсотки. Неіснуючий борг чоловіка, попри провадження, віддали колекторам. Гроші нам нібито «давало» ТОВ «Мілоан» з Києва, займаються мікрокредитуванням в інтернеті. Таких, як ми, виявилося багато. Декому колектори погрожували поламати руки й ноги.
Від невідомих боргів люди відбивалися майже пів року. Зараз більшість із потерпілих вже нічого не винні установі з мікрокредитування.
– Усі наші заяви об’єднали й перекваліфікували з шахрайства на «незаконне використання персональних даних», – каже Кровальська. – Це відбулося лише після звернення до прокуратури. «Мілоан» майже всім прислав листи, що кредит брали треті особи і що до нас вони не мають жодних претензій. Але залишилися ще люди, які доводять, що не брали позик. Поліція винуватців досі шукає.
Усі претензії до боржників мають розглядатися в судах, говорить речник обласної поліції Дмитро Грищенко.
– Якщо телефонують та погрожують насильством, то людина має звернутися із заявою про погрози фізичною розправою, – радить Грищенко. – Також можна кваліфікувати як вимагання. Є законні способи забрати борг – через суд. У випадку із сільською радою на Шполянщині, то вони, звісно ж, не зобов’язані нічого платити.
Адвокат, юрист Олексій Заволокін, радить не боятися колекторів. Адже, не платити кредит законно може будь-хто, хто ніяк не пов’язаний кредитним договором. А реально виконати свої погрози збирачі боргів не ризикуватимуть, побоюючись кримінальної відповідальності.
- Покажіть опоненту, що ви знаєте закони і в курсі, які заходи вжити, щоб залучити його до відповідальності за перевищення повноважень. Насамперед, у відкритому реєстрі Міністерства юстиції України «Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» треба перевірити, чи існує така компанія, представники якої вам телефонують. Там можна знайти необхідні контакти, юридичну адресу та власника. Якщо такої компанії в реєстрі немає, це означає, що вас вводять в оману та намагаються «видурити» у вас грошові кошти безпідставно, – коментує адвокат.
За порадою фахівця, краще переводити спілкування з колекторами із телефонного в письмову форму. Це дозволить дізнатися ім’я уповноваженої особи, а також ідентифікаційний номер компанії, ім’я директора, чи є справжня мокра печатка, розрахунок вашої заборгованості, реквізити. Все це необхідно для того, щоб потім перевірити інформацію в реєстрі. А ще зафіксувати погрози, які були. Телефонна розмова такої можливості не дає.