Слід остерігатися не лише нітратів

Хвилювання споживачів щодо надміру нітратів у ранніх кавунах та динях, не завжди виправдані. Випадки перенаси­чення плодів шкідливими речовинами є рідкістю. Небезпечніше, коли люди ку­пують розрізані кавуни, тим паче тор­гувати скибками баштанних забороне­но. Такі розділені кавуни загрожують не тільки можливим вмістом нітратів, а й бактеріальним забрудненням. При купівлі обов’язково звертайте увагу на наявність підтверджуючих лабораторних експертиз, що засвідчують дослідження на безпечність пропонованого продукту. Кожен продавець повинен їх мати і на вимогу споживача показати. Наявність таких документів, клінічних висновків засвідчить, що цей продукт безпечний для споживання. Зауважимо, що допу­стимий рівень нітратів у баштанних куль­турах — 60 мг/кг. Будь-які овочі, фрукти, ягоди потрібно купляти по сезону, коли вони дозрівають. Тоді вони корисні і ри­зик отруїтися буде набагато меншим. Для динь і кавунів — це серпень-вересень.

Не допустити зараження геогельмінтами

Часто при споживанні продуктів хар­чування рослинного походження, які не піддавалися термічній обробці, можна захворіти геогельмінтами. Потрапляють вони в землю як добрива з туалету. У се­лах часто фекаліями удобрюють дерева, грядки і думають, що за зиму воно все знезаразиться. Та це не так. Яйця глистів спроможні переносити заморожування. Найчастіше після того, як таке «добриво» виливають на грядки, його трішки прико­пують — а це саме те, що яйцям потрібно. В результаті, споживаючи пізніше продук­ти з цього городу, можна заразитися аска­ридами, власоглавами та іншими небез­печними глистами. Вони найпоширеніші в наших широтах.

Літньо-осіння сезонність пов’язана ще й з кишковими хворобами, саме в цей період відбувається ріст захворюваності. Такі проблеми виникають внаслідок вжи­вання інфікованих харчових продуктів або води, які потрапляють в організм людини через брудні руки, продукти харчуван­ня. Факторами передачі є м’ясо,молоко, яйця, вода, кухонний інвентар, руки, мухи, гризуни, домашні улюбленці — собаки та коти. В переважній більшості кишкові хво­роби переносять хворі люди, які працю­ють на об’єктах громадського харчування, на підприємствах, реалізують продукти харчування, займаються виготовленням продуктів харчування та інше. Особливо небезпечно купувати продукти харчуван­ня на стихійних ринках, де відсутні умови дотримання особистої гігієни.

Стихійна торгівля — потенційна небезпека для споживача

Продукти харчування, які безконтроль­но реалізують несумлінні підприємці, приватні особи з рук, не пройшли лабора­торного контролю, не мають відповідного маркування, не упаковані належним чи­ном. Отже, їх споживання може спричини­ти виникнення небезпечних гострих киш­кових інфекцій. Позиватися ж до суду за шкоду, заподіяну здоров’ю, підстав не буде — відповідача немає. Найефективніший спосіб боротьби зі стихійною торгівлею — не купувати продуктів харчування у не­встановлених місцях. На жаль, на відміну від європейських держав, на вулицях на­шого міста та сіл району у невстановле­них для торгівлі місцях розгорнулася ціла мережа несанкціонованого збуту м’ясних і молочних продуктів, риби, городини тощо. Попри те, що придбані з рук продукти хар­чування не відповідають санітарним нор­мам, люди часто ігнорують ці застережен­ня, вважаючи, що такі продукти дешевші і свіжіші, в той же час наражають себе на небезпеку.

Якість і свіжість продуктів на стихійних ринках неможливо контролювати, а самі продавці працюють із грубим порушенням санітарно-гігієнічних правил: порушується температурний режим при реалізації, зберіганні продукції, відсутні документи, які підтверджують якість і походження то­вару, продавці не мають санітарного одя­гу, не проходять медичний огляд. Торгівля продуктами здійснюється прямо з землі: і дощ, і бруд, і вихлопні гази — усе на продуктах. Отже, є ризик їх зараження різними мікроорганізмами та інфекціями.

Продукти повинні продаватись на спеціально обладнаних ринках, де встановлено холодильне обладнан­ня і здійснюється контроль за якістю продукції. Місць на ринках міста сьогодні вистачає, але стихійним продавцям на дорозі не потрібно платити за оренду тор­гового місця, там більші потоки людей, можна торгувати, не здаючи продукти на лабораторні дослідження. Ліквідувати таку торгівлю можливо лише тоді, коли люди самі зрозуміють, що це небезпечно для їхнього життя і родини.

Володимир ОВЧАРЕНКО, головний державний вететеринарний інспектор Шполянського району.