Початок Нового року спонукає до підведення підсумків та побудови нових планів. Проте, на першу половину січня щось планувати у нас вважають «поганим тоном». У цей час вся країна перебуває у стані «українського Рамадану». Численні державні та релігійні свята на два тижні переривають рутинне функціонування установ та підприємств. Зазвичай напередодні новорічно-різдвяних та травневих свят розпочинаються розмови про те, що саме тривалі святкування заважають нам налагодити роботу економіки на початку року. Як «рецепт від усіх бід» автори таких тез пропонують скасувати перенесення робочих днів на суботи або й взагалі скоротити кількість офіційних державних свят. Аргументують зазвичай «європейською практикою» та «європейською трудовою етикою». Насправді ж в Європі зовсім інша ситуація, адже люди у найбільш розвинених країнах відпочивають не менше, а більше!
«Ледачі» словаки і «ефективні» німці
Зменшення кількості святкових днів і збільшення робочих годин використовується лише у слабкорозвинених, «відсталих» країнах, що застосовують не інтенсивний, а екстенсивних спосіб розвитку економіки. Насправді такий тип мислення — це пережитки радянської командно-адміністративної системи, для якої були характерні трудові подвиги з освоєння цілини у Казахстані та повсюдного поширення «стаханівського» руху. Насправді ж зв’язок між кількістю відпрацьованого часу і успішністю розвитку економіки обернені. Це досить наочно показує порівняльний аналіз кількості відпрацьованого часу та ефективності середньостатистичного працівника у різних європейських країнах.
Так, головними «стаханівцями» за підсумками двох минулих років є Греція, Польща та Угорщина, список продовжують країни Центральної та Східної Європи, а також жертви кризи 2008-го року — Ірландія, Італія та Португалія. Водночас, продуктивність праці у цих країнах лишається досить низькою. Так, один поляк за годину виробляє товарів і послуг на 28 доларів, угорець — на 30, португалець — на 33, грек — на 35. Це значно нижче навіть середньоєвропейського показника в 50 доларів. Між тим, дві найбільш розвинуті країни Євросоюзу — Нідерланди та Німеччина займають відповідно останнє і передостаннє місця за кількостю відпрацьованих годин. Багато відпочивають також жителі Норвегії, Данії, Франції та Словенії (найбільш успішної країни-новачка в ЄС). Так, словаки мають аж 15 офіційних вихідних впродовж року, австрійці — 13, словени — 12, французи —11 (для порівняння — в Україні лише 10 офіційних державних свят, які є вихідними днями). Незважаючи на «середній» показник кількості святкових днів, українці лишаються дуже неефективними у своїй роботі. Україна має нижчий показник продуктивності, ніж країни Євросоюзу. Один наш співвітчизник за годину виробляє товарів і послуг всього на 10 доларів. Середньоєвропейський показник уп’ятеро вищий, а один німецький робітник за годину виробляє товарів і послуг майже на 93 долари.
Отже, ключовим показником є не кількість, а якість, тобто ефективність відпрацьованих годин. До того ж, тривала відсутність відпустки негативно позначається на здоров’ї працівника. Тому, піклуючись про здоров’я працездатної частини населення, європейські законодавці «перевиконали» загальноприйняті норми про 48-годинний робочий тиждень та 20-денну щорічну відпустку. Так, в Нідерландах працівники «трудяться» лише 31 годину на тиждень, а в Франції працедавець «доплачує» додатковими вихідними тим, хто працює більше 35 годин на тиждень. Додаткова відпустка гарантується також тим французам, які відпочивають не влітку, а в будь-який інший сезон. Таким чином, відпустка у француза може тривати від 5-ти до 9,5 тижнів. І на цілком законних основах.
Від Різдва до Водохрещі
В Україні покищо не всі працедавці дбають про населення, яке стрімко «старіє» (у нашій країні показник старіння та зменшення кількості населення є найвищим в Європі). Проте, уже з’явились приклади заохочення працівників до більш старанної роботи шляхом бонусів у формі «відгулів».
— Наша робота заснована на споживацькому запиті, тому, звісно, бувають періоди як «сплесків» замовлень, так і абсолютного затишшя. Багато роботи традиційно перед святами, коли люди купують подарунки собі і близьким та у весняно-літній період, коли українці активно ремонтують свої домівки та оновлюють інтер’єр, — розповідає власник Золотоніської меблевої фабрики «Мікс» Петро Міхновський. — У період новорічно-різдвяних свят зазвичай же настає «затишшя», тому мої працівники від-почивають до Старого Нового року, а інколи аж до Водохрещі. Оскільки влітку у нас завжди «кипить» робота, то зимові канікули я намагаюсь зробити для працівників якнайдовшими. Це можливість для кожного з них зустрітись із сім’єю та друзями, приймати гостей або самим кудись помандрувати. Наші люди дуже шанують релігійні свята, тож своїм працівникам я намагаюсь давати додаткові вихідні в День Святого Миколая, Меланки та Василя, а також на Водохрещу, хоч ці дні і не є офіційними державними святами.
На необхідності кількаразових відпусток та канікул протягом року наголошують також медики та психологи. Адже твердження про те, що тривала відпустка влітку дає заряд енергії на увесь рік не зовсім коректне.
— Вже через 14 днів після завершення відпустки втома і напруженість, які були до початку відпочинку, поступово повертаються. Спочатку людина відчуває приплив енергії, але згодом «запал» поступово гасне. Але це зовсім не значить, що не треба відпочивати взагалі. Адже людина, яка не бере «тайм-аут» поступово «вигорає», як емоційно, так і фізично. Це призводить до зниження життєвого тонусу і розвитку різноманітних хвороб, — коментує заступник головного лікаря поліклінічного відділення Першої міської лікарні м. Черкаси Надія Дроніна. — Просто роботодавцям слід взяти до увагу цю інформацію та частіше відпускати робітників у відпустки.
Найкращий відпочинок — зміна діяльності, — стверджують психологи. Цього правила, сформульованого фізіологом Іваном Павловим, радять дотримуватися усім українцям, які хочуть працювати ефективно після тривалих свят.
Інна ЛІСОВА.
(матеріал підготовлений у межах інформаційної кампанії
«Сильніші разом!»).
(Закінчення буде).