Стадіон, так стадіон! – фраза, яка запам’яталась українцям з президентської передвиборчої кампанії-2019, стала відтоді майже крилатою. А от у Шполі вона може стати справжнім прогнозом на наступний рік, адже тут зазіхнули на масштабну реконструкцію стадіону «Колос». Виношували ідею понад п’ять років, радились з людьми, оцінювали можливості… адже йдеться про чималу суму коштів – у понад 60 мільйонів гривень. Деталями зі «Шполяночкою +» поділився депутат Черкаської обласної ради, директор «Лебединського насіннєвого заводу» Анатолій Ткаченко.
-Анатолію Миколайовичу, реконструкція стадіону «Колос» – чи не одна з перших обіцянок, яку давала шполянам команда «ЧЕРКАЩАН». Можна вважати, що її виконання на фінішній прямій?
-Думаю правильніше сказати – на старті. Нещодавно у міській раді відбувся тендер на проведення проєктних робіт вартістю близько 1,5 мільйона гривень. Переможець взяв на себе зобов’язання до вересня зробити проєкт, провести експертизу. Далі буде оголошено тендер на виконання будівельних робіт.
Ідея справді з’явилася давно – п’ять років тому. Проте, кілька разів відкладалась. У першу чергу треба було закривати більш нагальні питання: дороги, тротуари, водогони, освітлення і т.д. Сьогодні ці питання виконано відсотків на 70. Рік-два і вони будуть закриті повністю. Те, що ми обіцяли людям – намагаємось виконувати. Дійшла черга і до стадіону.
-З Вашим великим досвідом будівництва Ви залучені не лише до проєктної, а й до технічної частини. Наскільки глобальне планується будівництво і які строки завершення робіт?
-Будівництво спортивного комплексу буде проведено у три черги. Перша – повна реконструкція самої чаші стадіону з трибунами та усіма комунікаціями. Друга – будівництво зон для ігрових видів спорту та воркауту. Третя – зведення спорткомплексу для атлетики та боротьби. І, звісно, все це доповнено ландшафтними роботами з озеленення, аби шполяни могли не лише займатися спортом на території комплексу, а й просто проводити дозвілля.
Крім того, хочемо, аби комплекс привертав увагу туристів. Наприклад, найдовшою алеєю магнолій. У Кіровограді – тюльпани, у Корсуні – бузок, у Кам’янці – сакура. Скільки людей їде туди щовесни! У нас теж повинно бути щось своє, особливе, що буде ще однією візитівкою Шполи. Наразі збираємо ідеї. Можливо, хтось із шполян допоможе креативним задумом.
Що ж до термінів, першу та другу чергу плануємо побудувати протягом року. Орієнтовна їхня вартість – близько 60 мільйонів гривень.
-І все це за рахунок бюджету громади?
-Ні, джерела фінансування будуть різні. Хочемо залучити кошти державного бюджету, депутатів всіх рівнів, спонсорів. Наприклад, група компаній «ЛНЗ» готова долучитись до реалізації проєкту.
Але сам комплекс буде на балансі міської ради, власністю громади. Розуміючи це, заздалегідь враховуємо майбутні витрати на щорічне утримання комплексу. Намагаємось мінімізувати їх вже зараз. Наприклад, прийнято рішення застелити стадіон штучним покриттям, адже воно значно дешевше в обслуговуванні. Утримання ж натурального газону потребуватиме поливу, внесення гербіцидів, добрив і таке інше, а це задоволення не з дешевих. Додаткові витрати громаді ні до чого.
-У Черкаській області є подібні комплекси?
-Ні, в області немає. Будуть в Україні… але вони ще на стадії будівництва, тож, побачимо у кого буде краще (посміхається, - ред.).
-«ЧЕРКАЩАНИ», вочевидь, конкретно взялися за розвиток спорту?
-Взагалі-то тут не лише спорт. Тут і дозвілля, і здоровий спосіб життя, і імідж Шполи на «мапі України». Шпола – центр України, проте, багато хто про це навіть не чув. Тут держава хоче розвивати туризм, будує «Центр України», маємо це використовувати – приваблювати туристів. А це, у свою чергу, дасть розвиток малому та середньому бізнесу, додаткові надходження у бюджет.
Що ж до «ЧЕРКАЩАН», то вони взялися не лише за спорт. Для нашої команди у пріоритеті питання освіти, медицини, інфраструктури. Зараз, наприклад, активно проходять ремонти у навчальних закладах – готуємось до навчального року. Тривають ремонти доріг і тротуарів. Із останніх – зробили вулицю Олександра Кондратюка, колишню Кірова. Таким чином з’єднали райони молокозаводу та залізничного вокзалу, витратили на це понад 5 мільйонів гривень. У районі молокозаводу тривають роботи з прокладання водогону. Нещодавно завершено на вулицях Чехова, Зелена, Макаренка, на черзі – Сергія Рошинського (колишня Мічурина). Переконаний, вирішення проблеми з водою «вдихне життя» у цей недобудований район.
-Справедливості заради потрібно визнати, що «вдихнула життя» у район не лише вода. А й значне пожвавлення у промисловій частині. На місці збанкрутілого молокозаводу запрацював завод із заморозки ягід, овочів та фруктів. До речі, саме занепад молокозаводу не раз закидали вам у вину на минулих виборах. Що можете відповісти хейтерам?
-Те, що Група компаній «ЛНЗ» та я особисто не маємо до банкрутства молокозаводу жодного відношення, вже пояснювалось не один раз. І повторюватись я не буду. Як і відповідати щось цим, так званим хейтерам. Хіба можливо будь-що довести тим, хто ненавидить все навкруги, критикує будь-які досягнення та в будь-якій «банці меду знаходить ложку дьогтю»? Тому хай за нас говорять наші справи.
Цьогоріч на місці колишнього молокозаводу ГК «ЛНЗ» запустила в роботу новий, сучасний завод із заморозки ягід, овочів та фруктів. Це дало можливість створити понад сто нових робочих місць. І заробіток отримали не лише працівники заводу, а й місцеві виробники та одноосібники, які мають змогу здавати вирощену продукцію. Також, цього року запущено в роботу нові теплиці, а в планах – будівництво елеватора. Таким чином ГК «ЛНЗ» планує оживити всю ту промислову зону «молокозаводського району», яка роками стояла занедбана. Що краще: «мертві» руїни, які стоять пусткою чи «живі», працюючі підприємства? – питання риторичне.
-Повертаючись до ремонту доріг, як справи з обіцяним ремонтом дороги на Журавку?
-Ремонтні роботи на ній вже завершено. Цього року вдалося «вибити» на це 18 мільйонів з обласного бюджету. Додатково ведемо переговори за ділянку дороги на Новомиргород. Взагалі з державними дотаціями на ремонти доріг цього року дуже складно – Кабмін заборонив виділення коштів на дороги ОТГ, все – тільки на «Велике будівництво».
Ще 200 тисяч гривень вдалося отримати з екологічного фонду області – витратили їх на озеленення та придбання контейнерів для Шполянської та Матусівської ОТГ.
-Ви зачепили тему озеленення. Парк афганців, Мар’янівський масив. Чи планують «ЧЕРКАЩАНИ» організувати там повноцінне дозвілля для дітей?
-Питання справді актуальне, у тому районі дійсно багато дітей. На мою думку Парк афганців давно час узаконити як окремий суб’єкт. Тоді міська рада зможе виділяти на нього кошти. Я однозначно порушу це питання на найближчій координаційній раді.
Також треба вирішувати питання з районом вулиць Ушакова-Шкільна. Дозвілля для дітей там майже немає, а добиратися до дитячого парку далеко. На мою думку треба зробити там повноцінний сквер – з освітленням, лавочками, гойдалками та гірками. Взагалі маю таку мрію – встановити нормальні дитячі майданчики на всіх прибудинкових територіях міста та в кожному населеному пункті ОТГ.
-На завершення, питання від освітян: нещодавно учні Шполянської ЗОШ №1 та Іскренського НВК – переможці конкурсу «Творимо громаду разом» відвідали екскурсію до Межигір’я та «Музею води». Позитивним емоціям дітей не було меж. Чи збираються «ЧЕРКАЩАНИ» і далі проводити такі конкурси?
-Однозначно. Наступний такий конкурс плануємо оголосити з 1 вересня. Якщо чесно, навіть не очікували, що він так «зайде» дітям. Що у час електронних ґаджетів, коли від них не відірвати, діти з таким задоволенням долучаться до реалізації проєктів з благоустрою та будуть самі конструювати, будувати, фарбувати та лагодити. Вбачаю у цьому лише користь. І наука, і командний дух, і благоустрій громади. Та й зроблене своїми руками цінують потім більше.