Якщо не все залежить від лідера у будь-якій громаді, то принаймні велика частка. Півроку минуло з часу, коли на посаду сільського голови Нечаєвого місцеві жителі обрали Володимира Приходька, як уже досить помітно активізувалася реалізація господарських планів. Як поінформував «Шполяночку+» сільський голова, у місцевому будинку культури вже замінено всі вікна на склопакети, проводиться нині водопровід у приміщенні ФАПу, наведено порядок на цвинтарі — досі там буяли несусвітні хащі, тепер — розчищено, видалено корчі, монтовано нову огорожу, відведено місце для сміття, встановлено громадську вбиральню. У цьому, каже, не відмовилися допомогти керівники СТОВ «Іскра» — директор Микола Молочко та його заступник Сергій Дзюба, приватний підприємець Микола Павловський. Активну участь у роботах брали і депутати сільської ради, сумлінно працюють жительки села, які перебувають на обліку у районному центрі зайнятості, — Юлія Маланюк та Олександра Литвин.
— Плануємо перемістити сільську бібліотеку у приміщення будинку культури, а натомість в цій будівлі хочемо облаштувати храм. Знаєте, у Нечаєвому колись, у 60-х роках була церква як у селі Білозір’я, потім її було знищено. Хочемо відновити нашу церкву. Найвірогідніше, що це був храм Покрови Пресвятої Богородиці, бо донині храмове свято відзначається в селі 14 жовтня. Запланували також придбати ноутбук для наших артистів, вони ж бо заслуговують на покращення умов роботи, — ділиться подальшими задумами Володимир Миколайович. — А ще хочемо облаштувати у СБК музейну кімнату, придбати нові костюми для артистів. Школу теж не обділяємо увагою — думаємо встановити нового економного котла, і план приміщення не псуватиметемо, відмовляємось від перегородок, а економії досягнемо шляхом інших енергозберігаючих заходів.
Новий голова дивується, як досі господарювали тут, адже у сільській раді не було навіть лопати та віника. Тепер уже все є для того, аби відчувалося: у селі люблять порядок. Побілені опори, наведений благоустрій на території села радує око кожного жителя і гостя, тож по-новому жити можливо і запорука цьому — велике бажання самому міняти своє життя.
Наталія ДАВИДЕНКО.