Ювілеї
Її літа — ніби пісень переспіви, що проносяться повз, залишаючи у серці щемливі миті. У них приховані радості і сум, журливі і веселі мелодії, з яких вигаптувана життєва дорога. От і ювілей на порозі. Сумно? Та ні! У цих двох цифрах стільки було гарного, доброго приємного! А як же сум і біль? Та не тримаються вони у її душі, бо відпускає все лихе зі свого серця, завжди пам’ятаючи, що життя чудове!
Наша ювілярка — Лідія Степанівна Поліщук родом із Канева. Там навчалася у Канівському культосвітньому училищі, здобувши у 1976 році фах бібліотекаря. Та ще у роки навчання виявляла потяг до музики, мистецтва, до народного співу, який дуже любила. Коли ж доля закинула у Шполу, а потрапила Лідія Степанівна сюди завдяки своєму чоловікові (нині, на жаль, вже покійному), з яким на той час побралися. Павлу Петровичу запропонували місце директора будинку культури колишнього колгоспу імені Жданова. Лідія Степанівна працювала поруч — спочатку бібліотекарем, а потім художнім керівником будинку культури.
І саме тоді в її житті з’явилися колективи, без яких не мислить вона сьогодні свого життя — «Берегиня» та «Вечорниці». Після того, як чоловік відійшов у вічність (він був керівником цього колективу), Лідія Степанівна прийняла «Берегиню», яка стала її новою творчою родиною, очолила тоді й міський будинок культури.
Ось так і йде по життю поруч зі своїми колегами — аматорами пісенної творчості вже чотири десятиріччя. З ними побували на багатьох конкурсах і фестивалях, брали участь у зйомках програм «Сонячні кларнети», «Джерела», «Фольк-мьюзик», їздили у Сорочинці, переживали ще багато-багато приємних моментів життя.
Переглядаючи сьогодні альбом свого життя, Лідія Степанівна приємно згадує найкращі і найщасливіші його періоди: репетиції, концерти, підготовку програми «Від усієї душі», у яких вшановували представників усіх сільськогосподарських професій , з трепетом пригадує й шкільні роки її діток — сина Олега та доньки Світлани.
Сьогодні вона зі своїм колективом, безмежно вдячна їм за розуміння і підтримку, за доброту і повагу.
—Я дуже люблю свою роботу, люблю працювати з людьми, — зізнається Лідія Степанівна.—Бо це все моє життя. А роки ? Та не будемо помічати їх!
Вельмишановна Лідіє Степанівно!
Колектив Шполянського міського Будинку культури щиро вітає Вас з ювілеєм!
Ми знаємо Вас як талановитого керівника і організатора, яка усі свої сили віддає сьогодні розвитку культури і аматорського мистецтва.
Ваш високий професіоналізм, виняткова працелюбність та відповідальність, відданість своїй справі, глибоке відчуття національної культури, незламна віра у велике майбутнє України здобули Вам високий авторитет і повагу серед колег.
Ваш життєвий шлях сповнений сумлінним служінням українській пісні, розвитку та примноженню народних традицій у місті, Шполянщині та Черкащині і гідно відзначений багатьма нагородами.
Вами вже зроблено немало, проте попереду ще великі звершення, грандіозні перспективи і щасливі повороти долі.
У день славного ювілею ми бажаємо Вам, вельмишановна Лідіє Степанівно, щоб Ваш досвід, талант, мудрість і далекоглядність і надалі сприяли розквіту аматорського мистецтва у міському Будинку культури.
Хай нива Вашого життя щедро колоситься щастям, а тепло наших сердець наповнює Вас невичерпною енергією й оптимізмом!
Нехай Ваше самовіддане і бездоганне служіння своїй справі наближає світле майбутнє рідної України!
З повагою директор міського Будинку культури Леся Осадчук, колектив міського Будинку культури