Небачена російсько-терористична агресія, якої зазнала Україна у 2014 році поволі засідає в серці народу звичним явищем. Відкрита, але неоголошена війна триває на сході нашої держави, а боротьба добра зі злом на решті територій України теж переростає у справжні фронти. Користуючись загальнополітичною ситуацією в країні, зловмисники, не вагаючись, оголосили інформаційну війну керівництву Шполянського заводу запасних частин, більш всього, з метою його ліквідації та наживи. Сюжет розвитку подій насправді є доволі насиченим, проте за ним не важко прослідкувати межу між правдою та злісним фейком. Нещодавно кореспондент газети «Шполяночка+» побувала на підприємстві, поспілкувалася з головним інженером Віктором ВОРОНОЮ та головним спеціалістом з економічної безпеки Дмитром ДОЛГОВИМ. Аналіз ситуації навколо місцевого підприємства з 47-річною історією навів на серйозні роздуми…
Подібна історія на інших підприємствах країни
Після Революції Гідності чи не всі подібні підприємства країни зазнали серйозних проблем, бо мали попередні замовлення на продукцію з РФ. Наприклад, історія з відомим київським заводом АТЕК, який випускав екскаватори і важку техніку для інженерних військ: його теж у закуліссі намагаються знищити, щоб зірвати створення бази ремонту української бронетехніки. Новий елемент гібридної війни — спроба Росії загальмувати виробництво і ремонт військової техніки. Про те, як діють агенти Москви на підконтрольних сепаратистам територіях, відомо: демонтується і вивозиться обладнання цілих заводів (крадеться Росією!). А ось там, де вкрасти завод фізично неможливо, діють іншими методами. Завод АТЕК не працював останні п'ять років. Однак наприкінці минулого року у підприємства змінився власник, який оживив частину виробництва: створено ремонтну базу, вдалося зупинити відтік кадрів, забезпечити виплату заробітної плати та скоротити заборгованість перед працівниками. Як тільки завод «почав дихати», на початку року до нього проявили інтерес якісь структури, що спробували нав’язатися в «інвестори», бо їх передусім приваблювали 27 гектарів землі в центрі Києва, 7 гектарів у Кончі-Заспі і заводська база відпочинку в Пущі-Водиці. Керівництво АТЕК на зближення не пішло, і якби не сталося Майдану і подальшого зникнення зацікавлених осіб, АТЕК, ймовірно, могли б «дотиснути». Із початком війни вирішили обладнати на заводі ремонтну базу військової бронетехніки, сподіваючись на хороші держзамовлення і завантаження роботою. Але, за дивним збігом обставин, саме в цей момент неприємності навалилися на АТЕК з новою силою. Виконавчий директор АТЕК Геннадій Ковтун розповів, що за анонімною скаргою неіснуючого співробітника прокуратура порушила справу про нібито «розкрадання на підприємстві», почалася різна тяганина. В близьких до керівництва АТЕК колах вважають, що цю каламутну метушню затіяли сили, близькі до загадкового «інвестора», від якого підприємству вдалося відбитися на початку цього року. За деякими відомостями, він має відношення до одного з високопоставлених чиновників влади Януковича.
Хто ж такі «захисники-патріоти» Шполянського заводу запасних частин?
Схоже бажання певних сил поховати перспективи підприємства спостерігаємо останні півроку і навколо Шполянського заводу запасних частин — донедавна найбільшого бюджетонаповнювача Шполянщини. Невгамовний громадянин Михайло Шандрук, колишній директор цього підприємства, невтомно підтримує скандальне багаття, вдаючись до різних доступних методів. Цього разу він написав листа до Президента України Петра Порошенка та інших високопосадовців, де зазначив, що Шполянський завод запасних частин начебто створив пункт прийому металобрухту, здав на металобрухт працюючу техніку, верстати, металопластикові вікна, звинувачує керівництво підприємства у даванні хабарів правоохоронним органам. Також у заяві вказано, що після того, як Шандрука було призначено генеральним директором ТОВ «Шполянський завод запасних частин–Метровагонмаш», підприємство «вдалося відродити. Було створено понад 500 робочих місць, проведено капітальний ремонт будівель та благоустрій території, відкрито їдальню з гарячим харчуванням, профілакторій, пральню, кафе, магазин, створено газету, навчально-виробничий центр (підготовка спеціалістів робітничих спеціальностей та видача свідоцтва державного зразка), фонд підтримки молоді та футбольну команду на його базі, налагоджено доставку працівників, організовано підсобне господарство (теплиця, свиноферма, пасіка, ставок з рибою), взято в оренду туристичну базу на Чорному морі для відпочинку працівників тощо».
У заяві також йдеться про те, що нинішнє керівництво Шполянського заводу запасних частин «стимулювало створенню груп, які нібито під гаслом допомоги армії займаються звичайним грабунком, залякуванням і рейдерством у місті Шпола і навколишніх районах», що керівництво Товариства пропонує працівникам підтримати ДНР та ЛНР, виділяє грошові кошти на ремонт прокуратури та багато іншого.
На підприємстві не перестають дивуватися такому впертому завзяттю цієї людини. Проте офіційну відповідь керівництву країни потрібно писати. Тож суть її викладена з урахуванням всіх об’єктивних реалій. Зокрема, зазначається, що Михайло Шандрук, будучи керівником ТОВ «ШЗЗЧ–Метровагонмаш», здійснював ряд незаконних діянь. Достеменно знаючи, що експорт товарів військового призначення, які в установленому порядку допущені до цивільного використання, здійснюються за наявності дозволу (висновку) Державної служби експортного контролю України та те, що завод його не мав у 2011 році — директор Шандрук здійснював міжнародні передачі до РФ таких товарів, без належного митного оформлення. До того ж, місцевий бюджет недоотримав велику кількість грошових коштів, які, ймовірно, йшли просто у кишеню директору. Відповідна кримінальна справа знаходиться у Городищенському районному суді, де розглядається колегією суддів під головуванням судді Савенко (справа № 710/701/14-к).
Обвинувачений громадянин Шандрук повністю заперечує свою вину. Його покази під час допитів, власне, співзвучні з усіма поданими заявами відносно заводу: він здійснював «відродження підприємства», займався благоустроєм, свинарством, рибальством, розводив бджіл (і аж ніяк не діяльністю, передбаченою Статутом Товариства для генерального директора).
Мовчить Шандрук і про те, що ним на території заводу була створена велика кількість підприємств, які надавали послуги ТОВ «ШЗЗЧ–Метровагонмаш», зокрема: ПП «Метроавтотранс», ДП «Спецдеталь-Метровагонмаш», ТОВ «Гласс-Ш», ПП «Метробуд», ПП «Метроагрофірма», ПП «Метро–інфо», кафе «Метро».
Внаслідок того, що ці підприємства не були платниками податку на додану вартість, завод щомісяця, укладаючи господарські договори з неплатниками ПДВ, втрачав велику кількість грошових коштів. На них працювали співробітники заводу, які жодного стосунку до ТОВ «ШЗЗЧ–Метровагонмаш» не мали, але отримували заробітну плату за його рахунок. Ці ж підприємства орендували у Товариства цехи та обладнання за цінами, набагато нижчими ринкових, незаконно використовували інструмент та сировину заводу, надавали послуги Товариству за необґрунтовано завищеними цінами, щомісячно, протягом декількох років, завдаючи збитки підприємству.
На даний час підприємства Шандрука мають заборгованість перед ТОВ «ШЗЗЧ–Метровагонмаш», підтверджену судовими рішеннями, що вступили у законну силу. Так, Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.06.2012 року (суддя Хабазня Ю.А., справа № 14/5026/829/2012) було задоволено позовні вимоги ТОВ «ШЗЗЧ–Метровагонмаш» та стягнуто з ДП «Спецдеталь Метровагонмаш» ТОВ «Гласс-Ш» суму основного боргу в розмірі 58550,40 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.07.2014 року (суддя І.А. Анісімов, справа № 06/5026/831/2012 позовні вимоги ТОВ «ШЗЗЧ–Метровагонмаш» були задоволені та з ДП «Спецдеталь Метровагонмаш» ТОВ «Гласс-Ш» стягнуто суму основного боргу в розмірі 193385 грн. 88 коп.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05 липня 2012 року (суддя Дорошенко М.В., справа № 07/5026/830/2012) позовні вимоги ТОВ «ШЗЗЧ–Метровагонмаш» були задоволені та з ДП «Спецдеталь Метровагонмаш» ТОВ «Гласс-Ш» стягнуто суму основного боргу в розмірі 102039 грн. 34 коп.
За усіма наведеними рішеннями відкриті виконавчі провадження, проте виконувати дані рішення колишній директор не поспішає. Крім того, на території заводу була створена теплиця. Вирощені у теплиці сільськогосподарські культури бухгалтерією Товариства за вказівкою колишнього генерального директора списувалися на їдальню заводу, а насправді продавалися у створеному Шандруком кафе.
Також його звинувачують у замаху на заволодіння бюджетними коштами, а також коштами ТОВ «Шполянський завод запасних частин – Метровагонмаш» в особливо великих розмірах, а саме — 1 310 560, 62 грн., перерахувавши їх на розрахунковий рахунок ТОВ «Тарнус», який визначену у специфікації до Договору продукцію на підприємство так і не поставив. Дана кримінальна справа також знаходиться у Городищенському районному суді (№ справи 710/701/14-к), триває судовий розгляд справи колегією суддів під головуванням судді Савенко.
Тож не є дивним, чому на завод постійно приходять з перевірками, надсилають запити, повідомлення, просять надати пояснення, відкривають кримінальні, адміністративні та господарські провадження.
Після того, як за зверненням Шандрука до заводу завітав телеканал «Інтер» та зняв телевізійний сюжет про те, що тут нібито виробляють зенітно-ракетні установки «БУК», якими на території проведення АТО вбивають українських громадян, Державна служба експортного контролю України відкликала дозвіл ТОВ «ШЗЗЧ-Метровагонмаш» на експорт продукції подвійного використання. Як наслідок, підприємство втратило ринок збуту для цілого напрямку виробництва продукції. Близько 200 працівників заводу залишилися без заробітку.
Незважаючи на складний час, виробництво не зупинене, надається допомога українській армії
Щоб хоч якось пролити світло на різні плітки, що виходять з боку «доброзичливців», слід запевнити читача у тому, що протягом 2012-2014 років списання основних засобів з балансу Товариства не відбувалося. А тому розповіді про те, що завод вже вирізають і вивозять базу на металобрухт, є більш ніж неправдивими. Автор статті на власні очі переконалася в цьому, відвідавши кожен виробничий цех: незадіяні станки законсервовані, а решту експлуатують і далі для виготовлення запчастин до рельсового транспорту. Серед них гальмівні циліндри і блоки — гальма для старих вагонів метрополітену і вагонів нового покоління «Яуза», «Русич», електропоїздів і рейкових автобусів, гасителі коливань для вагонів метрополітену і залізничного транспорту тощо, тобто комплектуючі для вагонобудівних та машинобудівних підприємств.
І хоч таких замовлень набагато менше, все ж роботою поки що забезпечено понад 100 осіб. Навіть раритетний станок виробництва США, який знаходиться тут з дня відкриття заводу, не змінив місця своєї дислокації. До того ж, охорону заводу здійснює вже не внутрішній підрозділ, а немісцева приватна охоронна фірма, що набагато ефективніше виконує свої обов’язки в зв’язку з неупередженістю.
Слід наголосити, що оскільки продукція товариства вузькоспеціалізована, основним та чи не єдиним замовником є ВАТ «Метровагонмаш», згідно креслень якого продукція і виробляється .
Як керівництво, так і рядові працівники заводу жорстко засуджують агресію Кремля проти України. Підприємство сотні разів зверталося до керівництва країни, вітчизняних підприємств та організацій, намагаючись зайняти гідне місце на українському ринку. Проте жодних замовлень нашому підприємству українська сторона не надавала.
А поміж тим, працівники заводу надають суттєву допомогу українській армії, співпрацюючи з активістами районної громадської організації «Самооборона Майдану», які поставляють до дільниці нестандартного обладнання використані газові балони для виготовлення буржуйок воїнам АТО. За схематичним кресленням, взятим самооборонівцями у працівників черкаського підприємства «Темп», виготовляються зручні у використанні, мобільні груби для наших захисників, які можуть на них і одяг посушити, і їжу розігріти. Про цю благодійну діяльність поінформовані у Генеральному штабі Збройних сил України.
Наталія СТОРЧАК (фото автора)