Чекаючи теплої погоди, жителі півтисячної Надточаївки вирішили провести збори громади, щоб проаналізувати стан соціально-економічних та господарських справ на території села і запланувати ряд заходів на поточний рік. Сільський голова Микола Шевченко, якого надточаївці обрали менше року тому, прозвітував про бюджетні доходи і витрати в минулому році, відзначивши, що залишається відкритою запланована справа — ремонт сільського будинку культури, кошти на ці цілі залишились невикористаними. Однак для цього закладу придбано музичну апаратуру на суму 50 тис. грн. Справа потрібна, адже діяльність місцевих працівників культури і аматорів відома не лише в рідному селі, а й в сусідніх, куди їх не раз запрошували на свята, а також на рівні районної сцени. Головним здобутком минулого року є довгоочікувана газифікація.
У багатьох господарських справах селяни покладаються на орендарів земель, які поділяють впровадження механізму соціального партнерства в Україні. Саме на кошти умовно названих соціальних угод (щорічно ця сума складає близько 130 тис. грн.) розраховують вирішити не одну проблему, зокрема, з реорганізацією школи, в якій навчається 43 дитини. Про фінансові можливості залишити старшу школу радитимуться з представниками ТОВ «Отава» ГК «ЛНЗ», ТОВ «Едельвейс», ФГ «Вікторія», «Злагода», Т.М.Шеметом, приватними підприємцями В.Б.Музикою, Р.Б. Музикою, В.Д.Вовк, В.О.Маскисою, В.П.Ткаченком, Ю.П.Савіовським. Головним завданням тут постає необхідність вдало оптимізувати витрати енергоресурсів і грошей на утримання школи. Тим більше, що останнім часом кількість дітей в селі збільшується: з 43-х учнів — 19 дошкільнят. Якщо знайдуть прийнятний варіант збереження школи — це буде приклад спроможності і самостійності громади села, який ми хочемо бачити в новій Україні.
На зборах також вирішили збудувати новий обеліск Слави, оскільки старий вже перебуває в аварійному стані. На ці роботи вже виділено сесією сільської ради 50 тис. грн. В організації повуличного збору сміття поки що успіхів мало, але сподівання є, що все-таки дійдуть згоди і вдасться здійснити задумане найближчим часом.
Та не лише хлібом насущним сповнене життя громади Надточаївки. Переймаються тут і духовним, що не менш важливо. За пропозицією місцевої жительки Галини Шевченко прийняли спільне звернення до Президента України з проханням ініціювати зміни на законодавчому рівні до тексту Гімну України: замість «Ще не вмерла України...» на «Буде жити України...», «Поможи нам, святий Боже, здобути свободу й показати всім народам, що ми Твого роду». Ці слова вселять і віру, і оптимізм нашому спільному шляху до волі і державності. Окремі пропозиції надточаївці вносять і щодо Державного прапора України. Вони переконані, що потрібно змінити розташування кольорів на ньому, що означатиме Сонце (жовтий) зверху як джерело світла і тепла, та синій внизу — символ Води. Це дві життєдайні сили, без яких неможливе життя і врожай. Суттєвим підґрунтям для такого встановлення державної символіки в України є історичні літописи, наша генетична пам'ять роду до 7-го коліна, про яку повинні знати всі ми. Все це закодовано у старовинних орнаментах на рушниках, писанках, інших мистецьких витворах, донесені до сучасних днів з тисячолітньої давнини, ще дохристиянської цивілізації, нащадками якої є українці.
Галина Шевченко щиро сподівається, що їх звернення підтримають також і інші громади нашого району. З цього приводу вона спілкувалася з головою Шполянської райдержадміністрації Володимиром Потапенком, який теж вважає логічним повернення до витоків наших етнічних джерел. Він мимоволі згадав, як колись у Римі звернув увагу на три вежі — пам’ятки архітектури, які знаменували три країни, в тому числі Українську державу. На їх стінах викладені національні прапори і український серед них — саме жовто-синій. Виявляється, що дата зведення цих споруд — ХVІІ століття!
«Я впевнена, що національна символіка — це та ниточка, яка поєднує нас із самим Всевишнім, який оберігає наш родовід і захищає від напастей, тому якщо повернути її до витоків держави Україна, перестане литися кров на нашій багатостраждальній землі!», — висловлює свої глибокі переконання Галина Григорівна.
Ганна ШВЕЦЬ (фото автора).