З початком повномасштабного вторгнення «зелена» енергетика перебуває не в найкращому стані. Сонячні електростанції масово ставили до початку 2022 року, розраховуючи продавати вироблену енергію державі. Проте наразі це стало невигідно, адже через війну держава не може в повному обсязі відшкодовувати кошти власникам СЕС.
«Шполяночка+» дізнавалася у шполянських підприємців, які мають сонячні електростанції, чи вигідно їм займатися «зеленою» енергетикою і чи допомогла вона, коли в країні відбувалися вимкнення світла через ракетні удари по об’єктах критичної інфраструктури.
Підприємець зі Шполи Володимир Плохута впевнений, що кошти в «зелену» енергетику вкладати варто, аби підтримати країну в тяжкі часи. Його СЕС передає згенеровану електрику в загальну мережу.
– Якщо є вільні кошти, то можна в щось вкладати, аби вони просто не лежали. Наприклад, в енергетичний баланс нашої країни, – впевнений пан Володимир. – Це того варте. Окупність приблизно чотири роки. Але це якщо будуть платити. Нам наразі виплачують 50 відсотків від суми, яку ми згенерували. Побудова станції мені обійшлася у 800 доларів за 1 кіловат. Я за це взявся ще до повномасштабного вторгнення. Під час вимкнень світла станція мені не допомогла, адже якщо скрізь немає світла, то вона не працює. Є два типи електростанцій. Перший генерує і продає електроенергію в систему. Якщо при цьому я теж споживаю електрику, то відмінусовується моє споживання, і різниця мені оплачується. Принцип роботи інвертора така, що коли є напруга з боку мережі, то він працює, і навпаки. І це правильний принцип роботи, адже при вимкненні світла енергія піде не тільки для мене, а й іншим людям, і при якійсь аварії буде напруга, і хтось постраждає.
Другий тип електростанції, це коли вироблена енергія використовується суто для господарства. У цьому випадку треба ставити потужні акумулятори, які є дорогими. Інвертор працює тоді лише на ці акумулятори.
Володимир Плохута нарікає на певні складнощі при оформленні документів під час будівництва електростанції.
– Я поки не можу оформити документи на земельну ділянку, яка в моїй приватній власності, – розводить руками чоловік. – Там я звів іншу електростанцію, але не ввів в експлуатацію, бо земля має бути призначена під забудову. Це все через бюрократію в НКРЕКП. І це ж не тільки в мене так. Для мене це проблема, адже щороку падають розцінки на продаж «зеленої» енергії.
Інший шполянський підприємець Павло Мальчик переконався, що мати СЕС, яка даватиме електроенергію лише на власне підприємство, не надто вигідно.
– Ми свої 100 батарей ставили ще 6 чи 5 років тому, – розповідає Павло Олексійович. – Це не вигідно з точки зору економії. Це на хату можна поставити десяток, і нехай гріє. А ми повністю їх використовуємо самі для себе. Узимку вони нічого не дають. Вночі те ж саме. Ці гроші краще було б вкладати в бізнес, заробляти на іншому і платити за світло. Тим підприємцям, хто продає в систему, бере собі і платить за світло 1,68 за кВт – вигідніше. А ми не продаємо. Під час вимкнень світла вони нам не допомагали, бо була ж зима.
Підприємець впевнений, що вкладені кошти можна буде повернути, але на той час з’являться модернізовані системи.
– У кращому випадку, через 10 років зможемо повернути собівартість цієї станції, – говорить Павло Мальчик. – Але тоді це вже буде неактуальним, адже з’являться нові системи. А ці, що маємо, потрібно ж ще обслуговувати. Коли зводили станцію, мені це обійшлося в 1000 доларів за 1 кіловат часу. Думаю, зараз це коштує трохи дешевше, бо ставлять китайські батареї. Підприємці і зараз їх ставлять, але тоді, коли є вільні гроші, і увімкнулися в систему «зеленого» тарифу. В іншому випадку ці пів мільйона краще вкласти в бізнес і купувати електроенергію.
Бізнесмен впевнений, що сонячні електростанції можуть бути вигідним. За його словами, потрібно, щоб виключно держава займалася програмою «зеленої» енергетики, аби не було фірм-посередників, які нерідко роблять значну націнку на обладнання та послуги.
Україна має значний потенціал для використання «зелених» технологій та відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячної та вітрової енергії. У 2020 році «зелена» енергетика забезпечувала понад 5% електроенергії в Україні.
Минулого року власники СЕС об’єдналися та звернулися до Президента з петицією, в якій просили допомогти реанімувати «зелену» енергетику. 5 жовтня 2022 року НКРЕКП своєю Постановою № 1272 «Зміни до Правил роздрібного ринку електричної енергії» внесла правки щодо приватних СЕС, які не сподобалися власникам.
«Для багатьох власників приватних СЕС (а це вже більше 1 ГВт встановленої потужності), виплати по ЗТ, до впровадження Постанов, були основним джерелом гарантованого доходу до 2030-го року. У цей складний час «зелена» енергетика в приватному секторі замість занепаду, могла б стати якщо не локомотивом відновлення, то принаймні фактором стабілізації енергосистеми та економіки загалом. Для цілого прошарку малих інвесторів гарантією повернення вкладених коштів, а для когось, можливістю додаткової допомоги Збройним силам», – йдеться у тексті петиції.
Документ українці не підтримали. Також на сайті Кабміну була зареєстрована петиція з проханням скасувати постанову НКРЕКП, але і на її підтримку не знайшлося достатньо голосів.
Водночас після війни все має змінитися. Минулого року представники 40 країн та 20 міжнародних організацій пообіцяли допомагати Україні на шляху повоєнного відновлення та розвитку економіки. Обсяг інвестицій передбачає збільшення потужності «зеленої» енергетики у 3 рази — до 30 ГВт.
В Українській асоціації відновлюваної енергетики зазначають, що «відновлювана енергетика України останні 2,5 року боролася за виживання», а її подальший розвиток фактично був призупинений ретроспективними змінами в законодавстві.
Аби приватні сонячні електростанції знову почали власникам бути вигідними, треба дочекатися Перемоги та рішень Верховної Ради, які допоможуть стабілізувати ситуацію та вирішити ті проблеми, які з’явилися під час вторгнення.