Неймовірних потрясінь зазнала молода родина Козубів із невеличкого містечка Лутугине Луганської області, яке перебуває під контролем терористів. У двадцятивосьмирічного Олексія та двадцятитрирічної Тетяни народилося одне за одним двоє синочків — старшому нині 1 рік і вісім місяців, а меншому — всього два місяці. Нещодавно немовля допомогли забрати із окупованої території шполянські волонтери Сергій Кепша та Геннадій Бунзило, які возили чергову допомогу воїнам в зону АТО.
Олексій та Тетяна Козуб переїхали до Шполи із старшою дитиною місяць тому до родичів. Вдома залишилася мати дружини із маленьким Володею. Поспішали, тікаючи від погроз розстрілу, їх хату повністю зруйновано градами.
Справа у тому, що місцева «тубмафія», як назвав лікарську вакханалію пан Олексій, намагалася відібрати у Козубів старшого хлопчика начебто на лікування туберкульозу, яке має здійснюватися впродовж двох років в повній ізоляції без навідування батьків.
Лишається тільки здогадуватися про очевидне — у так званій ЛНР панує беззаконня, де отак просто дітей відбирають для подальшого використання як органотовару. Не вдаючись до зайвих вагань, подружжя вирішило втікати з рідного краю, де встановлено бандитські порядки, права людини не захищені. Але меншу дитину було неможливо вивезти, оскільки дані про новонародженого не занесли в загальний реєстр.
Прибувши до Шполи, комунікабельний Олексій відразу познайомився з місцевими жителями, від яких дізнався, що можна по допомогу звернутися до міського голови Шполи та нещодавно створеного за його ініціативи волонтерського центру.
Вислухавши проблему Олексія, Сергій Кравченко відразу організував її вирішення — доручив активістам волонтерського центру Сергію Кепші та Геннадію Бунзилу, які збиралися в дорогу в бік Донбасу, допомогти забрати з окупованої території дитину Козубів. Там, на пропускному пункті, довелося залучити високопоставлених осіб, зокрема, старшого координатора цивільно-військового співробітництва, навіть голову облдержадміністрації Георгія Туку. Усі подробиці поневірянь залишилися немов уві сні, гріє пам'ять одна нескінченна мить лише довгого шляху до Шполи у волонтерському авто, де серед різних речей у плетеному кошику спав найдорожчий Козубів скарб. Малюк через певний час прокидався, категорично вимагаючи їжі.
— Веземо дуже важливого козака-вояку, ось його документ (свідоцтво про народження)! — звітували, жартуючи на блок-постах.
Вже у Шполі лікарі, оглянувши дітей, професійно визначили: вони повністю здорові, ніякого туберкульозу не було. Приватний адвокат допомогла Олексію оформити всі соціальні виплати, за що не взяла жодної гривні за свою послугу.
— Мені надзвичайно приємно, що люди в Шполі такі чуйні, щиро йдуть на допомогу, це дуже радує, бо ми пережили інші реалії... — поділився враженнями про нове місто пан Олексій, де його діти вже перебувають у повній безпеці.
Наталія СТОРЧАК (фото автора).