Сільськогосподарське підприємство, що здійснювало діяльність в центрі Матусова в радянські часи, всі знали як Шполянський міжколгоспний комбікормовий завод, який забезпечував комбікормами всі тваринницькі ферми колгоспів Шполянщини.
З приходом незалежності на терени України на цій базі ще в 1992 році утворилася нова структура з приєднанням ресурсів колишнього колгоспу на території Веселокутської сільської ради — СТОВ «Агрофірма Вись», де незмінно ось уже чверть століття успішно керує Василь Іванович Вареник.
Нині на підприємстві функціонують тваринницький та рослинницький сектори, виробництво пілет із відходів кукурудзяного качана, очищення, сушка та зберігання зерна.
Запроваджено і зовсім нову лінію — виготовлення замінника молока для телят (суміш екструдованого зерна із сухим молоком).
Оскільки тваринницька галузь в сучасні дні представлена значно малою кількістю господарств, виготовлення комбікормів для ВРХ і свиней здійснюється лише для внутрішніх потреб та обслуговування тваринницьких ферм групи компаній «ЛНЗ», з якою СТОВ «Агрофірма Вись» тісно співпрацює у партнерстві з 2015 року.
Буденного літнього трудового дня на території підприємства безперебійно кипить робота. Під шум бункерів та вантажних машин виконуються наряди, визначені на плануванні у кабінеті керівника. Василь Іванович вправно орієнтує колектив на поставлені цілі, ефективно використовує дорогоцінний час на виведення роботи на більш вищі сучасні щаблі. Нещодавно запроваджено зберігання кукурудзи у поліетиленових рукавах. Це альтернативний вид зберігання зернових і силосу, переваги якого полягають у мінімальних одноразових витратах, можливості зберігати і сортувати зерно на території власного господарства.
На фірмі мають робочі місця 87 осіб, що надважливо в нинішній час. Працівники мають спецодяг, вчасно отримують заробітну плату. Мають роботу і учасники АТО, серед яких — один із перших мобілізованих на фронт у березні 2014 року Анатолій Головкін, який очолює блок виробництва пілет.
— Після введення сучасних технологій зберігання зерна плануємо збільшувати кількість поголів’я ВРХ, реконструювати ферму у Веселому Куті, — ділиться задуманим Василь Іванович. — Сьогодні налічується у нас 209 голів ВРХ, з яких 81 корова, та 524 вівці. За минулий рік виготовили і відвезли по господарствам 3 тисячі тон комбікормів для дійних та сухостійних корів, свиней. На зерновий склад прийняли на зберігання близько 20 тон зерна, яке пройшло етапи чистки, сушки і відвантаження. Продукція відразу ж проходить дослідження на якість у власній лабораторії.
— Василь Іванович — людина надзвичайно енергійна, саме завдяки цьому підприємство не лише зберегло за 25 років прибуткове виробництво, а й виходить на нові рівні розвитку, — зауважує завідувач виробництвом Ігор Збризький, який знайомить із роботою виробничих цехів та процесом відвантаження продукції із величезних поліетиленових рукавів. В одному з таких вміщається до 180 тон зерна кукурудзи.
— Рецепт для виготовлення комбікормів розробляє технік-лаборант Наталія Чорнозуб, — розповідає далі пан Ігор. — В основному це вітаміни, зерно, сіль, макуха, крейда.
Також на великій території знаходиться автопарк. Техніка нині вся задіяна на виїздах, а водії і механізатори ретельно готуються до жнивної кампанії, яка от-от уже розпочнеться. Пшениця, дякувати Богу, на відміну від багатьох господарств, убереглася від дії несприятливих погодних умов нинішнього року. От тільки дощу, як і всі аграрії, у «Агрофірмі Вись» чекають як на вище благо. Та все ж на врожаї сподіваються достойні.
Нащадок волелюбних повстанців і працьовитих господарів
Як відомо, у дбайливого й цілеспрямованого господаря земля горить під ногами, і успіхи приходять до нього не від мрійливості, а наполегливого торування шляху до мети. Такими якостями наділений Василь Вареник, родове коріння якого, безумовно, сягає могутніх звитяжців Січі. Цікаво, що ще в позаминулому столітті у наших краях захазяйнували його предки, чиї сади між Матусовом і Лебедином так і називали — Варениківськими.
Начальник цеху з виготовлення пілет Анатолій Головкін із колегою Сергієм Гончаровим
Трагічна історія державотворення в Україні, 100-ліття якого нині вшановується на вищому державному рівні, прямо позначилася на роду Вареників — прямих нащадків волелюбних козаків і працьовитих господарів. Про це розповідає незвичайна світлина 1919 року на стіні біля робочого місця Василя Івановича із зображенням повстанського загону на чолі із отаманом Яблуньком, в якому чільне місце займав його рідний дід — Федір Васильович Вареник 1900 року народження. Не міг Василь Іванович залишити непролитою світлом історію свого родоводу, тож іще в 90-х він зібрав архівні дані про своїх родичів. Відважний дід, який протистояв більшовикам у поневоленні України пройшов пекельні випробування у житті. За непокору був засланий на Колиму, але втік звідтіля, добравшись до безпечних на той час місць. Та дізнавшись, що його діти і родина гинуть від голодомору в Україні, вирішив їхати додому і розділити цю гірку участь із ними. У сумнозвісному 1937-му був розстріляний енкаведистами…
Поклик родоводу: особистий вклад у розвиток рідної землі
Чи міг бути іншим нащадок повстанця і справжнього борця за рідну землю? Тож запорукою успішного господарювання в уже вільній і незалежній Україні, але в непрості часи становлення і перезавантаження всіх сфер життя, звичайно, є поклик родоводу, його вікові цінності. Тож і не дивно, що на вершині найвищої будівлі території СТОВ «Агрофірма Вись» майоріє великий синьо-жовтий прапор, який у нічний час освітлюється спеціальним пристроєм. Значною є і допомога бійцям АТО, підтримка їх родин, співпраця з волонтерами.
В рамках соціального партнерства увага приділена насамперед молодому поколінню — постійна фінансова допомога Ярославському, Антонівському, Матусівським НВК, утриманню футбольної команди, яка торік посіла друге місце в районному турнірі. Днями Василь Іванович профінансував поїздку товмацьких дітей до Холодного Яру, де вони почерпали багато інформації про українську історію, повстанську непокору козаків, справа яких жива у сучасні дні. Саме у свідомій і талановитій молоді і криється наша заповітна мрія жити у заможній і процвітаючій державі — в цьому переконаний Василь Вареник.
Наталія ДАВИДЕНКО
Процес розвантаження кукурудзяного зерна із поліетіленових рукавів