Місяць тому росія своїм чорним крилом накрила нашу милу, мирну, свободолюбну та вільну Україну. Брудний чобіт рашистської нечисті ступив на нашу рідну неньку, щоб спробувати втілити в життя свої божевільні плани, зазіхнувши на міста і села, де всі ми досі здобували освіту, ростили своїх дітей, де будували плани і мріяли про щасливе завтра. І саме 24 лютого життя кожного з нас розділилося на «до» і «після». Ми враз стали іншими, діти – дорослішими, дорослі – мудрішими, ми перестали жити довоєнними ілюзіями, вмить об’єдналися і згуртувалися задля спільної перемоги над ворогом.
Хронологія воєнних подій
Починаючи із весни 2021 року, росія поступово нарощувала концентрацію військової техніки, озброєнь і військ біля українського кордону та на території Білорусі. Ударне угруповання сягнуло щонайменше 150 тисяч.
Розвідки США та Великої Британії попереджали, що президент росії путін має намір розпочати широкомасштабне вторгнення в Україну та атакувати Київ, щоб змістити законно обрану владу.
24 лютого на світанку росія напала на Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму.
Російська армія обстріляла із артилерії українські прикордонні застави. Одночасно були завдані удари, зокрема із повітря, по понад 40 об'єктах військової інфраструктури в майже у всіх регіонах країни.
Після цього розпочався рух танкових колон та живої сили вглиб території України.
Президент росії путін назвав це «спецоперацією на Донбасі», а метою оголосив – «демілітаризацію і денацифікацію України».
Збройні сили України, Національна гвардія та загони територіальної оборони розпочали чинити запеклий опір.
В Україні був оголошений воєнний стан і загальна мобілізація.
Військові України вели і продовжують вести важкі бої на підступах до низки міст. У більшості випадків російські військові зазнали серйозних втрат, намагаючись прориватися до Харкова, Маріуполя, Херсону, Чернігова, Києва.
«Українці на своїй землі і нікому її не віддадуть», – заявив наш президент Володимир Зеленський.
Країни Заходу почали застосовувати нові санкції проти росії, зокрема проти путіна, через напад на Україну.
Україна направила позов проти росії в Гаагу. Суд ООН 7 березня відкрив справу.
Сили оборони героїчно протистоять ворогу, якого називали другою армією у світі.
Ми зупинили противника на всіх напрямках. Ми завдали їм таких втрат, яких вони ніколи не бачили і не могли уявити.
Про це знають всі українці. Про це знає світ…
Гуманітарна підтримка
Українці в Україні й за кордоном долучилися до волонтерського руху на підтримку Збройних сил країни, допомагають евакуйованим з гарячих точок, підтримують одне одного. Щоб війна з росією закінчилася перемогою України, люди не шкодують своїх статків, часу й сил, роблять, що вміють і можуть, – кожен на своєму місці.
Триває наш спротив повномасштабній агресії. Спротив, який став можливий завдяки національній єдності, нашій підготовці та мотивації.
Як повідомляє пресслужба міської ради Шполянської ОТГ, з початку війни на Шполянщині організовано добровільні формування з числа жителів міської громади, які здійснюють патрулювання у місті Шпола та населених пунктах громади з метою дотримання громадського порядку, виявлення підозрілих осіб та взаємодії з правоохоронними органами.
Створена система оповіщення через радіо «Екватор FM» для жителів громади.
Комунальні служби весь час працюють у штатному режимі. Перебоїв з водопостачанням для жителів громади немає, надання інших комунальних послуг виконуються у плановому режимі.
З перших днів війни шполяни активно долучилися до збору гуманітарної допомоги, відгукнулися на заклик про заготівлю крові, почали приймати перших переселенців з гарячих точок країни.
– Питання щодо збору гуманітарної допомоги в нашій громаді постало з 27 лютого, – розповідає заступник міського голови з питань діяльності виконавчої влади Шполянської ОТГ Дмитро Коваль, який відповідає за цей напрямок. – На четвертий день війни активно запрацював її прийом в кінотеатрі «Космос». Приймати допомогу першою вийшла директорка ЦКД Леся Осадчук, до неї приєдналися її колеги та працівники міської ради, а згодом і волонтери.
Незважаючи на розпач, страх, які відчували наші люди в перші дні війни, безліч шполян відгукнулися на оголошення влади і почали приносити все необхідне: продукти, миючі засоби, предмети гігієни тощо.
Як каже посадовець, зараз допомогу в Шполянській громаді приймають щоденно (крім неділі) з 8:00 до 18:00. Що конкретно потрібно і в якій кількості публікують в оголошеннях в офіційних групах міської ради в соцмережах.
– Зібрану допомогу розподіляють на потреби місцевої, районної та обласної тероборони, для відправки в інші області, для допомоги переселенцям (тим, які не можуть самі себе зараз забезпечити), – додає Дмитро Коваль.– Ведеться облік, що і в якій кількості отримано і видано.
Шполянщина продовжує приймати переселенців
У міській раді розпочалася робота з вимушеними переселенцями. Сюди звернулося близько тисячі осіб – з Києва, Харкова, Демидова Київської обл., Ірпеня, Броварів, Тростянця, Миколаєва та інших.
- На цей момент всі, що зверталися, забезпечені житлом, – кажуть у міській раді. – Багато переселених самотужки знайшли житло через рідних чи знайомих і приїхали зареєструватися.
Сьогодні Шполянщина продовжує приймати тих, хто рятує життя, і щодня таких людей приїздить близько 70 осіб.
– Ті люди, які приїхали з зони бойових дій, повинні звернутися в центр надання адмінпослуг і написати заяву про надання статусу вимушено переміщеної особи. Після отримання цього статусу, вони можуть оформлювати різні виплати, допомоги, компенсації, субсидії, інформують владці.
У перші дні війни донорами стали близько вісімдесяти шполян
У перші дні війни на заклик здати кров відгукнулося понад пів сотні шполян. До пункту переливання крові почали звертатися донори, які хотіли допомогти тим, хто цього потребує у воєнний час.
– Лише з 24 по 28 лютого до нас звернулося 76 осіб, – розповідає завідувачка відділення переливання крові Лікарні ім. братів М.С. та О. С. Коломійченків Любов Іванова. – Це були і місцеві донори, і приїжджі. Відгукнулися на цей заклик і колективи п/п Мальчика, Шполянської філії відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго». Тож ми заготовили достатню кількість крові.
-Навіть днями звернулися дві жінки, які залишили свої координати, щоб за необхідності забору крові медики могли скористатися їхньою допомогою. – Зворушливо і приємно, що наші люди настільки добрі і милосердні, – каже лікарка.
Шполянський храм працює для фронту
З перших днів війни у навчальних і дошкільних закладах Шполянщини, у деяких приватних підприємців працювали волонтерські пункти, де виготовлялися маскувальні сітки, «їжаки», де готували їжу для бійців тероборони. До волонтерства долучилися безліч шполян, які проживали в інших містах, але повернулися сюди з початком війни. Такі ж пункти працювали і нині діють у багатьох селах громади.
З першого дня війни свою волонтерську діяльність активно розпочали у шполянському Храмі Різдва Пресвятої Богородиці.
– Спершу ми збирали матраци, постілі, спідню білизну і тому подібне для біженців з гарячих точок, щоб мати змогу їх розселити, – розповідає «Шполяночці+» настоятель храму, панотець Роман Саломатін. – У перші дні війни ми активно займалися розселенням тих, хто приїхали з гарячих точок, пошуком житла для тимчасового проживання (розселили близько 200 людей), постійне житло знайшли для близько десятка приїжджих. У перший же вечір небайдужі шполяни нам почали привозити продукти харчування, медикаменти. Співпрацювали ми з київськими волонтерськими платформами.
Зараз ця робота триває, і волонтери храму працюють для лінії фронту і окупованих сіл.
– У нас є люди, які своїми маршрутами доставляють на окуповані території все необхідне для людей, відрізаних від цивілізації. – Ми для них збираємо продукти, які не псуються, тушонку, дитяче харчування, картоплю моркву, речі гігієни, підгузники тощо.
Наші шполяни навіть більш ніж активні, – резюмує панотець. І готові все віддати для порятунку своїх земляків-українців.
Лариса Бачинська