У травні цього року міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що карантину формально вже не існує. Хоча люди ще після початку повномасштабного вторгнення перестали дотримуватися заборон та рекомендацій, адже з’явилася загроза не менш серйозна. І от з 1 липня карантин в Україні вже скасували офіційно.
«Шполяночка+» дізнавалася, як небезпечна хвороба з’явилася у громаді, як на неї реагували люди і чи залишається коронавірус небезпечним для життя й надалі.
Директорка НКП «Шполянський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги» Наталія Качан розповідає, що найтяжчим був перший період, коли вірус проник і до нашої країни. На Шполянщині перших хворих виявили наприкінці березня 2020 року.
– На жаль, в нашій громаді теж були летальні випадки внаслідок захворювання на коронавірус, і найчастіше вони фіксувалися на початку епідемії, – каже фахівчиня. – Тоді вірус був значно вірулентнішим, а в людей був відсутній імунітет до нього. І я б не пов’язувала летальні випадки у пряму залежність із тим, коли саме було введено карантин. Заходи впроваджували по мірі вивчення захворювання, адже коли вірус до нас потрапив, ми почали з ним боротися майже одномоментно. У нашій громаді перші випадки з’явилися 28 березня 2020 року. Це були безсимптомні випадки у трьох людей, які повернулися з-за кордону. Вони залишалися вдома. Була напруженість у суспільстві, а деякі журналісти навіть хотіли дізнатися адреси цих пацієнтів. Всі ми пам’ятаємо, як іноді люди реагували на хворих із підтвердженим ковідом.
Наталія Георгіївна каже, що дехто боявся навіть самих медиків.
– Було й таке, що деякі люди й самих медиків боялися, – розповідає лікарка. – Реакція на стрес буває різною. Серед наших пацієнтів дехто навіть не вірив у діагноз. Чимало хворих депресували, адже мусили 14 днів перебувати в самоізоляції чи в ізоляції на стаціонарному лікуванні. Лякало, бо ніхто не усвідомлював наслідків перенесеної хвороби. Зараз її можна вже порівнювати із грипом. Коронавірус втратив свою вірулентність і це закономірний процес. Наразі маємо вакциноване населення та, в якійсь мірі, колективний імунітет. Водночас вірус ще залишатиметься з нами, адже він циркулює і ми періодично його реєструємо. Навіть зараз трапляються поодинокі випадки.
Пацієнти вже спокійніше ставляться до інформації, що в них виявили коронавірус. Для більшості це вже стало буденністю. Проте охочих вакцинуватися значно поменшало.
– Вакцинуватися майже не приходять, – зазначає Наталія Качан. – Раніше боялися діагнозу, лікування та наслідків. Зараз немає тяжких проявів, тому в людей немає бажання вакцинуватися. Це як і з грипом: дуже рідко хто звертається за вакциною.
У Матусівській громаді люди в перший час навіть до магазинів не ходили, згадує голова громади Леся Шаповал.
– Була паніка перший час і шалений ажіотаж, – каже Леся Володимирівна. – Люди боялися зайвий раз іти до магазину, тому намагалися якомога більше купити продуктів. Припинили масові зібрання та зустрічі. Ще до оголошення карантину деякі батьки забороняли своїм дітям відвідувати заклади освіти. Але потім люди навчилися із цим жити. Почали активно купувати одноразові рукавички і маски. У нашій громаді щонайменше 5 осіб померло від коронавірусу. Але істерії не було зовсім, як подекуди іноді в інших областях, коли люди хотіли ледь не будинки хворих палити. Це вже під час вакцинації траплялися вперті, які навідріз відмовлялися робити щеплення. Деякі люди, які зобов’язані були отримати вакцину, звільнялися. Але потім все ж усвідомлювали, йшли робити щеплення і поновлювалися на роботі. Я дуже боялася, що буде якась ненависть одне до одного в колективах. На щастя, цього не сталося. Також, коли не мали достатньо інформації про цю хворобу, дуже переживали за дітей. Але виявилося, що вони більш стійкі до неї і менше хворіли.
Перші місяці з початку епідемії серйозно вдарили по економіці громади.
– Ми фіксували спад по сплаті податків, – пригадує пані Леся. – Магазини отримували менше прибутків. Місцеві жителі навіть власноруч випікали хліб, аби не йти до магазину. Більше перейшли на картоплю, наприклад, чи консервацію. Цей період тривав до пів року.
«Короною» перехворіла і сама керівниця громади, хоча офіційно діагноз їй не підтвердили.
– У мене не підтвердили ковід, коли я одного разу здавала тест на нього, – пояснює Леся Шаповал. – Але в мене зникли смакові якості і не відчувала запахів. Було в певній мірі страшно. Та розуміла, що все минеться. Переживала тільки, чи буду знову відчувати смак та запах.
Незважаючи на те, що карантин закінчився, у Матусівській громаді сімейний лікар та медсестри інформують людей і далі про необхідність вакцинації.
У Лип’янській громаді люди відносно швидко адаптувалися. Іноді не всі хотіли носити маски, поки не з’явилися перші захворілі на «корону».
– Паніки в громаді не було, але були якісь певні незадоволення, – говорить голова Лип’янської громади Сергій Іщенко. – 2-3 місяці люди сиділи по хатах. А потім все стало на свої місця. Іноді навіть маски дехто не хотів носити. Боролися ми з цим недовго – до перших випадків, коли односельці захворіли. Звичайно, були думки, що ніякого коронавірусу немає. Таке й зараз подекуди можна почути. Вакцинація у нас пройшла майже стовідсотково. Хоча спочатку були проблеми з цим, але коли почалася друга хвиля вакцинації, то більшість «підключилися». Звичайно, були, на жаль, летальні випадки. Водночас молоді хворі не помирали.
Відтоді, коли почалася повномасштабна війна, у громаді майже не було охочих вакцинуватися, каже Сергій Іщенко.
– На пальцях можна перерахувати тих, хто з початку повномасштабного вторгнення питав, чи є вакцина, – розводить руками очільник Лип’янської громади. – Це ті, хто серйозно ставиться до цієї хвороби. Проте не знаю й жодного випадку, щоб хтось хворів у цей період.
Сам Сергій Іщенко також інфікувався та лежав із високою температурою.
– Одразу скажу, що тоді я був невакцинованим і 12 днів у 2020 році мені було дуже тяжко, – розповідає чоловік. – Температура трималась 39–40 градусів, важко дихати. Вперше у житті так хворів. Зліг одразу, коли пройшли вибори у громаду. А після цього вирішив, що потрібно вакцинуватися.
Хоча ніхто вже не змушує носити маски, не виписує штрафи за їхню відсутність, медики нагадують, що варто й далі дотримуватися заходів індивідуального захисту: мити руки, тримати дистанцію, уникати місць масового скупчення. І, звичайно, робити щеплення теж потрібно. Вакцина у медзакладах є у необхідній кількості.