Дії роботодавця якщо працівник неправомірно скористався податковою соціальною пільгою.
Відповідно до підпункту 169.2.4 пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо платник податку порушує норми пункту 169.2 статті 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.
Нормами Порядку № 4 не передбачено відображення у податковому розрахунку штрафних санкцій, які застосовуються до платника податку у разі порушення ним норм застосування ПСП.
Отже, якщо працедавець у поданому податковому розрахунку за формою № 1ДФ за звітний період зазначив ознаку ПСП, надану платнику податку, який не мав права на її застосування, то необхідно провести відповідне коригування показників цього податкового розрахунку та подати уточнюючий податковий розрахунок за цей період. Коригування показників формою № 1ДФ проводиться за правилами, встановленими Порядком.
Так, в уточнюючому розрахунку зазначаються два рядки: рядок, який підлягає вилученню з попереднього розрахунку (у гр. 8 такого рядка у попередньому розрахунку відображалась ознака неправомірно наданої ПСП), та новий рядок, який підлягає введенню.
У новому рядку у гр. 3а та гр. 3 відображаються суми нарахованого та виплаченого доходу (дорівнюють сумам, відображеним у цих же графах рядка на вилучення), у гр. 4а - сума вірно нарахованого податку (без застосування податкової соціальної пільги), у гр. 4 – сума перерахованого податку (дорівнює сумі, відображеної у гр. 4 рядка на вилучення), у гр. 5 – ознака доходу «101», у гр. 8 – прочерк, у гр. 9 – проставляється «0» (ознака рядка на введення).
Сума утриманої недоплати, перерахована до бюджету, відображається у податковому розрахунку за звітний період, в якому це перерахування фактично відбулось.
Застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ у сфері сільського господарства
Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до п.п. 209.15.2 ст. 209 Податкового кодексу України (ПКУ), поширюється на такі види діяльності:
- виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;
- виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;
- надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).
Згідно з п. 209.7 ст. 209 ПКУ сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 — 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до п. 209.17 ст. 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку – суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку — їх виробником.
Перелік послуг, які можуть надаватись суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у п.п. 209.17.14 та 209.17.15 п. 209.17 ст. 209 ПКУ:
- надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);
- надання послуг у тваринництві.
Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».
При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 р. № 396 (Методологічні основи), клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві», включає:
- сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту:
- передпосівну підготовку полів;
- сівбу та садіння сільськогосподарських культур;
- оброблення сільськогосподарських культур;
- обприскування сільськогосподарських культур, у т. ч. з повітря;
- обрізання плодових дерев і виноградників;
- пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку;
- збирання врожаю;
- боротьбу зі шкідниками (у т. ч. із кролями), пов’язану із сільським господарством;
- підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані;
- експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування;
- надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.
Отже, перелік послуг, які можуть надаватись суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у п.п. 209.17.14 та 209.17.15 п. 209.17 ст. 209 ПКУ з урахуванням пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, визначених у Методологічних основах.
Враховуючи викладене, застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу можливе за умови, що такі послуги:
- надаються особою, зареєстрованою як суб’єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ;
- пов’язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві, облаштуванні ландшафту;
- надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги), оскільки із переліку сільськогосподарських послуг виключено послуги, придбані у інших осіб.
При цьому сільськогосподарська техніка не може передаватися у фінансову оренду (лізинг).
При дотриманні перерахованих вище умов обсяг постачання таких послуг, що надаються суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ іншим сільськогосподарським підприємствам, відображається суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0121».
Якщо ж зазначені послуги надаються суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ суб’єктам господарювання, які не є сільськогосподарськими підприємствами, то їх обсяг відображається суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».
Затвердженно нову Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску
Міністерство фінансів України наказом від 28.03.2016 року №393 затвердило в новій редакції Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яку було затверджено наказом Міністерство фінансів України наказом від 20.04.2015 року №449. Окрім цього, в Інструкції визначена процедура нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів контролюючими органами.
Загалом Інструкцію приведено до норм Закону України від 8 липня 2010 року 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відтак із документу виключено норми щодо утримання єдиного внеску та встановлено єдину ставку нарахування в розмірі 22% незалежно від класу професійного ризику. Також уточнено правило нарахування єдиного внеску із заробітної плати меншої за мінімальну. Так, якщо база нарахування єдиного внеску становить менше розміру мінімальної зарплати, то ставку єдиного внеску розраховують із мінімальної зарплати. Правило діє за умови перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
Водночас зазначена вимога не застосовується до заробітної плати:
- не за основним місцем роботи (базою нарахування в такому випадку є отриманий дохід, незалежно від розміру);
- яка нараховується підприємствами, установами, організаціями працівникам-інвалідам, до яких єдиний внесок застосовується в розмірі 8,41%,5,3% та 5,5%;
- працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО.
Також прописано, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2016 року №393 опубліковано в Офіційному віснику України від 17 травня 2016 року №36.
Контакт-центр ДФС - сучасний рівнь обслуговування
Смілянська ОДПІ нагадує, що послугами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР» можна скористатись зайшовши на офіційний веб-сайт Державної фіскальної служби України. За допомогою ресурсу «ЗІР» громадяни мають змогу знайти необхідну достовірну довідкову інформацію абож Ви маєте можливість отримати відповідь в режимі оn - line зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за телефонними номерами: 0-800-501-007, 044-454-16-13.
Відшукати інформацію за допомогою ознайомлення з відповідями на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру письмово, по телефону або електронною поштою можна в розділі «Запитання – відповіді з Бази знань». В розділі «Письмові консультації» знаходяться витяги з письмових консультацій, що підготували фахівці ДФС на типові звернення суб’єктів господарювання та громадян. Знайти нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших питань податкового та митного законодавства, а також іншу інформацію стосовно роботи органів ДФС можна в розділі «Нормативні та інформаційні документи».
Нагадуємо, електронна адреса Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу на офіційному веб-порталі ДФС: http://zir.fsf.gov.ua.
Обов’язок громадян щодо сплати єдиного внеску на загальних підставах
Статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI платниками єдиного внеску визначено, зокрема, роботодавців, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Водночас, цим законом платниками єдиного внеску визначено також фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які застосовують спрощену систему оподаткування.
Єдиний внесок нараховується у розмірі 22% на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою ніж розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст.7, ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).
Отже, Законом № 2464 не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску фізичної особи-підприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування та одночасно є найманим працівником на підприємстві. Така особа має обов’язок щодо сплати єдиного внеску на загальних підставах.
Звертаємо увагу, оскільки фізична особа-підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, у період протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів, залишається платником спрощеної системи оподаткування, то вона, відповідно, має обов’язок щодо сплати єдиного внеску у зазначений період.
Особливості справляння рентної плати у 2016 році
У зв’язку з прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» з 01 січня 2016 року набрали чинності такі зміни, внесені Законом до Податкового кодексу України, в частині порядку справляння рентної плати:
- скасовано відповідальність платників податків за несплату узгодженої суми авансових внесків з рентної плати;
- припинено справляння рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу;
- встановлено тимчасові ставки рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, що використовується для потреб населення, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів: (на період з 1 січня 2016 року до 1 квітня 2016 року – 70 відс. вартості бази оподаткування – ціна, визначена у відповідних договорах купівлі-продажу природного газу між платником рентної плати та суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» (далі – база оподаткування); на період з 1 квітня 2016 року до 31 грудня 2016 року (включно) – 50 відс. бази оподаткування;
- встановлено, що з 1 січня 2017 року діє постійна ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, що використовується для потреб населення, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до5000 метрів – 29 відс. бази оподаткування;
- збережено розмір ставок рентної плати за видобування природного газу, видобутого: з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, та використаного для задоволення потреб населення – 14 відс. бази оподаткування; з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України – 11 відс. бази оподаткування; під час виконання договорів про спільну діяльність – 70 відс. бази оподаткування, яка у разі постачання природного газу іншим, ніж населення, категоріям споживачів відповідає середній митній вартості імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період;
- ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, що постачається іншим, ніж населення, категоріям споживачів, знижено для обсягів, що видобуваються з покладів: до 5000 метрів- із 55 відс. на 29 відс. бази оподаткування для «іншого газу»; понад 5000 метрів- із 28 відс. до 14 відс. бази оподаткування для «іншого газу»;
- встановлено ставку рентної плати за користування надрами для видобування бурштину у розмірі 25 відс. вартості товарної продукції;
- скасовано коригуючий коефіцієнт 0,55, який застосовувався до ставок рентної плати за користування надрами за видобування запасів природного газу із свердловин, внесених до Державного реєстру нафтових та газових свердловин після 1 серпня 2014 року;
- збільшено ставки рентної плати: (за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – на 26,67 відс.; за користування радіочастотним ресурсом України – на 13,35 відс.; за спеціальне використання води – на 26,49 - 26,55 відс.; за спеціальне використання лісових ресурсів – на 40,0 відс., а для ялини і ялиці – на 100,0 відс.;
- підтверджено застосування ставки 2,4 долара США за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування;
- передбачено застосування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, коригуючого коефіцієнта лише до ставок рентної плати за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами у разі зміни тарифів на транспортування;
- встановлено, що для рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю, та скасовано сплату платниками зазначених складових рентної плати щомісячних авансових внесків у податковому (звітному) кварталі у розмірі однієї третини суми податкових зобов’язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) квартал.
Відповідне роз’яснення надано листом ДФС України від 22.01.2016 року № 2038/7/99-99-15-04-02-17.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.
Статтею 168 ПКУ встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку - фізичної особи, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену статтею 167 ПКУ.
Нагадаємо, що відповідно до підпункту 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ.
Згідно з підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Відповідно до підпункту 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456 (Бюджетний кодекс).
Так, статтею 64 Бюджетного кодексу визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (підпункт 168.4.2 пункту 168.4 статті 168 ПКУ).
При цьому, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (підпункт 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПКУ).
Разом з тим, військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з пунктом 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (пункт 29.2 статті 29 Бюджетного кодексу).
Отже, враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, яка має невідокремлений структурний підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі від надання в оренду нерухомого майна, сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку).
Про право на податкову знижку працюючого студента
Смілянська ОДПІ нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (Кодекс).
Так, відповідно до підпункту 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 Кодексу платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Кодексу фізична особа має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Відповідно до підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Виходячи з норм Кодексу, студент який працює, сам є платником податку на доходи фізичних осіб, база оподаткування його доходів, включаючи заробітну плату, визначається згідно з вимогами статті 164 Кодексу, зокрема, відповідно до пункту 164.1 статті 164 Кодексу базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 ст. 164 Кодексу на суму податкової знижки такого звітного року.
Таким чином, якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених ним витрат на навчання.
Як отримати витяг із Реєстру платників єдиного податку
Смілянська ОДПІ нагадує платникам податків, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
При цьому реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з Реєстру за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених ст. 299 Податкового кодексу України.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно отримати витяг з Реєстру платників єдиного податку.
Для цього необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку. Такий Витяг надається не пізніше наступного робочого дня з дня надходження запиту та видається особисто заявнику (фізичній особі або уповноваженому представнику юридичної особи) або відправляється поштою ( з повідомленням про вручення) та діє до внесення змін до реєстру платників єдиного податку.
Нагадуємо, що дані з Реєстру платників єдиного податку можна побачити на Єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та офіційному веб-сайті ДФСУ